ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 904/2510/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу розпорядника майна ТОВ "КОРСАН" Кучми Надії Вікторівнина постанову та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року у справі господарського суду№ 904/2510/15 Дніпропетровської областіза заявоюТОВ "МІЦАР"до ТОВ "КОРСАН"про визнання банкрутом ліквідаторКнязєва Є.Г. в судовому засіданні взяли участь представники :

арбітражного керуючого Кучми Надії Вікторівни: не з'явилися, ТОВ "МІЦАР": Акудович А.О. (довіреність №13/1 від 16.06.2015 року), арбітражного керуючого Князєвої Є.Г.: Талан Л.Г. (довіреність №25/01 від 25.01.2016 року).

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015 року за заявою ТОВ "МІЦАР" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №904/2510/15 про банкрутство ТОВ "КОРСАН" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 816 000 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів - до 01.08.2015 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кучму Н.В. (том 1, а.с. 60 - 64).

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "КОРСАН" оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України за №16747 від 09.04.2015 року (том 1, а.с. 66 - 67).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з єдиними вимогами ініціюючого кредитора на загальну суму 822 090 грн., з яких 6 090 грн. у першу чергу задоволення та 816 000 грн. у четверту чергу задоволення (том 1, а.с. 147 - 150).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року (суддя Єременко А.В.) припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Кучми Н.В.; боржника визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на п'ять місяців - до 01.12.2015 року; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Князєву Є.Г.; постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет повідомлення про визнання ТОВ "КОРСАН" банкрутом; зобов'язано ліквідатора проводити заходи ліквідаційної процедури відповідно до вимог статей 37 - 48 Закону про банкрутство, кожного першого числа наступного місяця надавати господарському суду звіт про проведені дії в ліквідаційній процедурі з документами, які підтверджують проведення цих дій в ліквідаційній процедурі, у строк до 01.12.2015 року подати на затвердження до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, а також документи, які підтверджують проведення ліквідаційної процедури за десять днів до закінчення строку ліквідаційної процедури; заяву-клопотання (вх. №28131/15 від 08.05.2015 року) арбітражного керуючого про призначення її виконуючою обов'язки керівника боржника відхилено; клопотання (вх. №42258/15 від 01.06.2015 року) арбітражного керуючого Кучми Н.В. про витребування необхідних документів та продовження процедури розпорядження майном відхилено; клопотання розпорядника майна (вх. №42516/15 від 01.06.2015 року) про зобов'язання ініціюючого кредитора здійснити оплату грошової винагороди задоволено, повторно зобов'язано ініціюючого кредитора сплатити грошову винагороду розпоряднику майна Кучмі Н.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання нею повноважень (том 2, а.с. 26 - 32).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, арбітражний керуючий Кучма Н.В., яка виконувала повноваження розпорядника майна боржника, (далі - скаржниця) звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову про визнання боржника банкрутом від 01.07.2015 року в частині припинення процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Кучми Н.В., визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Князєвої Є.Г., справу направити до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном та проведення підсумкового засідання до 01.08.2015 року для з'ясування дійсного фінансового становища боржника, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ініціюючого кредитора, мотивуючи неповнотою дослідження місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та передчасністю висновків про неплатоспроможність боржника як підстави для визнання його банкрутом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Кузнецова В.О., суддів: Науменка І.М., Кощеєва І.М.) у задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Кучми Н.В. відмовлено (пункт 1), постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року залишено без змін (пункт 2), апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову місцевого господарського суду від 01.07.2015 року у даній справі припинено (пункт 3) (том 2, а.с. 203 - 206).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржниця звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду від 17.08.2015 року в частині відмови Кучмі Н.В. у задоволенні апеляційної скарги та залишенні без змін постанови про визнання боржника банкрутом від 01.07.2015 року, а постанову суду першої інстанції від 01.07.2015 року скасувати повністю, справу направити до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном та проведення підсумкового засідання до 01.08.2015 року в іншому складі суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покласти на ініціюючого кредитора, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 124, 129 Конституції України, статті 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 2, 4, 9, 16, 22, 26, 27, 37 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року), статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", статей 42, 43, 33, 34, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В обґрунтування касаційної скарги розпорядник майна Кучма Н.В. зазначила про безпідставне відхилення судами першої та апеляційної інстанцій її клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном у даній справі та передчасне введення щодо боржника ліквідаційної процедури за клопотанням голови комітету кредиторів без надання належної оцінки обставинам наявності у боржника корпоративних прав номінальною вартістю понад 6 млн. грн., що значно перевищує його кредиторську заборгованість в розмірі більш як 816 тис. грн. Також, скаржниця вважає необґрунтованими висновки судів про можливість здійснення переходу до ліквідаційної процедури до моменту завершення встановленого ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство строку процедури розпорядження майном боржника. Заявниця касаційної скарги доводить, що збори кредиторів, на яких прийнято рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, проведено за місцезнаходженням ініціюючого кредитора в порушення вимог частини 3 статті 26 Закону про банкрутство, оскільки, на думку скаржниці, збори кредиторів повинні скликатися за місцем знаходження боржника, а у разі його відсутності за зареєстрованою юридичною адресою - за місцезнаходженням офісу арбітражного керуючого, який виконує обов'язки розпорядника майна боржника, як єдиного представника боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанцій про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ініціюючого кредитора - ОСОБА_6 та представника ліквідатора банкрута Князєвої Є.Г. - Талана Л.Г., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону про банкрутство, щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Частинами 1, 2 статті 22 Закону про банкрутство передбачено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Відповідно до частин 1, 3 статті 27 Закону про банкрутство, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону; про введення процедури санації та зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про припинення провадження у справі про банкрутство; про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.

Відтак, дата проведення підсумкового засідання визначається ухвалою суду в межах строку процедури розпорядження майном. Законом про банкрутство не вимагається проведення підсумкового засідання суду в останній день завершення строку процедури розпорядження майном.

Згідно з частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Отже, боржник визнається банкрутом у разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство ТОВ "КОРСАН" порушено ухвалою господарського суду від 08.04.2015 року за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою згідно із Законом про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року); введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів - до 01.08.2015 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кучму Н.В. (том 1, а.с. 60 - 64).

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду від 03.06.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами єдиного ініціюючого кредитора на загальну суму 822 090 грн., з яких 6 090 грн. у першу чергу задоволення та 816 000 грн. у четверту чергу задоволення; відповідно до вимог частини 2 статті 25 Закону про банкрутство встановлено дату проведення зборів кредиторів до 17.06.2015 року та дату підсумкового засідання суду - 01.07.2015 року (том 1, а.с. 147 - 150).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 22.06.2015 року відбулись загальні збори кредиторів ТОВ "КОРСАН", на яких прийнято рішення про обрання комітету кредиторів боржника у складі ініціюючого кредитора, як єдиного кредитора у справі, та подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, про що складено протокол від 22.06.2015 року; в цей же день на засіданні комітету кредиторів боржника прийнято рішення клопотати перед господарським судом про призначення ліквідатором ТОВ "КОРСАН" арбітражного керуючого Князєвої Є.Г. та вважати недоцільним покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна Кучму Н.В., оформлене протоколом №1 (том 1, а.с. 234 - 241).

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини звернення 24.06.2015 року голови комітету кредиторів ТОВ "КОРСАН" - ініціюючого кредитора з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Князєвої Є.Г. (том 1, а.с. 232 - 249).

Суди встановили, що за даними звіту розпорядника майна (вхідний суду №34669 від 03.06.2015року) Кучми Н.В. вбачається відсутність у ТОВ "КОРСАН" майна, боржник не знаходиться на обліку в органах державної фіскальної служби, що підтверджується даними державних реєструючих органів та витягами з державних реєстрів прав на рухоме та нерухоме майно; погашення кредиторської заборгованості на суму 822 090 грн. в повному обсязі не є можливим; пропозиції від інвесторів щодо введення процедури санації відсутні; підприємство-боржник фактично припинило свою підприємницьку діяльність (том 1, а.с. 12, 107 - 109, 121 - 127, том 2, а.с. 12 - 16).

Судами встановлено обставини відсутності боржника за його адресою місцезнаходження, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується актом від 08.04.2015 року, складеним за участю розпорядника майна Кучми Н.В., її помічника Кравець М.А. та ініціюючого кредитора в особі його представника ОСОБА_6 (том 1, а.с. 93).

Також, апеляційним судом встановлено, що юридична особа ПрАТ "Ерлан" (код ЄДРПОУ - 24616119) повідомила про те, що боржник вийшов із складу її засновників у 2004 році, а ТОВ "Одеснафтопродуктсервіс" (код ЄДРПОУ - 23874753) повідомило про відчуження боржником належної йому частки у статутному капіталі ТОВ"Одеснафтопродуктсервіс" у 2009 році з виходом зі складу засновників, надавши копії договорів відчуження корпоративних прав (том 2, а.с. 175 - 180).

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, суд першої інстанції виходив з того, що комітетом кредиторів боржника прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Князєвої Є.Г., яка надала згоду на участь у даній справі в якості ліквідатора, жодних пропозицій від інвесторів щодо санації боржника не надходило, підприємство-боржник припинило господарську діяльність, фінансовий стан боржника не дає можливості відновити його платоспроможність у зв'язку з відсутністю активів, що свідчить про можливість погашення вимог єдиного кредитора у справі не інакше, як через застосування щодо боржника ліквідаційної процедури. Також, суд першої інстанції відхилив клопотання розпорядника майном про витребування додаткових документів, призначення її виконуючим обов'язки керівника боржника та продовження процедури розпорядження майном з відкладенням підсумкового засідання у справі, погодившись з пропозицією єдиного конкурсного кредитора про введення ліквідаційної процедури.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками суду першої інстанції та залишив без змін постанову про визнання боржника банкрутом від 01.07.2015 року, відхиливши як такі, що спростовуються матеріалами справи, доводи розпорядника майна Кучми Н.В. про наявність підстав для продовження процедури розпорядження майном.

Також, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводів апеляційної скарги про те, що перші збори кредиторів боржника відбулись з порушенням визначеного статтею 26 Закону про банкрутство порядку їх проведення з посиланням на обставини неналежного повідомлення ініціюючим кредитором розпорядника майна Кучми Н.В. про скликання зазначених зборів на 22.06.2015 року та їх проведення за адресою місцезнаходження ініціюючого кредитора, зазначивши, що вжиття ініціюючим кредитором заходів щодо організації проведення перших зборів кредиторів було зумовлено невиконанням розпорядником майна Кучмою Н.В. обов'язку щодо їх проведення у визначений ухвалою попереднього засідання строк (до 17.06.2015 року) та одержанням ініціюючим кредитором письмового повідомлення від розпорядника майна боржника про призначення перших зборів кредиторів на 16.06.2015 року лише 19.06.2015 року (том 1, а.с. 246 - 247).

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив про належне повідомлення ініціюючим кредитором розпорядника майна Кучми Н.В. про проведення перших зборів кредиторів боржника на 22.06.2015 року, що підтверджується описом поштового вкладення від 16.06.2015 року (том 2, а.с. 37-39), та відхилив як такі, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства про банкрутство, доводи розпорядника майна Кучми Н.В. про те, що у разі відсутності боржника за юридичною адресою проведення зборів кредиторів є можливим виключно за місцезнаходженням офісу арбітражного керуючого, який виконує повноваження розпорядника майна боржника, зокрема у місті Києві, в той час як боржник зареєстрований у місті Дніпропетровську.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури у даній справі та не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи скаржниці про те, що перехід до ліквідаційної процедури судами здійснено достроково з посиланням на те, що на момент проведення у справі підсумкового засідання від 01.07.2015 року, за результатами якого прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, залишився один місяць до завершення строку процедури розпорядження майном боржника, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими та зазначає, що законодавством про банкрутство суду надано право призначити підсумкове судове засідання в межах строку процедури розпорядження майном, що й було зроблено ухвалою попереднього судового засідання від 03.06.2015 року, про що скаржниці було відомо, як учаснику судового засідання від 03.06.2015 року та не обмежено це право обов'язком прийняття рішення про введення іншої процедури виключно в останній день процедури розпорядження майном. Також, доводи скаржниці не узгоджуються з положеннями частини 1 статті 26 Закону про банкрутство про обов'язок суду у підсумковому засіданні на стадії розпорядження майном прийняти рішення про перехід до наступної судової процедури банкрутства (санації, ліквідації, мирової угоди) або припинення провадження у справі, виходячи із аналізу фінансового становища боржника, встановлення обставин наявності (відсутності) інвесторів та пропозицій учасників провадження щодо укладення мирової угоди у справі, а також зважаючи на прийняте зборами кредиторів рішення про введення в даному випадку ліквідаційної процедури боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє доводи розпорядника майна Кучми Н.В. про непідтвердження належними доказами факту неплатоспроможності боржника, що спростовуються встановленими судами обставинами відсутності у боржника активів, в тому числі й корпоративних прав, які можна було б спрямувати на погашення заборгованості перед єдиним кредитором з метою відновлення платоспроможності боржника на стадії розпорядження майном.

Разом з тим, ліквідатор боржника не позбавлений можливості перевірки даних про відчуження боржником корпоративних прав у статутному капіталі третіх осіб у 2004 році та в 2009 роках і вжиття заходів до повернення майна до ліквідаційної маси в ході здійснення ним ліквідаційної процедури.

Доводи касаційної скарги про проведення ініціюючим кредитором перших зборів кредиторів боржника з порушенням положень статті 26 Закону про банкрутство з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані апеляційним судом, колегія суддів касаційного суду відхиляє як такі, що спрямовані на переоцінку доказів, що відповідно до статті 1117 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, тому є необґрунтованими.

Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає про можливість введення процедури санації з припиненням ліквідаційної процедури та укладення мирової угоди у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури боржника за рішенням комітету кредиторів, засновників чи ліквідатора боржника у разі виявлення в ході процедури ліквідації активів боржника (частина 2 статті 37, статті 77 - 79 Закону про банкрутство).

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу розпорядника майна ТОВ "КОРСАН" Кучми Надії Вікторівни залишити без задоволення.

2. Пункти 1, 2 резолютивної частини Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2015 року у справі №904/2510/15 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський