ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 918/2051/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. (доповідач),Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України"на рішення та постановугосподарського суду Рівненської області від 02 березня 2015 року Рівненського апеляційного господарського суду від 15 травня 2015 рокуу справі№ 918/2051/14господарського судуРівненської області за позовомВсеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України"доНаціонального університету "Острозька академія" про відшкодування майнової шкоди в сумі 30 459 грн. 40 коп. за участю представників сторін: від позивача: Марієн І.С.від відповідача: Волинчук В.О.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно - правового контролю України" звернулася до господарського суду із позовною заявою до Національного університету "Острозька академія" про відшкодування майнової шкоди в сумі 30 459,40 грн. з посиланням на ст.1166 Цивільного кодексу України.

Позов мотивовано тим, що внаслідок ненадання відповідачем публічної інформації у вигляді належним чином засвідчених копій документів позивачу заподіяно матеріальну шкоду, оскільки останній не надав вказані документи фахівцю для проведення експертизи у встановлені в договорі від 11.03.2013 строки. У зв`язку із цим позивач поніс витрати у вигляді штрафних санкцій на суму 19600 грн.

Також позивач стверджував, що поніс витрати у розмірі 5250 грн. за договором про надання юридичних послуг від 20.05.2013 щодо адміністративного позову про визнання дій відповідача протиправними, 5300 грн. за договором про надання юридичних послуг від 07.04.2014 щодо підготовки позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди та 309,40 грн. у зв`язку з відрядженням до міста Житомир для прийняття участі в судовому засіданні в адміністративній справі.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.03.2015 (суддя Пашкевич І.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 (судді: Дужич С.П. - головуючий, Саврій В.А., Мамченко Ю.А.), у справі №918/2051/14 у позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, з урахуванням заяви про уточнення касаційної скарги, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник, зокрема, стверджує, що існує прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправною дією відповідача та майновою шкодою, яку зазнав позивач. Також стверджує про безпідставну відмову у стягненні витрат на правову допомогу як шкоди, завданої позивачу.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.08.2015 у зв`язку із перебуванням судді Татькова В.І. та судді Плюшка І.А. у відпустці у справі № 918/2051/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Мележик Н.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2015 касаційну скаргу у справі №918/2051/14 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати ВГСУ від 21.08.2015 у зв`язку з виходом судді Плюшка І.А. та судді Татькова В.І. з відпустки у справі №918/2051/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується із касаційною скаргою, вважає рішення першої та апеляційної інстанцій законними та обгрунтованими.

Також відповідач стверджує про відсутність вини та причинно-наслідкового зв`язку між діями останнього щодо надання інформації на запит та понесеними позивачем витратами. Відповідач не був обізнаний про існування та зміст договору від 11.03.2013 щодо надання юридичних послуг.

Відповідач посилається на п.1 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7, за яким судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов`язані з розглядом справи. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2013 Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно - правового контролю України" направила ректору Національного університету "Острозька академія" запит на інформацію із проханням надати належним чином засвідчені копії документів.

Без відповіді на цей запит вже 11.03.2013 між Всеукраїнською громадською організацією "Комітет конституційно - правового контролю України" як замовником та фахівцем в галузі права ОСОБА_8 як виконавцем укладено договір про надання юридичних послуг, згідно умов якого виконавець зобов`язався надати замовнику юридичні послуги - юридичну експертизу пакету документів, що мають відношення до зарахування до університету, на відповідність вимогам чинного законодавства України, а замовник - оплатити надані послуги.

20.05.2013 між ВГО "Комітет конституційно - правового контролю України" як замовником та фахівцем в галузі права ОСОБА_9 як виконавцем укладено договір про надання юридичних послуг, згідно умов якого виконавець зобов`язався надати замовнику юридичні послуги щодо підготовки та подачі позовної заяви до суду до університету, а також здійснення інших процесуальних дій від імені замовника, а замовник зобов`язався оплатити надані послуги у розмірі 5250 грн.

28.08.2013 постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/2615/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013, задоволено позов Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Національного університету "Острозька академія" і визнано протиправною дію відповідача, що полягає у ненаданні інформації за запитом управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України", а у позовних вимогах до ректора університету відмовлено.

За ч.ч.1,3 ст. 87 Кодексу про адміністративне судочинство України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на правову допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

Суди встановили, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/2615/13-а розподілено судові витрати, понесені позивачем відповідно до задоволених вимог і стягнуто з Державного бюджету України на його користь 17,21 грн., а відшкодування витрат на отриману правову допомогу за договором про надання юридичних послуг від 20.05.2013 в розмірі 5250 грн. ВГО "Комітетом конституційно-правового контролю" при розгляді адміністративної справи у суді не заявлялись.

Тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про відсутність згідно ст.1166 Цивільного кодексу України підстав для задоволення вимог про стягнення із відповідача витрат за договором про надання юридичних послуг від 20.05.2013 в розмірі 5250 грн., та витрат в сумі 309,40 грн., пов`язаних із прибуттям до адміністративного суду на розгляд справи №817/2615/13-а.

Як встановлено судами, укладаючи договір про надання юридичних послуг 11.03.2013 щодо юридичної експертизи пакету документів, не маючи цих документів, сторони саме цього договору визначили та погодили умови вказаного договору на свій розсуд та власний ризик.

Національний університет "Острозька академія" стороною договору про надання юридичних послуг від 11.03.2013 не є.

Судами правильно враховано, що за ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими для сторін договору відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що ненадання відповідачем публічної інформації за запитом позивача в цьому випадку не знаходиться в безпосередньому причинному зв`язку із сплатою ВГО "Комітет конституційно-правового контролю" штрафних санкцій на підставі п.4.2 договору надання юридичних послуг від 11.03.2013.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок судів правильним згідно встановлених обставин у справі.

Судами правомірно відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з відповідача за договором про надання юридичних послуг від 07.04.2014 сплачених 5300 грн. за послуги по підготовці позовної заяви до суду про відшкодування збитків, заподіяних протиправною дією університету, та здійснення інших процесуальних дій, оскільки вони не є шкодою за ст.174 ГК України ст.1166 ЦК України, оскільки не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватись під виглядом шкоди.

Не є сплачені 5300 грн. за договором про надання юридичних послуг від 07.04.2014 судовими витратами позивача в розумінні ч.1 ст.44 ГПК України, оскільки послуги надавались не адвокатом, а особою яка є фахівцем в галузі права.

Розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 49 ГПК України.

За ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при відмові в позові на позивача.

Оскільки відповідачем понесені витрати за отримані послуги адвоката Філіп`єва А.О. у розмірі 4999,87 грн., суди правомірно стягнули зазначені кошти з позивача як судові витрати по справі.

За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі, у діях відповідача не вбачається наявності складу цивільного правопорушення, а отже, висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення шкоди в порядку ст. 174 ГК України ст.1166 ЦК України є обгрунтованим.

Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування господарськими судами норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 у справі №918/2051/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков