ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2016 року Справа № 910/23294/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кривди Д.С., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вестагропром" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 910/23294/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вестагропром" до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягнення збитків,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 500 000 грн., завданих неправомірними діями відповідача, які полягають у невиконанні обов'язку з вилучення запису про обтяження рухомого майна від 26.06.2008 року № 7466374 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у визначений законодавством строк, внаслідок чого позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі штрафних санкцій за невиконання ним зобов'язання щодо надання покупцю за договором купівлі-продажу від 14.12.2012 року підтвердження звільнення зазначеного рухомого майна з-під обтяження.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2015 року (суддя Борисенко І.І.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2015 року (судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що позивач прийняв участь в аукціоні, проведеному Кіровоградською філією приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" з продажу майна ПП "Агроконтракт", що перебувало в заставі ПАТ "Укрсоцбанк", та відповідно до протоколів від 12.12.2012 року № 20/178/12/А-25 і № 20/178/12/А-26 став переможцем аукціону щодо виставлених лотів: комбайну марки NEW HOLLAND CХ 8080, випуску 2008 року, заводський номер НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, та жниварку марки NEW HOLLAND 246 HVF, випуску 2008 року, заводський номер НОМЕР_3.
14.12.2012 року позивачу на підставі актів про проведені прилюдні торги приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу були видані свідоцтва про придбання на прилюдних торгах зазначеного рухомого майна.
14.12.2012 року між ТОВ "Вестагропром" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця рухоме майно, а саме:
- комбайн марки NEW HOLLAND CХ 8080, випуску 2008 року, заводський номер НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, за ціною 1 400 000 грн., що належить продавцю на праві власності згідно свідоцтва від 14.12.2012 року;
- жниварку марки NEW HOLLAND 246 HVF, випуску 2008 року, заводський номер НОМЕР_3, за ціною 100 000 грн., що належить продавцю на праві власності згідно свідоцтва від 14.12.2012 року, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.
У відповідності до п. 1.3. договору продавець повідомив покупця про те, що товар до набуття продавцем у власність перебував у заставі ПАТ "Укрсоцбанк" у забезпечення зобов'язань попереднього власника. Був придбаний продавцем на прилюдних торгах, що проводились відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", тому щодо обох одиниць товару в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на дату укладення цього договору ще міститься запис № 7466374, зареєстрований 26.06.2008 року на підставі договору застави майна № 420/309-Ю01/1 з КОФ АКБ "Укрсоцбанк", про обтяження майна забороною відчуження на користь обтяжувача АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" Кіровоградська обласна філія, який вже не відповідає дійсності, тому відповідно до закону має бути вилучений.
Загальна вартість товару становить 1 500 000 грн., у т.ч. ПДВ (п. 2.1. договору).
За умовами п. 2.2. договору покупець сплачує вартість товару двома частинами з дотриманням умов цього договору та договору завдатку, що є невід'ємною складовою частиною і додатком № 1 до цього договору, у наступному порядку:
- суму 500 000 грн. однією сумою або частинами до 17.12.2015 року включно;
- суму 1 000 000 грн. - 19.12.2012 року за умови виконання продавцем своїх зобов'язань передбачених п. 4.1.2. цього договору.
Згідно з п. 4.1.2. договору продавець зобов'язаний до дати сплати покупцем траншу, передбаченого п. 2.2.2. договору (1 000 000 грн.) та підписання Акту приймання-передачі звільнити товар від будь-яких прав третіх осіб, про які при укладенні цього договору сторони були обізнані в п. 1.3. договору, або продавець міг знати, та будь-яких інших обтяжень, що продавець повинен підтвердити витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 19.12.2012 року.
За п. 9.2. договору доказом належного повідомлення винної сторони про факт невиконання/неналежного виконання нею відповідного зобов'язання та, відповідно, факту і дати припинення цього договору в односторонньому порядку, є факт і дата направлення такого повідомлення ініціюючою стороною на зазначену в цьому договорі адресу винної сторони рекомендованим листом з описом вкладення або факт і дата його безпосереднього вручення представнику винної сторони.
