ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року Справа № 910/24528/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Стратієнко Л.В., Чернова Є.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДонецької обласної радинапостанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.16у справігосподарського суду міста Києва №910/24528/15 за позовомДонецької обласної радидоУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"простягнення 7 402,69грн.за участі представників сторін:

від позивача - Уралов І.В.,

від відповідача - Незнамова С.М.,

У С Т А Н О В И В:

15.09.2015 Донецька обласна рада звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про стягнення 7 402,69грн. В обгрунтування позовних вимог зазначали, що унаслідок виникнення обставин, які перешкоджали виконанню зобов'язань за договором №306 від 03.02.2014 про надання послуг з пересилання письмової кореспонденції з використанням маркувальної машини, УДППЗ "Укрпошта" безпідставно набули 7 402,69грн., перерахованих радою у якості авансу. При цьому, вимоги позивача мотивовані припиненням використання маркувальної машини згідно з договором №306 від 03.02.2014 у зв'язку з захопленням будівлі Донецької обласної ради та направленням УДППЗ "Укрпошта" вимоги щодо повернення виплачених авансових сум.

03.12.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Стасюк С.В.) позов задоволено повністю, мотивуючи доведеністю його вимог.

12.04.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Постанова мотивована відсутністю доказів перерахування суми авансу згідно договору.

У касаційній скарзі Донецька обласна рада посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 03.02.2014 між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (національний оператор) та Донецькою обласною радою (власник) було укладено договір №306 про надання послуг з пересилання письмової кореспонденції з використанням маркувальної машини, відповідно до умов якого національний оператор надає послуги з пересилання письмової кореспонденції, з використанням маркувальної машини власнику, та виконує технічне обслуговування останньої, призначення якої полягає у нанесенні на прості та рекомендовані поштові картки, листи, бандеролі (письмова кореспонденція) відбитків кліше державного знака, що підтверджує оплату послуг поштового зв'язку, календарного штемпеля, що зазначає місце та дату приймання цієї кореспонденції для пересилання, найменування і поштову адресу власника маркувальної машини, або нанесення цих даних на письмову кореспонденцію шляхом електронного друкування.

Згідно з п.1.2. договору його сума складає 2 048,48грн. - технічне обслуговування маркувальної машини, 20 000,00грн. - поповнення абонентської книжки.

Пунктами 4.3, 4.4, 4.5 договору визначено, що остаточні розрахунки за надані послуги за пересилання письмової кореспонденції з використанням маркувальної машини здійснюються власником на поточний рахунок національного оператора протягом 10 банківських днів, з моменту підписання акту виконаних робіт. Оплата за технічне обслуговування машини проводиться власником на підставі протоколу погодження вільних цін, що змінюється щорічно, та акту виконаних робіт. Оплата за поповнення маркувальної машини здійснюється власником, після пред'явлення національним оператором рахунку на оплату послуги, протягом 10 банківських днів, та на умовах 100% попередньої оплати, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006 про "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".

Як стверджував позивач, після захоплення у 2014 році незаконними озброєними формуваннями адміністративної будівлі Донецької обласної ради, остання припинила використання маркувальної машини, у зв'язку з чим на рахунку відповідача залишились невикористані кошти.

23.04.2015 позивач направив відповідачу лист з вимогою щодо повернення невикористаних коштів по авансовій книжці у сумі 1 972,57грн. та по маркувальній машині у сумі 5 430,12грн., яку відповідач листом від 27.05.2016 відмовився виконувати, що стало підставою для заявлення позову у цій справі.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевіряючи дотримання кожною зі сторін взятих на себе зобов'язань, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що станом на 01.12.2014 залишок грошових коштів по маркувальній машині становить 5 430,12грн., а по авансовій книжці - 1 972,57грн., що підтверджується складеними між сторонами актами звірки взаєморозрахунків. Виходячи з чого, дійшов правильного висновку, що у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу сплачених за договором №306 від 03.02.2014 авансових сум у розмірі 7 402,69грн.

Аналізуючи постанову суду апеляційної інстанції в межах повноважень розділу ХІІ-1 ГПК України, колегія суддів зазначає, що висновки апеляційного господарського суду грунтуються на відсутності доказів, які з урахуванням конкретних обставин справи носять суто формальний характер і об'єктивно спростовуються наявністю довготривалих договірно-правових відносин Донецької обласної ради та Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо надання послуг поштового зв'язку. Тому висновки суду апеляційної інстанції не є переконливими та не спростовують мотивів, покладених в основу рішення суду першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, при ухваленні якого правильно установлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Висновки апеляційного господарського суду суперечать установленим обставинам справи, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Донецької обласної ради задоволити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №910/24528/15 залишити в силі.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на користь Донецької обласної ради 1 653,60грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя Є.В. Чернов