ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 922/1527/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України, м. Київ (далі - Інспекція),

на рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015

зі справи № 922/1527/15

за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС", м. Енергодар Запорізької області (далі - Компанія),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вестрон", м. Харків (далі - Товариство),

про стягнення 280 338 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інспекція.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Лазебного Д.В., Сіренка В.Є.,

третьої особи - Конепуда Д.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення завищення вартості робіт, виконаних за договором від 24.04.2009 № 215600 (далі - Договір), у сумі 280 338 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2015 (суддя Аріт К.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І. і Пелипенко Н.М.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Інспекція просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу з посиланням на статті 22, 526, 837, 843, 844, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 224, 225 Господарського кодексу України, статтю 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано необґрунтованістю оскаржуваної постанови апеляційної інстанції та суперечністю її нормам чинного законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність, незаконність та необґрунтованість, і просить відмовити в задоволенні скарги.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Компанією і Товариством було укладено Договір про виконання робіт з пусконалагодження обладнання АСРК енергоблоку № 3 ЗАЕС в обсязі функції ЦІІСРК, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Договір укладено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з актом виконаних робіт форми КБ-2в робота за Договором виконана в повному обсязі без зауважень, з належною якістю і у встановлений строк.

Відповідно до умов Договору:

- вартість робіт за даним договором відповідно до договірної ціни складає 280 338 грн. (пункт 2.1);

- оплата виконаних робіт здійснюється замовником (Компанією) на підставі довідки про вартість робіт (ф.КБ-3), оформленої в установленому порядку, шляхом перерахування грошей на рахунок виконавця (Товариства) продовж 30 днів з дати підписання замовником ф.КБ-3 (пункт 2.3).

У липні 2009 року Компанія і Товариство підписали акт (ф.КБ-3) № 113 про вартість виконаних підрядних робіт на суму 280 338 грн.

Компанія сплатила Товариству вартість виконаних робіт у зазначеній сумі.

Відповідно до пункту 2.35 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на III квартал 2010 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Компанії та її відокремлених структурних підрозділів, у тому числі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС", за період з 01.04.2008 по 30.06.2010; за результатами ревізії складено акт від 27.10.2010 № 05-21/168 та відповідну довідку.

Компанія зазначає, що завищення вартості послуг на суму 280 338 грн. встановлено ГоловКРУ України за наслідками проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Компанії та її відокремлених підрозділів.

Сторони виконали свої зобов'язання за Договором належним чином та в повному обсязі.

З матеріалів справи не вбачається, що Договір у частині визначення його ціни було б визнано в установленому порядку недійсним чи до нього були б внесені зміни.

У діях Товариства, пов'язаних з укладенням та виконанням Договору, відсутні будь-які ознаки протиправної поведінки стосовно Компанії.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача суми 280 338 грн.

З установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, які не заперечуються й скаржником, вбачається, що відповідну суму було отримано відповідачем від позивача на підставі укладеного між ними Договору, який сторонами виконаний належним чином та в повному обсязі.

Згідно із статтями 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписами статей 525, 526 названого Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Укладений сторонами Договір, як встановлено попередніми судовими інстанціями, недійсним ні повністю, ані в частині ціни договору не визнавався і зміни до нього не вносилися.

Відтак, оскільки сторонами у справі було укладено договір будівельного підряду, а кошти, які Компанія просила стягнути з Товариства, отримано останнім як оплату належно виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору, і вони не можуть вважатися ні збитками, ані безпідставно набутим майном.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 22.01.2013 № 5006/18/13/2012.

Таким чином, попередніми судовими інстанціями обґрунтовано відмовлено в позові зі справи.

Що ж до виявлення за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Товариства порушень, то вони можуть бути підставою для притягнення до відповідальності винних посадових осіб у встановленому законом порядку.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117,1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 зі справи № 922/1527/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій