ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 45/132б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора ЗАТ "Славнерудпром" арбітражного керуючого Карпенка А.А.на ухвалугосподарського суду Донецької області від 18.01.2017та постанову у справіДонецького апеляційного господарського суду від 29.03.2017 № 45/132б господарського суду Донецької областіза заявою боржникаЗакритого акціонерного товариства "Славнерудпром"проБанкрутствоза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" - Гуртовий В.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.01.2017 у справі № 45/132б (суддя Тарапата С.С.) відновлено втрачену справу № 45/132б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Славнерудпром" (далі - ЗАТ "Славнерудпром", банкрут) на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі № 45/132б (головуючий суддя: Мартюхіна Н.О., суддя Агапов О.Л., суддя Малашкевич С.А.) апеляційну скаргу ліквідатора ЗАТ "Славнерудпром" арбітражного керуючого Карпенко Андрія Анатолійовича на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.01.2017 у справі № 45/132б залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 18.01.2017 у справі № 45/132б залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ліквідатор ЗАТ "Славнерудпром" арбітражний керуючий Карпенко А.А. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі № 45/132б, а ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 45/132б залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 5, 6, 20 ст. 1, ч. 4 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі № 45/132б порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 29.07.2009 за заявою ЗАТ "Славнерудпром" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Донецької області від 26.08.2009 боржника - ЗАТ "Славнерудпром" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Голобородька С.О.

Строк проведення ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався ухвалами суду.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2012 призначено нового ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Вишневську Н.М.

Ухвалою від 04.12.2012 господарським судом призначено нового ліквідатора у справі арбітражного керуючого Скалянського В.В., проте постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 45/132б скасовано ухвалу суду від 04.12.2012, в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Скалянського В.В. та призначено ліквідатором у справі № 45/132б арбітражного керуючого Карпенко А.А.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, справа № 45/132б про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром" втрачена.

12.11.2015 до господарського суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк", банк) про відновлення втраченої справи № 45/132б про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром", до якої надано копії таких документів: - постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідпроцедури від 26.08.2009; - постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі №45/132б; - заяви про порушення справи про банкрутство; - аудиторський висновок про фінансову звітність ЗАТ "Славнерудпром" станом на 31.03.2009; - інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей №17-29; - баланс ЗАТ "Славнерудпром" станом на 31.03.2009; - протоколу загальних зборів кредиторів від 28.02.2013; - протоколу №1 зборів комітету кредиторів від 30.04.2013; - звіт ліквідатора за серпень 2015 року (а.с.9-92 т. 1).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2016 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Промінвестбанк" про відновлення втраченої справи № 45/132б про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 45/132б ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 у справі № 45/132б залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі № 45/132б ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 45/132б скасовано, справу № 45/132б передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

Постанова суду касаційної інстанції від 14.06.2016 мотивована тим, що вказавши на дослідження наданих заявником та кредиторами документів (їх копій) для відновлення втраченої справи, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 43 84 ГПК України, в оскаржуваній ухвалі не описав зміст наданих сторонами документів, правового аналізу та оцінки змісту вказаних документів (їх копіям) на предмет їх достатності для відновлення втраченої справи не надав.

Висновки місцевого господарського суду, з якими в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, про недостатність зібраних матеріалів для відновлення справи № 45/132б на стадії ліквідаційної процедури належним чином не обґрунтовані, зроблені без посилань на докази, які досліджувалися судом, чи процесуальні дії, які ним вчинялися (окрім зобов'язання кредиторів і ліквідатора їх надати) з метою відновлення втраченої справи та, насамперед, захисту прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром".

Також, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції не вжив вичерпних заходів, передбачених чинним процесуальним законодавством, з метою отримання максимальної кількості втрачених документів, обмежившись виключно зобов'язанням учасників справи надати необхідні документи. Господарський суд в даному випадку не скористався процесуальною можливістю щодо самостійного витребування документів та матеріалів щодо боржника з метою, зокрема, отримання відомостей з Державних реєстрів майнових прав, Державних реєстрів застав, іпотек, інформації від відповідних реєструючих та контролюючих органів тощо.

Місцевим господарським судом також не було вмотивовано, чому відновлення втраченої справи він пов'язує лише з наявністю саме вищезазначених документів, а всі інші до уваги не приймає та вважає їх недостатніми.

При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що посилання суду першої інстанції на відсутність в матеріалах справи звіту ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури та документів щодо проведення заходів ліквідаційної процедури (а саме, відомостей щодо оцінки, реалізації майна боржника та розпорядження грошовими коштами, отриманими внаслідок реалізації майнових активів боржника (при їх наявності), як на підставу неможливості відновлення втраченої справи на стадії ліквідаційної процедури є безпідставними.

Крім того, колегією суддів Вищого господарського суду України зазначено, що судами попередніх інстанцій не дотримано положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимог Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", а в порушення ст. 43 ГПК України не вжито всіх необхідних заходів з відновлення матеріалів втраченої справи.

Відповідно до пп. 7.2., 7.4. п. 7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зі змінами, втрачена (у тому числі частково, - наприклад, окремі томи) справа може бути відновлена за заявою особи (осіб), що була учасником відповідного судового процесу і звернулася до того місцевого господарського суду, який розглянув справу по суті або припинив провадження в ній чи залишив позов без розгляду, а також зазначеним господарським судом зі своєї ініціативи.

Заява про відновлення втраченої справи про банкрутство або окремих її матеріалів подається до господарського суду, який припинив провадження у справі або у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, незалежно від судової процедури, яка застосовується до боржника.

До заяви про відновлення справи додаються документи або їх копії, що збереглися у заявника або у справі (навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку).

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 18.01.2017 зазначено, що для відновлення справи господарському суду учасниками у справі про банкрутство надано копії наступних документів:

- заяви про порушення справи про банкрутство, що надійшла до господарського суду Донецької області 28.07.09р.;

- протоколу загальних зборів кредиторів від 28.02.13р., на якому обрано комітет кредиторів у складі 2-х кредиторів: ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "Промінвестбанк";

- протоколу засідання комітету кредиторів від 30.04.13р.;

- оголошення про визнання боржника банкрутом в офіційному друкованому виданні;

- аудиторського висновку про фінансову звітність ЗАТ "Славнерудпром" станом на 31.03.2009р., проведеного та складеного ПП "Аудиторська Фірма "МЕЛЛОР";

- заяви та вимоги №6 з грошовими вимогами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Слов'янськ Донецької області без номеру від 20.09.2009р. та №05-949 від 13.05.11р.;

- заяви про визнання кредитором Обласного КП "Донецьктеплокоммуненерго" №04/4947 від 30.09.09р. з додатками;

- заяв про визнання кредитором та заяви про уточнення кредиторських вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" №15.3-033/85-33 від 01.10.09р. та №15.3-003/85-514 від 05.11.09р. з додатками в підтвердження грошових вимог до боржника;

- заяв про визнання кредиторських вимог Слов'янської ОДПІ донецької області №44688/10/24-013-3 від 11.09.09р., №35824/10/24-013-3 від 20.07.09р., №45928/10/24-019-3 від 21.09.09р., №37435/10/24-013-3 від 14.09.10р. та №301/10/22-01 від 11.01.14р.;

- заяви про визнання кредитором та уточнення до заяви ПАТ "РОДОВІД БАНК" №965-11-б.б/5407 від 26.08.09р. та №05.5-11-б.б/5505 від 31.08.09р. з документами в підтвердження кредиторських вимог до боржника;

- скарг ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора №15.1-003/85-4 від 05.01.2009р., №15.1-003/85-278 від 17.03.11р. та №19.1-10/86-14 від 20.03.12р.;

- довідки ПАТ "Укрсоцбанк" про рух коштів №19.1-10/85-1309 від 09.04.12р.;

- касаційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.04.10р.;

- апеляційних скарг ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "Промінвестбанк" на ухвали господарського суду Донецької області від 04.12.12р. та від 02.10.12р.;

- позовної заяви № юр /5918 від 27.09.12р.;

- інші документи.

Також сторонами надано суду першої інстанції копії процесуальних документів:

- ухвал господарського суду Донецької області від 06.04.10р., від 20.04.10р., від 17.08.10р., від 28.02.11р., від 18.03.11р., від 07.04.11р., від 25.10.11р., від 21.03.12р., від 10.04.12р., від 17.04.12р., від 15.05.12р., від 29.05.12р., від 25.06.12р., від 07.08.12р., від 28.08.12р., від 02.10.12р., від 04.10.12р., від 16.10.12р., від 13.11.12р., від 04.12.12р., від 02.04.13р., від 22.04.13р., від 24.04.13р., від 08.04.14р.;

- постанови господарського суду Донецької області про визнання боржника банкрутом від 26.08.2009 р.;

- ухвал Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.12р., від 17.12.12р., від 20.12.12р., від 18.10.12р.;

- постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.13р.;

- ухвали Вищого господарського суду України від 21.06.10р., від 20.07.10р.

Згідно з пп. 7.7., 7.9. п. 7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зі змінами, у розгляді заяви про відновлення справи господарський суд бере до уваги:

а) частину справи, яка збереглася у даному суді (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду і т. ін.);

б) документи, надіслані (видані) господарським судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;

д) дані, вміщені в автоматизованій системі документообігу суду.

При цьому господарський суд може на підставі статті 30 ГПК викликати для дачі пояснень посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій державних та інших органів і/або зобов'язати зазначених осіб подати відповідні пояснення в письмовій формі. За необхідності господарський суд вчиняє також дії, зазначені в пунктах 3 - 7 статті 65 ГПК, або витребовує необхідні документи і матеріали в порядку, передбаченому статтею 38 названого Кодексу.

Розгляд заяви про відновлення справи здійснюється за правилами ГПК з урахуванням особливостей, зазначених у цьому пункті.

За результатами розгляду заяви про відновлення справи господарський суд виносить ухвалу про відновлення втраченої справи повністю або в певній частині.

Зазначена ухвала має відповідати загальним вимогам статті 86 ГПК і, крім того, містити: - відомості про те, на підставі яких фактичних даних і за результатами вчинення яких процесуальних дій встановлено зміст втраченої судової справи, і в тому числі - втраченого судового рішення; повний текст відновленого судового рішення, якщо про це просив заявник.

Із листа ліквідатора - арбітражного керуючого Карпенка А.А., господарським судом встановлено, що у ліквідатора відсутні оригінали та копії документів, які можуть бути надані суду для відновлення справи.

Як зазначено судом першої інстанції, присутні в судовому засіданні представники кредиторів - ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "Промінвестбанк" повідомили суд про відсутність інших документів для відновлення справи.

Таким чином, станом на 18.01.2017 у господарського суду була відсутня можливість отримання інших документів по справі для її відновлення.

З огляду на зазначене, на підставі всебічної оцінки наданих документів, а також даних, вміщених в автоматизованій системі документообігу господарського суду Донецької області, суд першої інстанції дійшов в оскаржуваній ухвалі від 18.01.2017 висновку, з яким в постанові від 29.03.2017 погодився суд апеляційної інстанції, про можливість відновити втрачену справу № 45/132б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Славнерудпром" на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами.

Щодо доводів заявника апеляційної та касаційної скарг - арбітражного керуючого Карпенко А.А. щодо неналежного повідомлення ПАТ "Промінвестбанк" про звернення до господарського суду із заявою про відновлення втраченої справи та неналежне повідомлення судом першої інстанції учасників справи про банкрутство про дату, час та місце проведення розгляду заяви ПАТ "Промінвестбанк" про відновлення втраченої справи № 45/132б, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що дані доводи спростовуються наявними в матеріалах справи: - фіскальними чеками з описами вкладень (т. 1, а.с. 93 - 110), що свідчить про направлення ПАТ "Промінвестбанк" заяви про відновлення втраченої справи всім учасникам у справі про банкрутство; - відтиском штемпелю канцелярії суду першої інстанції (із відміткою про кількість відправленої кореспонденції), відповідно до вимог інструкції з діловодства в господарських судах України, відповідно до якої всі учаснику у справі про банкрутство завчасно повідомленні про місце та час розгляду заяви ПАТ "Промінвестбанк"; - витягом з офіційного веб -сайту господарського суду Донецької області (т. 4, а.с. 218), що, в свою чергу, відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 за №01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" свідчить про належне повідомлення всіх учасників у даній справі, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції.

Крім того, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), статтями 2, 4 якого встановлено, що рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно вимог ст. 11 вказаного Закону, не пізніше 01.06.2006 забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 01.01.2007.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі № 45/132б про призначення до розгляду заяви ПАТ "Промінвестбанк" була внесена до Реєстру, відповідно до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" (своєчасно та з повним текстом).

Що стосується доводів ліквідатора ЗАТ "Славнерудпром" арбітражного керуючого Карпенка А.А. про те, що вимоги конкурсного кредитора ПАТ "Промінвестбанк" були погашені у 2014 році в повному обсязі, у зв'язку із чим банк не може приймати участь у справі про банкрутство та як наслідок звертатись із відповідною заявою, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасники у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з статтею 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 22 ГПК України визначено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Із матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно протоколу загальних зборів кредиторів ЗАТ "Славнерудпром" від 28.02.2013 обрано комітет кредиторів у складі ПАТ "Промінвестбанк" та ПАТ "Укрсоцбанк".

В свою чергу, належні копії процесуальних документів як першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій свідчать про наявність у ПАТ "Промінвестбанк" процесуального статусу як кредитора у справі про банкрутство.

Згідно листа (вих.№10/01-17сн від 10.01.2017) ліквідатор Карпенко А.А. повідомив суд, що в період з липня 2014 року по жовтень 2014 року вся документація по справі про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром" з офісу, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Кобозева, 3 зникла з невідомих останньому причин. Крім того у вказаному листі, арбітражний керуючий зазначив, що ПАТ "Промінвестбанк" не є кредитором у даній справі, оскільки його вимоги як конкурсного кредитора (забезпеченого заставою) були погашені на початку 2014 року, проте такі докази є втраченими.

Статтями 32 33 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, арбітражним керуючим Карпенко А.А. факт погашення вимог ПАТ "Промінвестбанк" документально не підтверджено.

Оскільки, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Карпенко А.А. здійснює повноваження ліквідатора ЗАТ "Славнерудпром" з 16.01.2013 та не був змінений , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він був повністю обізнаний про рух ліквідаційної процедури, здійснення реалізації майна банкрута та в будь-якому випадку повинен мати, як ліквідатор боржника, підтвердження здійснення своїх дій в ліквідаційній процедурі, в тому числі звіти ліквідатора не виключно в документальній формі, а й на електронних цифрових носіях інформації, що може підтвердити продаж майна банкрута та задоволення вимог заставних кредиторів.

При цьому, судом другої інстанції зазначено, що погашення кредиторських вимог може бути підтверджено ліквідатором не тільки власними документами але й шляхом витребування у відповідних кредиторів у справі в порядку передбаченому ст. 38 ГПК України, в тому числі й в ПАТ "Промінвестбанк". Обставини погашення вимог кредиторів підлягають встановленню та вирішенню в судовому засіданні, із розглядом звітності ліквідатора та надходженням грошових коштів на користь банку. На стадії відновлення матеріалів справи дане питання не є предметом дослідження.

Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, на даному етапі вирішення питання щодо відновлення втрачених матеріалів справи, із врахування особливостей провадження у справі про банкрутство, навіть за умови погашення вимог заставного кредитора ПАТ "Промінвестбанк", банк не втрачає статус учасника справи про банкрутство відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відносно заперечень заявника апеляційної та касаційної скарг - ліквідатора ЗАТ "Славнерудпром" арбітражного керуючого Карпенка А.А. щодо відновлення справи про банкрутство, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла правомірного та обґрунтованого висновку, що вони суперечать ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Право на правосуддя відображається в основних засадах судочинства. Тому, зміст цього права складається з наступних елементів: доступність правосуддя; право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення; незалежність і неупередженість суду; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; право на захист; публічність судового розгляду; розгляд справи в найкоротший строк, що передбачений законом.

Аналогічні положення викладені в судовій практиці Європейського суду з прав людини, так у справі "Філіс проти Греції" заявник, який працював інженером, не міг самостійно звернутися до суду з позовом про виплату грошової винагороди за виконані ним проекти, оскільки такі справи порушувалися виключно за заявою Технічної Палати Греції. ЄСПЛ у цьому випадку визнав порушення права на доступ до правосуддя.

У справі "Балацький проти України" заявник скаржився на те, що він був позбавлений доступу до суду, оскільки районний суд відмовився постановити будь-яке рішення у його справі про незаконне переведення. ЄСПЛ вказав, що Уряд не надав переконливого пояснення, чому національні судові органи не постановили остаточного процесуального рішення у справі заявника про незаконне переведення після повернення справи на новий розгляд. Відповідно було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, а саме: порушення права заявника на доступ до суду.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо фізичні, юридичні особи або органи державної влади вважають, що їх права і свободи порушені, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Відмова суду у розгляді справ, провадження за якими вже було порушено, при відсутності обставин, що унеможливлюють такий розгляд, не відповідає правовій природі принципу права на судовий захист, яке відповідно до положень Конституції України та практики Європейського суду з прав людини не може бути обмежене.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, якщо суд приступив до розгляду справи, він за результатами розгляду справи ухвалює судовий акт за наявними у справі матеріалами (якщо сторони не надали інші, витребувані судом, докази), тому що заявник (особа яка звертається із відповідним клопотанням), який користується принципом диспозитивності, тобто правом не надавати докази, має нести ризик відмови в у задоволенні заявлених вимог при недоведеності таких вимог, в той же час, за умови фізичної відсутності ряду доказів у заявника, він не може бути позбавлений можливості вирішення спору в судовому порядку взагалі, бо це суперечило б положенням ст. 124 Конституції України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд не позбавлений можливості розглянути справу за наявними в ній матеріалами, а в разі відсутності або неподання необхідних документів заявником - зобов'язаний зробити висновок щодо законності і обґрунтованості його вимог.

Оскільки справа про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром" яка розглядається в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перебувала в провадженні господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури, розгляд її не було завершено з огляду на те, що вона була втрачена, заявником при зверненні було додано необхідні документи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що господарським судом правомірно відновлено втрачені матеріали справи № 45/132б частково за наявними документами, чим дотримано вимоги положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та вимоги ст. 43 ГПК України щодо вжиття всіх необхідних заходів з відновлення матеріалів втраченої справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані ухвала господарського суду Донецької області від 18.01.2017 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі № 45/132б підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Славнерудпром" арбітражного керуючого Карпенка Андрія Анатолійовича - без задоволення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Славнерудпром" арбітражного керуючого Карпенка Андрія Анатолійовича залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.01.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі № 45/132б залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

О.Є. Короткевич