ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 915/2019/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаНазаренко Є.О. (дов. від 05.01.2015 р.відповідачів1.Степаненко А.О. (дов. від 21.12.2015 р. №3/2-4294/15 2.Хмельницький В.С. (дов. від 31.12.2015 р. №12-19/10984 3.не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Комел"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 р.у справі №915/2019/14 господарського суду Миколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комел"до1.Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області; 2.Державної казначейської служби України; 3.Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській областіпростягнення 2815069,95 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комел" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення суми основного боргу в розмірі 2738103,00 грн., 65714,47 грн. інфляційних за період з 27.09.2014 р. по 11.11.2014 р. та 11252,48 грн. 3% річних за період з 27.09.2014 р. по 11.11.2014 р., у зв'язку з простроченням ТУ ДСАУ в Миколаївській області виконання грошових зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 130/13 від 15.11.2013 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов приписів п.п. 1.1, 1.2, 5.2 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 130/13 від 15.11.2013 р., специфікації товару від 15.11.2013 р., видаткової накладної № РТУКб005405 від 13.12.2013 р. на суму 2738103,00 грн., довіреності № 62 від 12.12.2013 р., рахунку № СЧПК75553 від 11.12.2013 р., претензії № 30 від 09.09.2014 р., норм ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. та мотивовані тим, що ТУ ДСАУ в Миколаївській області в порушення умов договору про закупівлю товарів за державні кошти своїх зобов'язань не виконав, отриманий від позивача товар у строк та в повному обсязі не оплатив.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.02.2015 р. залучено до участі у справі в якості інших відповідачів Державну казначейську службу України та Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області.

24.04.2015 р. (після порушення провадження по справі) ТУ ДСАУ в Миколаївській області було сплачено заборгованість в сумі 2738103,00 грн., що підтверджується випискою по рахунках станом на 05.05.2015 р. та платіжними дорученнями № 850 від 24.04.2015 р. на суму 297303,00 грн., № 851 від 24.04.2015 р. на суму 2440800,00 грн.

15.05.2015 р. ТОВ „Комел" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3 % річних та просив стягнути з ТУ ДСАУ в Миколаївській області 1297354,66 грн. інфляційних за період з 27.09.2014 р. по 04.05.2015 р. та 49510,90 грн. 3% річних за період з 27.09.2014 р. по 04.05.2015 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 р. (суддя Смородінова О.Г.), позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з ТУ ДСАУ в Миколаївській області на користь ТОВ „Комел" 1297354,66 грн. інфляційних, 49510,90 грн. 3 % річних та 73080,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 2738103,00 грн. провадження у справі припинено. Провадження у справі щодо ДКСУ та ГУ ДКСУ у Миколаївській області припинено.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що втрати від інфляції сумі 1297354,66 грн. та 3% річних в сумі 49510,90 грн., належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача до ДКСУ та ГУ ДКСУ у Миколаївській області суд першої інстанції вказав, що до них не заявлено жодних позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за необхідне в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі щодо заявлених позовних вимог до зазначених відповідачів, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 р. у даній справі (колегія у складі суддів: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Петрова М.С.), рішення господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 р. скасовано частково. Позовні вимоги ТОВ "Комел" до ТУ ДСАУ в Миколаївській області, ДКСУ та ГУ ДКСУ у Миколаївській області про стягнення 2815069,95 грн. задоволено частково. Стягнути з ТУ ДСАУ в Миколаївській області на користь ТОВ "Комел" 3 % річних у розмірі 49510,90 грн. та судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 55752,28 грн. Стягнути з ТОВ "Комел" на користь ТУ ДСАУ в Миколаївській області судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 12973,55 грн. У задоволенні позовних вимог ТОВ "Комел" до ТУ ДСАУ в Миколаївській області, ДКСУ та ГУ ДКСУ у Миколаївській області про стягнення інфляційних у розмірі 1297354,66 грн. відмовити. В іншій частині рішення залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2738103,00 грн. та щодо стягнення 3% річних в сумі 49510,90 грн.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1297354,66 грн. і зауважив на тому, що судом помилково не було враховано норми статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", які не передбачають зміни ціни від індексу інфляції, якщо це не передбачено договором.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Комел" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 р. скасувати, а рішення господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 р. залишити без змін, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.04.2016 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В, судді Данилова Т.Б., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. касаційну скаргу у справі №915/2019/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.05.2016 р. у зв'язку з запланованим відрядженням судді Сибіги О.М., визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В, судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДКСУ у Миколаївській області висловлює свою правову позицію щодо даного спору та просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.

У доповненнях до відзиву на касаційну скаргу ТУ ДСАУ в Миколаївській області надає пояснення щодо даного позову та вказує про те, що ним були виконані всі необхідні дії спрямовані на належне виконання свої зобов'язань щодо оплати коштів за поставлені товари.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 25.05.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Cудами попередніх інстанцій встановлено, що 15.11.2013 р. між ТОВ "Комел" та ТУ ДСАУ в Миколаївській області був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 130/13.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору ТОВ "Комел" зобов'язався у 2013 році поставити та передати у власність ТУ ДСАУ в Миколаївській області, а ТУ ДСАУ в Миколаївській області - прийняти та оплатити наступний Товар: „машини обчислювальні, частини та приладдя до них (лот № 1 - персональний комп'ютер (у складі системного блока з операційною системою, монітора, клавіатури, миші), джерело безперебійного живлення, код 26.20.1 ДК 016-2010". Загальна кількість, комплектація, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначена сторонами в специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначена ціна цього договору, яка становить 2738103,00 грн., у тому числі ПДВ 456350,50 грн., яка реалізується в межах бюджетного фінансування на 2013 рік. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (зменшення обсягів закупівлі), зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків відповідача.

Пунктом 4.1 встановлено строк поставки товару, а саме: з моменту підписання договору до 31.12.2013 р.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2, 5.3 усі розрахунки здійснюються у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Оплата товару здійснюється Замовником на підставі рахунку на оплату товару та підписаної сторонами накладної на товар. У разі зменшення бюджетних призначень відповідач залишає за собою право коригування кількості та номенклатури товару, суми договору, виходячи з виділених бюджетних коштів.

Згідно п. 10.1 договір набрав чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діяв до 31.12.13 р, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору ТОВ „Комел" передало ТУ ДСАУ в Миколаївській області, а останнє прийняло без зауважень та заперечень товар, а саме: комп'ютери (у складі системного блока з операційною системою, монітора, клавіатури, миші) у кількості 339 штук на суму 2034000,00 грн. та джерела безперебійного живлення у кількості 339 штук на суму 247752,50 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи оформленою видатковою накладною № РТУКб005405 від 13.12.2013 р. на загальну суму 2738 103,00 грн. (у тому числі ПДВ 456350,50 грн.), згідно довіреності № 62 від 12.12.2013 р.

ТОВ „Комел" виписало рахунок № СЧПК75553 від 11.12.2013 р. на суму 2738103,00 грн., який наявний в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, ТУ ДСАУ в Миколаївській області за поставлений товар вчасно не розрахувалося, у зв'язку з чим у нього перед ТОВ „Комел" виникла заборгованість в сумі 2738103,00 грн.

09.09.2014 р. ТОВ „Комел" надіслало ТУ ДСАУ в Миколаївській області претензію № 30 з вимогою до останнього негайно оплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 2738103,00 грн.

Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом позовних вимог позивач визначив захист його цивільних прав, що були порушені внаслідок неналежного виконанням ТУ ДСАУ в Миколаївській області грошових зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти.

Колегія суддів касаційної інстанції перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права зазначає про наступне.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Проте, з висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалам справи.

Вирішуючи зазначений спір, судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі з'ясовані обставини справи щодо наявності порушень з боку відповідача та доказів на підтвердження доводів позивача.

Приписами статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок взяття бюджетних зобов'язань, їх облік та реєстрація в органах Казначейства регулюється бюджетним законодавством, у тому числі наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. N 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України".

Відповідно до частини 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Згідно статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Cтаттею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: - розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; - контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;- ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;- здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Приписами статті 47 Бюджетного Кодексу України визначено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; 2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт та послуг; 5) здійснення платежів; 6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів. Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України; 2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 57 Бюджетного кодексу України не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТУ ДСАУ в Миколаївській області у 2013 році в межах бюджетних асигнувань (встановлених кошторисом) 15.11.2013 р. уклало з ТОВ „Комел" договір про закупівлю товарів за державні кошти.

На виконання умов договору ТОВ „Комел" 13.12.2013 р. було передало ТУ ДСАУ в Миколаївській області товар на загальну суму 2738103,00 грн.

У поясненнях ТУ ДСАУ в Миколаївській області вказує, що для здійснення оплати за поставлений товар за договором від 15.11.2013 р., ним були надані до ГУ ДКСУ у Миколаївській області платіжні доручення від 24.12.2013 р. на суму 297303, 00 грн. та 24440800, 00 грн.

Бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання по зазначеному договору були зареєстровані та взяті на облік 26.12.2013 р. у ГУ ДКСУ у Миколаївській області, однак виконані не були.

Невиконання оплати за платіжними дорученнями ТУ ДСАУ в Миколаївській області від 24.12.2013 р., ГУ ДКСУ в Миколаївській області пояснювала відсутністю ресурсної забезпеченості у 2013 році.

В подальшому, листом від 19.02.2014 р. ТУ ДСАУ в Миколаївській області на лист ГУ ДКСУ в Миколаївській області від 18.02.2014 р. надало інформацію про фактичну бюджетну заборгованість, яка за результатами інвентаризації підлягає реструктуризації згідно додатка 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 р. №683 за договором з ТОВ "Комел" на загальну суму 2738103, 00 грн.

У зв'язку із виникненням кредиторської заборгованості, 06.08.2014 р. ТУ ДСАУ в Миколаївській області звернулося із листом до ДСАУ щодо перерозподілу коштів для оплати заборгованості.

З пояснень ТУ ДСАУ в Миколаївській області вбачається, що 09.12.2014 р. на його рахунок надійшли фінансові призначення на погашення кредиторської заборгованості за 2013 рік в сумі 3600100, 00 грн.

Для здійснення належної оплати по спірному договору ТУ ДСАУ в Миколаївській області було взято юридичні та фінансові зобов'язання в ГУ ДКСУ в Миколаївській області на загальну суму 2738103,00 грн. та надано платіжні доручення № 2471 від 10.12.2014 р. на суму 2440800,00 грн. та № 2472 від 10.12.2014 р. на суму 297303,00 грн., які наявні в матеріалах справи.

Крім того, ТУ ДСАУ в Миколаївській області направило до ГУ ДКСУ в Миколаївській області лист від 11.12.2014 р., в якому просило посприяти у вирішенні першочерговості оплати заборгованості за договором.

Натомість, ГУ ДКСУ в Миколаївській області не було надано відповіді на даний лист та не проведено оплату за вищевказаними платіжними дорученнями.

Лише 24.04.2015 р. ДКСУ в Миколаївській області було перераховано заборгованість в сумі 2738103,00 грн., що підтверджується випискою по рахунках станом на 05.05.2015 р. та платіжними дорученнями № 850 від 24.04.2015 р. на суму 297303,00 грн., № 851 від 24.04.2015 р. на суму 2440800,00 грн.

Звертаючи з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Комел» вказувало про неналежне виконання ТУ ДСАУ в Миколаївській області зобов'язань, які передбачені умовами договору про закупівлю товарів за державні кошти, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 2738103,00 грн.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує на тому, що при вирішенні даного спору ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не було досліджено, чи вживались ТУ ДСАУ в Миколаївській області всі залежні від неї заходи щодо належного виконання зобов'язання за договором; не встановлено наявність вини ТУ ДСАУ в Миколаївській області у правовідносинах, що склались; не з'ясовано питання щодо відносин між ТУ ДСАУ в Миколаївській області (бюджетна установа, що обслуговується в органах казначейства) та ГУ ДКСУ у Миколаївській області (центральний орган виконавчої влади, що здійснює розрахункове - касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів).

Як вже зазначалось вище, Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переводу коштів в межах Україні визначені у Законі України "Про платіжні системи та переказ грошей і Україні".

Відповідно до пункту 1.37 вищевказаного Закону, розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Статтею 13.1 цього Закону встановлено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмежень щодо цих операцій визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Відповідно до пунктів 32.1., 32.1.1., 32.2. статті 32 цього Закону, банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банки, які уклали агентські договори з юридичними особами (комерційними агентами), несуть відповідальність перед платником та отримувачем, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій вищевикладеному не надали належної правової оцінки.

Судами попередніх інстанцій при дослідженні обставин справи не було з'ясовано і питання щодо направлення у грудні 2013 року ТУ ДСАУ в Миколаївській області платіжних доручень від 24.12.2013 р. на суму 297303, 00 грн. та 24440800, 00 грн. на адресу ТУ ДСАУ в Миколаївській області; не досліджено - чи були наявні на казначейському рахунку у визначений період кошти, які необхідні були для оплати заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти, якщо ж такі кошти на рахунку казначейства знаходились - встановити на підставі яких нормативно-правових актів не були перераховані.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що з'ясування вказаних питань має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комел" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 р. у справі №915/2019/14 та рішення господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

В. Корсак