ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року Справа № 908/3973/13

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Яценко О.В. - головуючого (доповідача), Данилова М.В., Данилова Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постановувід 25.05.2016Донецького апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Запорізької області № 908/3973/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"до1. Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, 2. Запорізької міської ради, 3. Виконавчого комітету Запорізької міської радиза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, 2. Департаменту фінансів Запорізької обласної державної адміністрації, 3. Управління Державної казначейської служби Українипростягнення 1 033 228, 23 грн.в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Барчунінов К.О.,-відповідача1 -відповідача2 - відповідача 3Михайловський А.С., Михайловський А.С., не з'явився- третьої особи1 - третьої особи2 - третьої особи3не з'явився не з'явився не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Справа розглядалась судами неодноразово. Останнім рішенням господарського суду Запорізької області від 18.01.16 (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Татенко В.М, судді Радіонова О.О., Колядко Т.М.), відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця".

Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: 42, 43 ГПК України, щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом на здійснення судочинства у господарських судах на засадах змагальності. ст. ст. 32, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що судом не досліджено чи здійснював відповідач всі передбачені законодавчими актами дії, і як наслідок не отримання коштів залізницею.

Відзив на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 08.08.2016 розгляд справи №908/3973/13 здійснюється в режимі відеоконференції.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що в серпні, вересні 2013 позивачем було здійснено перевезення пільгових категорій пасажирів приміським залізничним транспортом по станціям Дніпробуд-2, Запоріжжя-1, Запоріжжя-2, Запоріжжя-Ліве, ім. А. Алімова, Запорізька Січ, Передатна. Позивачем 14.10.2013 на адресу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради направлена претензія № 13-01/10, якою позивач вимагав сплатити збитки в розмірі 1033228,23грн за надання послуг з пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування. Однак, Управління соціального захисту населення відхилило претензію письмовою відповіддю № 01-08/ 507 від 01.11.2013, посилаючись на відсутність договору між сторонами.

Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, засвідченими копіями зведеної відомості по типах квитків з 01.08.2013 по 31.09.2013, позиційні звіти по безплатних дитячих проїзних документах, зведені відомості по типах квитків за період з 01.08.2013 по 31.09.2013, позиційні звіти по безплатних проїзних документах за період з 01.08.2013 по 31.09.2013.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши всі істотні обставини у справі, дійшов ґрунтовного висновку про відсутність у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що матеріали справи не містять доказів протиправності дій та вини відповідачів доказів порушення ними господарського зобов'язання перед позивачем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Частиною 5 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Відшкодування збитків залізничного транспорту, що виникли у зв'язку із перевезенням пільгових категорій громадян саме за рахунок державного або місцевих бюджетів, вбачається і із п. п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89, ч.ч. 1, 5 ст. 102 Бюджетного кодексу України, згідно яких до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Пунктом 2 Порядку визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя (п. 4 Порядку № 256).

п. 3 Порядку ввстановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п.п. 1, 4, 7.27 Положення про Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради №72 від 18.02.2011 (зі змінами), управління є виконавчим органом Запорізької міської ради, що утворюється Запорізькою міською радою і в межах міста забезпечує виконання покладених на Управління завдань. Управління виступає головним розпорядником бюджетних коштів; Управління відповідно до визначених повноважень здійснює компенсаційні виплати за пільгове перевезення окремих категорій громадян транспортом загального користування відповідно до Законодавства України.

Зокрема, п.п. "б" п. 4 ч.1 ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки належать до бюджетних зобов'язань, які у п. 7 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначені як будь - яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Розпорядники бюджетних коштів, згідно з приписами частини 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість (ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України). Оскільки, зокрема, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 затверджено Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі визначається Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

Відповідно до п.п. 9 - 11 Порядку № 1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком.

Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою лише в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, які можуть бути зареєстровані виключно за умови наявності документів, що підтверджують факт їх узяття в передбаченому бюджетним законодавством порядку, зокрема, у відносинах між органами місцевого самоврядування з підприємствами некомунальної форми власності - на підставі відповідного договору. При цьому обов'язковою також є наявність у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду. Отже, встановивши обставини відсутності укладення між сторонами у справі договору з метою отримання компенсації витрат від перевезення пільгових категорій громадян, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу таких витрат.

Одночасно встановлено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" обласному бюджету Запорізької області затверджено субвенцію на надання пільг, зокрема на пільговий проїзд окремих категорій громадян у сумі 87 229, 40 грн., про що зазначено в Додатку № 7 "Міжбюджетні трансферти (додаткові дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2013 рік". Міському бюджету м.Запоріжжя вищезазначених субвенцій Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" не передбачено. Рішенням Запорізької міської ради № 14 від 20.12.2013 внесено зміни до рішення Запорізької міської ради № 9 від 24.12.2012 та передбачено на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті - 2936756грн., після внесення змін рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2013 №20- 3756756,00грн., після внесення змін рішенням Запорізької міської ради від 20.12.2013 №14 - 2312457,00грн.

Однак, докази затвердження в Державному бюджеті України субвенцій міському бюджету м. Запоріжжя, фінансування видатків місцевого бюджету м. Запоріжжя за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на 2013 рік, в межах обсягів затверджених в бюджеті міста Запоріжжя на 2013 рік, та докази фактичного перерахування з державного бюджету до бюджету м. Запоріжжя та надходження на рахунки Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради сум субвенцій на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не надано. Вказане вище рішення Запорізької міської ради №9 від 24.12.2012 відповідні обставини фактичного надходження грошових коштів не підтверджує.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 908/3973/13 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді М.В. Данилова

Т.Б. Данилова