ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 910/30698/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач, суддів:Воліка І.М., Мележик Н.І.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 04.02.2016р.у справі№910/30698/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мікол"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн"простягнення 308879,62грн.за участю представників

позивача - Кошліченко В.С., дов. від 11.01.2016р. б/н;

відповідача - Цегульська М.О., дов. від 05.10.2015р.б/н.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" про стягнення заборгованості у розмірі 308879,62 грн. за договором підряду №04/04-09 від 01.03.2009 р. в частині оплати вартості робіт по виготовленню та монтажу елементів обличкування при будівництві житлового будинку по вул. Раїси Окіпної, 16-16а в Дніпровському районі м. Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2016р. у справі № 910/30698/15 (суддя Головіна К.І.), залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів Власова Ю.Л., Корсакової Г.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол" заборгованість у сумі 308879,62 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4633,19 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. та рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2016р. у справі №910/30698/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікол" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" (замовник) укладено договір підряду №04/04-09, за умовами 1.1, 1.2 якого сторони погодили, що підрядник зобов'язується відповідно до наданої замовником проектної документації, технічного завдання, Державних будівельних норм та умов договору на свій ризик, власними силами і механізмами виконати роботи по виготовленню та монтажу елементів обличкування торців балконних плит на прямих та радіусних ділянках алюмінієвим листом 1,5 мм. при будівництві житлового будинку по вул.Раїси Окіпної, 16-16а в Дніпровському районі м. Києва, а замовник зобов'язується надати підряднику матеріали, фронт робіт, прийняти роботи та оплатити їх у встановлений цим договором термін. Склад та обсяг робіт визначений у додатку № 1 до даного договору. Датою початку виконання робіт по виготовленню є дата отримання підрядником авансу у сумі 306045,72 грн. Загальний термін виконання всього обсягу робіт (виготовлення та монтаж) становить 5 місяців з моменту перерахування авансу (п. 2.1, 2.2.4 договору).

Як досліджено судами, згідно з п. 3.1 договірна ціна робіт складає 2747932,58 грн. (в редакції додаткової угоди № 2 від 17.03.2011р.). Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 11.1, 11.2 договору).

Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що 27.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікол" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" (замовник) укладено додаткову угоду №1 до договору підряду № 04/04-09, згідно умов якої сторони узгодили вартість додаткових робіт, а також розрахунки за них на підставі підписаних актів та довідок КБ-3.

17.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікол" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" (замовник) укладено додаткову угоду № 2 до договору підряду № 04/04-09, згідно якої сторони узгодили вартість додаткового обсягу робіт у сумі 1523749,72 грн. Також додатком № 1 до договору сторони обумовили площу та вартість підрядних робіт, а у подальшому - внесли зміни до договору підряду (в редакції додаткової угоди № 2 від 17.03.2011р.), якими погодили договірну ціну загалом в розмірі 2747932,58 грн., а додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору визначили договірну вартість додаткових робіт у сумі 1523749,72 грн.

23.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікол" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" (замовник) укладено додаткову угоду № 3 до договору підряду № 04/04-09, згідно якої сторони узгодили, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати за плату додаткові роботи на об'єкті "Житловий будинок з підземним паркінгом на вул. Р.Окіпної, 18, а саме: роботи по демонтажу та підшивці стель балконів", ціною 444360,74 грн. (п.1, п.2), авансовий платіж у сумі 353952,00 грн. генпідрядник сплачує підряднику після підписання цієї додаткової угоди (п. 3), оплата ціни додаткових робіт здійснюється за фактично виконання роботи протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (п. 4), дата завершення додаткових робіт - 31.08.2011 (п. 5).

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем, як підрядником, було виконано, а відповідачем, як замовником - прийнято роботи за договором (з урахуванням додаткових угод) загалом в сумі 3326350,15 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 наявних у матеріалах справи, які підписані представниками позивача та відповідача без зауважень.

Проте відповідач виконані роботи оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 308879,62 грн. та стягнення якої є предметом розгляду у даній справі.

Разом з тим, судами встановлено, відповідач, під час розгляду справи у суді першої інстанції, подав заяву про застосування до вимог позивача трирічного строку позовної давності, що за твердженням останнього є підставою для відмови у позові у даній справі.

При цьому, як вбачається зі змісту касаційної скарги, відмова у задоволенні даної заяви та, як результат, задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" заборгованості за договором підряду №04/04-09 від 01.03.2009р. у розмірі 308879,62 грн. стало підставою для звернення до суду касаційної інстанції.

Позовна давність, за визначенням, закріпленим у ст. 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Натомість, згідно положень закріплених у ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" правила переривання перебігу позовної давності застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Судами попередніх інстанцій, на підставі оцінки наявних матеріалах справи доказів (банківських виписок по особовому рахунку позивача, актів звіряння взаємних розрахунків за договором за період січень-жовтень 2014 року, підписаних директором "ТОВ "Сент Софія Констракшн", підпис якого засвідчено печаткою, підписаних сторонами та скріплених печатками довідок форми КБ-3 та актів форми КБ-2в), здійсненої у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строк позовної давності за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" заборгованості у розмірі 308879,62 грн. за договором підряду №04/04-09 від 01.03.2009 р. переривався у відповідності до ст.264 Цивільного кодексу України, а відтак, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимога позивача щодо сплати спірної заборгованості є такою, що пред'явлена в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи заявника касаційної скарги в зазначеній частині, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції, з огляду на зазначені вище вимоги норм чинного в Україні законодавства, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті до уваги в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови у даній справі.

Враховуючи також те, що оскаржувані акти судів попередніх інстанцій в іншій частині не оскаржуються та з огляду на встановлення господарськими судами обставин, які свідчать про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №04/04-09 від 01.03.2009 р. у розмірі 308879,62 грн., колегія суддів касаційної інстанції, не знайшовши законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, вважає, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. у справі №910/30698/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.М. Волік

Н.І. Мележик