Відповідно до п. 1 договору про завдаток від 14.12.2012 року, що є невід'ємною складовою частиною і додатком № 1 до договору купівлі-продажу рухомого майна від 14.12.2012 року, на підтвердження і в забезпечення своїх передбачених п. 4.3. договору купівлі-продажу рухомого майна від 14.12.2012 зобов'язань щодо належної оплати і прийняття товару, покупець передає продавцю завдаток у розмірі 500 000 грн. у рахунок належного з покупця і зазначеного у п. 2.2.1. договору купівлі-продажу рухомого майна від 14.12.2012 року платежу за товар.
Згідно з п. 2 договору про завдаток, у разі порушення продавцем своїх передбачених п. п. 4.1.1., 4.1.2. договору купівлі-продажу рухомого майна від 14.12.2012 року зобов'язань щодо звільнення товару від будь-яких обтяжень, про які при укладенні договору купівлі-продажу рухомого майна сторони були обізнані в п. 1.3. договору, або продавець міг знати, та будь-яких інших обтяжень, що продавець повинен підтвердити витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 19.12.2012 року, та своєчасної передачі покупцеві товару у належному стані, продавець зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня допущення порушення повернути покупцеві завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку.
13.12.2012 року позивач у листі № 11 проінформував відповідача про те, що придбав на аукціоні заставні комбайн та жниварку та просив вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про їх обтяження.
Позивач надав суду Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 19.12.2012 року, час видачі: 11:24, про наявність станом на 19.12.2012 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису від 26.06.2008 року № 7466374 про обтяження рухомого майна забороною відчуження.
У листі від 19.12.2012 року покупець ОСОБА_4 звернувся до продавця з вимогою повернути внесений ним завдаток в сумі 500 000 грн. та додатково сплатити суму в розмірі завдатку у зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо звільнення товару від обтяжень до 19.12.2012 року та припиненням договору купівлі-продажу.
Відповідно до видаткових касових ордерів від 20.12.2012 року № 6, від 21.12.2012 року № 7, від 22.12.2012 року № 8, від 23.12.2012 року № 9 та від 24.12.2012 року позивач повернув покупцю завдаток на загальну суму 500 000 грн.
За видатковими касовими ордерами від 25.12.2012 року № 15, від 26.12.2012 року № 16, від 27.12.2012 року № 17, від 28.12.2012 року № 18 та від 29.12.2012 року № 19 позивач сплатив додаткову суму в розмірі завдатку - 500 000 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису), відповідно до якого станом на 19.12.2012 року, дата видачі: 18:27, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідачем було вилучено запис 7466374.
Предметом даного судового розгляду є вимоги власника майна до обтяжувача про стягнення збитків, завданих неправомірними діями відповідача, які полягають у невиконанні обов'язку з вилучення запису про обтяження рухомого майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у визначений законодавством строк.
Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю в діях відповідача всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі реалізації предмета застави.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється, зокрема, в разі примусового продажу заставленого майна.
Частиною 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
За вимогами п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.
Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше як на п'ять років.
Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.
Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.
Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що свідоцтва про право власності на придбане на прилюдних торгах рухоме майно видано позивачу 14.12.2012 року, тоді як станом на 19.12.2012 року запис про обтяження рухомого майна від 26.06.2008 року № 7466374 було вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі заяви відповідача.
В той же час, умовами договору купівлі-продажу рухомого майна від 14.12.2012 року саме на позивача було покладено обов'язок перед покупцем звільнити товар від будь-яких прав третіх осіб й будь-яких інших обтяжень, на підтвердження чого надати витяг про вилучення зазначеного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
За змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи попередні судові інстанції не знайшовши у діях відповідача наявності складу цивільного правопорушення, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові про стягнення збитків.
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав та умов для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування збитків у зв'язку з недоведеністю, й обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вестагропром" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року - без змін.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді Д.Кривда
М.Черкащенко