ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 5009/4975/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постановугосподарського суду Запорізької області від 25.03.2014 та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 у справі № 5009/4975/12 господарського суду Запорізької областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ОМЗ Груп"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4проБанкрутствоза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Боровський М.Є.

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 у справі № 5009/4975/12 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича.

Не погодившись із прийнятою судом першої інстанції постановою, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 у справі № 5009/4975/12 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 у справі № 5009/4975/12 повернено заявникові.

Не погоджуючись із винесеною судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 у справі № 5009/4975/12, справу № 5009/4975/12 передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 10, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 38, 43, 86 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що якщо касаційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядались в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку.

В такому випадку суд касаційної інстанції припиняє провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Заявник в тексті скарги, зокрема, оскаржує до суду касаційної інстанції постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 у справі № 5009/4975/12, не посилаючись в скарзі на її перегляд в апеляційному порядку, що є порушенням вимог ст. 107 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалась.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність припинення касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укрсоцбанк" на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 у справі № 5009/4975/12.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (стаття 98 ГПК) або про її повернення (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 02.04.2015, скаржник одночасно із поданою апеляційною скаргою просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про існування постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 у справі № 5009/4975/12 представник ПАТ "Укрсоцбанк" дізнався та зміг ознайомитись лише 10.03.2015.

Колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі правомірно зазначила, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Суд апеляційної інстанції встановив, що твердження скаржника про те, що про існування постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 у справі № 5009/4975/12 представник ПАТ "Укрсоцбанк" дізнався лише 10.03.2015, не підтверджується матеріалами справи та свідчить про зловживання заявником наданими ГПК України процесуальними правами, оскільки, встановлений законом термін оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.03.2014 закінчився - 04.04.2014.

23.05.2014 (у відповідності до штемпелю на конверті (а.с.79 т.2) заявником апеляційної скарги до господарського суду Запорізької області була направлена заява з вимогами до боржника, в якій заявник просив визнати вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 2 393 093,80 грн. та внести їх до реєстру вимоги кредиторів.

Харківський апеляційний господарський суд встановив, що в поданій заяві ПАТ "Укрсоцбанк" посилається на те, що 04.04.2014 на сайті Вищого господарського суду України було опубліковано повідомлення про визнання боржника банкрута і відкриття ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_4 на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять заяву (вх. № 503/а-22 від 01.07.2014) представника АТ "УкрСиббанк" (а.с.90 т.2) про ознайомлення із матеріалами справи, що свідчить про обізнаність заявника на дату звернення до суду першої інстанції із відповідною заявою про наявність порушеної судом справи про банкрутство боржника.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що необхідною умовою здійснення стороною права на апеляційне оскарження є її обізнаність про зміст оскаржуваного судового рішення, що дає можливість викласти свої вимоги і вказати суть порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції правомірно зазначила, що дане твердження також не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014, оскільки, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 № 740 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень" внесенню до Реєстру підлягають судові рішення Верховного Суду України, вищих спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів (далі - суди), перелік яких затверджено Радою суддів України та погоджено з Державною судовою адміністрацією, крім судових рішень, які містять інформацію, що є державною таємницею, ухвал слідчих суддів, постановлених під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, судових рішень у справах про усиновлення.

Пунктом 20 зазначеного Порядку встановлено, що доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал Державної судової адміністрації.

Відповідно до п. 21. Порядку користувачам Реєстру надається можливість пошуку, перегляду, роздрукування електронних копій судових рішень, копіювання їх текстів у цілому або частин відповідно до режиму доступу до судових рішень, внесених до Реєстру за останніх п'ять років. Порядок надання інформації за попередній період визначається держателем Реєстру.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що заявник апеляційної скарги не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом оскаржуваної постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень за електронною адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38191423.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд другої інстанції в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано встановив, що матеріали справи свідчать про те, що заявник апеляційної скарги був обізнаний про існування оскаржуваної постанови господарського суду, про що свідчить факт своєчасного звернення до суду із заявою із кредиторськими вимогами у справі, та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі, в т.ч. права на ознайомлення із матеріалами справи та оскарження процесуального документа, про що безпосередньо свідчать дії самого скаржника.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги немає, оскільки, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, яких в даному випадку не вбачається за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш ніж чотири місяці з дня винесення оскаржуваної ухвали.

Суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а самого тільки факту ознайомлення заявника апеляційної скарги із матеріалами справи тільки 10.03.2015 недостатньо для задоволення заяви про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги за тих обставин, що матеріали справи не містять доказів того, що скаржник не міг за об'єктивних обставин, що перешкоджали б йому раніше скористатись наданими законодавством процесуальними правами.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла в оскаржуваній ухвалі від 02.04.2015 висновку про необхідність відхилення клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 та повернення апеляційної скарги заявнику.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, відповідно до вимог ст.ст. 53, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, погоджується із правомірними висновками суду апеляційної інстанції про відхилення клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 та повернення апеляційної скарги скаржнику, та вважає, що підстави для скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 у справі № 5009/4975/12 відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 у справі № 5009/4975/12 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 у справі № 5009/4975/12 залишити без змін.

Касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 у справі № 5009/4975/12 припинити.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк