Постанова ВГСУ від 26.01.2016 року у справі №903/652/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 903/652/15

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колізей Плюс" на постановувід 10.11.2015 Рівненського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Волинської області № 903/652/15за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колізей Плюс" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 2701,44грн,за участю представників: позивача - не з'явилисьвідповідача -не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.08.2015 у справі №903/652/15 (суддя Слупко В.Л.) задоволені позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Колізей Плюс" (далі-позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі-відповідач) про стягнення 2701,44грн заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2014 по 31.05.2015.

Рівненський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 10.11.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., судді Мельник О.В., Грязнов В.В.) рішення місцевого господарського суду змінив, виклавши резолютивну частину рішення в іншій редакції, відповідно до якої з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4,12грн заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2014 по 31.05.2015, а решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Позивач, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить її скасувати, натомість залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. ст. 13, 17, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 188 Господарського кодексу України".

Зокрема, скаржник вважає, що обов'язок відповідача оплачувати послуги з утримання будинку та прибудинкової території за новими збільшеними тарифами виникає безпосередньо внаслідок прийняття відповідного рішенням загальними зборами ОСББ та не залежить він внесення змін у договір, що регулює вказані правовідносини між сторонами. Крім того, скаржник також зазначає, що виконуючи договірні зобов'язання, сторони з 01.06.2012 добровільно збільшили договірну ціну та встановили її у розмірі 420,86грн, у зв'язку з чим висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування договірної ціни в розмірі 316,16грн для визначення розміру заборгованості вважає безпідставним.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористалися своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 15.01.2016, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони були попереджені зазначеною ухвалою.

Перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є власником нежитлового приміщення загальною площею 439,1 м2, із яких 237,4 м2 - перший поверх та 201,7 м2 - підвальне приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1, балансоутримувачем і управителем якого є ОСББ "Колізей Плюс".

01.04.2010 між ОСББ "Колізей Плюс" (виконавець) та ОСОБА_4 (споживач) укладено договір про участь орендарів орендованих, власників викуплених вбудованих і прибудованих нежитлових приміщень, розташованих в житлових будинках, у відшкодуванні вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, за умовами якого виконавець забезпечує обслуговування нежитлового будинку АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, а споживач приймає участь у відшкодуванні вартості обслуговування (розділ 1 договору); виконавець надає послуги споживачу відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 08.10.1992 №572, Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції житлових будівель в містах та селищах України, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1991 №135, Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та рішення виконкому Луцької міської ради від 06.12.2005 №405 "Про відшкодування житлово-експлуатаційним організаціям вартості послуг, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій орендарями орендованих, власниками викуплених вбудованих нежитлових приміщень" (п.2.1 договору); вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складає 0,72грн за 439,1 м2 загальної площі в місяць. Сума до оплати складає 316,16грн за місяць (п.4.1 договору); розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим місяцем (п.4.2 договору); договір набирає чинності з 01.04.2010 і діє протягом часу функціонування приміщення відповідно до статусу (п.7.1 договору); зміни та доповнення до договору вносяться у випадку внесення змін до рішення виконкому Луцької міської ради від 06.12.2005 №405 "Про відшкодування житлово-експлуатаційним організаціям вартості послуг, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій орендарями орендованих, власникам викуплених вбудованих та прибудованих нежитлових приміщень" (п.7.2 договору).

30.05.2012 рішенням загальних зборів ОСББ "Колізей Плюс" затверджено обов'язковий внесок членів об'єднання та власників (співвласників) житлового будинку щодо утримання будинку та прибудинкової території у розмірах: 1,1462грн за 1 м2 для власників (співвласників) у житлових будинках №№15А, 15В, 15Д, 15К, 1 поверху у житлових будинках 15Б, 15Г, 15Ж, 15Л, 1,3446грн за 1 м2 для власників 2-9 поверхів у житлових будинках 15Б, 15Г, 15Ж, 15Л, 1,50грн за 1 м2 для власників (співвласників) 1 поверху нежитлових приміщень, що розміщені в будинку ОСББ "Колізей Плюс", 1,00грн за 1 м2 для власників (співвласників) підвальних нежитлових приміщень, що розміщені в будинку ОСББ "Колізей Плюс". Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що розміри затверджених внесків є обов'язковими з 01.06.2012 для всіх членів ОСББ "Колізей Плюс" та інших власників (співвласників) житлових та нежитлових приміщень житлового комплексу по АДРЕСА_1

Наступним рішенням загальних зборів ОСББ "Колізей Плюс" від 24.09.2013 вирішено збільшити внесок на утримання будинку та прибудинкової території з власників (співвласників) житлового будинку ОСББ "Колізей Плюс" з 01.10.2013 до: 1,60грн за 1 м2 для власників (співвласників) 1 поверху житлових та нежитлових приміщень у будинках №№15Б, 15Г, 15Ж, 15Л, власників (співвласників) житлових та нежитлових приміщень житлових будинків №№15А, 15В, 15Д, 15К; 1,80грн за 1 м2 для власників (співвласників) 2-9 поверхів житлових та нежитлових приміщень житлових будинків №№15Б, 15Г, 15Ж, 15Л.

Зазначаючи про те, що відповідач не сплачує внески за послуги у розмірах, встановлених зазначеними рішеннями загальних зборів ОСББ "Колізей Плюс", останній звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2701,44грн заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2014 по 31.05.2015, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч.6 ст. 13, пп. 3-4 ч.1 ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позов, місцевий господарський суд, визнав ґрунтовними доводи позивача відносно виникнення у відповідача обов'язку з оплати послуг у розмірі, встановленому рішеннями загальних зборів ОСББ "Колізей Плюс", незалежно від умов укладеного між ними договору.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками місцевого господарського суду не погодився та зазначив, що, оскільки спірні правовідносини сторін врегульовано договором, до якого відповідних змін щодо ціни послуг сторонами не внесено, обставини виконання відповідачем умов договору від 01.04.2010 щодо оплати послуг мають встановлюватись з врахуванням ціни, визначеної пунктом 4.1 договору, в зв'язку з чим, перевіривши розрахунки позивача, суд визнав підставними позовні вимоги на суму 4,12грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, який є обов'язковим для виконання його сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі типового договору. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.

Отже, на виконання зазначених законодавчих приписів, між сторонами за справою укладено договір від 01.04.2010 про участь орендарів орендованих, власників викуплених вбудованих і прибудованих нежитлових приміщень, розташованих в житлових будинках, у відшкодуванні вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, за умовами п. 4.1 якого сторони встановили ціну таких послуг в розмірі 0,72грн за 1м2, що з загальної площі 439,1 м2 становить 316,16грн за місяць.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України, де, зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651, ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, і вчиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає з звичаїв ділового обороту.

Відтак, прийняття загальними зборами ОСББ "Колізей Плюс" рішень про збільшення ціни за послуги є лише підставою для зміни врегульованих договором правовідносин між сторонами, що, за встановленої судами попередніх інстанцій відсутності фактичної зміни зобов'язання, не може бути підставою для стягнення з відповідача спірних сум з посиланням на приписи законодавства, якими визначено загальний порядок виконання господарських зобов'язань, що виникають з договору, а не сум фактичних витрат позивача, за умови доведення їх існування і розміру, за відсутності укладеного договору та/або поза межами вартості послуг, встановленої договором, у зв'язку з чим колегією суддів відхиляються доводи скаржника про неврахування апеляційним господарським судом правової позиції, викладеної в постановах Верховного суду України у справах №914/189/14 та №916/2197/13.

Таким чином, враховуючи встановлені попередніми судовими інстанціями обставини відсутності змін до договору відносно ціни послуг, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про необхідність встановлення обставин належності виконання зобов'язань відповідача за договором від 01.04.2010 виходячи із погодженої сторонами ціни - 316,16грн за 1м2, у зв'язку з чим доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про фактичне узгодження сторонами ціни в сумі 420,86грн, а після прийняття рішення загальними зборами ОСББ "Колізей Плюс" від 24.09.2013 - 581,54грн, колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 4,12грн ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -