ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 910/11045/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.,за участю представників сторін:

ТОВ "Компанія "Авіста-Інвест" - Лужецького І.О.,

ПП "Ерідан" - ОСОБА_5.,

ТОВ "Агроінвест Консалтинг" - Рішняка К.А.,

ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

ОСОБА_9 - ОСОБА_10,

ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авіста-Інвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі №910/11045/14 про банкрутство Приватного підприємства "Ерідан", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2015 (суддя Яковенко А.В.) у справі про банкрутство Приватного підприємства "Ерідан" усунуто ОСОБА_11 від виконання обов'язків ліквідатора приватного підприємства "Ерідан"; застосовано автоматизовану систему з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України для визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора приватного підприємства "Ерідан" тощо.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (колегія суддів: Гарник Л.Л. - головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ОСОБА_11 задоволено частково, скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2015, справу повернуто до господарського суду міста Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авіста-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2015 залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.33,34 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Компанія "Авіста-Інвест" на 25.05.2016.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 порушено провадження по справі про банкрутство приватного підприємства "Ерідан" у порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 24.06.2014.

Постановою господарського суду міста Києва від 01.07.2014 визнано банкрутом Приватне підприємство "Ерідан"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ОСОБА_11 тощо.

04.08.2014 ОСОБА_14 звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Ерідан" в сумі 5 595 100 грн.

04.08.2014 до суду першої інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіста-Інвест" із заявою про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Ерідан" в сумі 2 621 757,97 грн.

17.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіста-Інвест" звернулося до суду з клопотанням, в якому просило критично оцінити дії ліквідатора ОСОБА_11 стосовно виявлення, захисту, реалізації майна боржника, не затверджувати звіт ліквідатора у даній справі, відсторонити від виконання обов'язків ліквідатора ОСОБА_11, не допустити до участі у справі представника за довіреністю ОСОБА_5., долучити до матеріалів справи копію повідомлення про початок досудового розслідування та витяг з кримінального провадження № 12015100000000880.

21.12.2015 до суду з клопотанням звернувся ОСОБА_14, в якому просив критично оцінити дії ліквідатора ОСОБА_11 стосовно виявлення, захисту, реалізації майна боржника, не затверджувати звіт ліквідатора у даній справі, відсторонити ОСОБА_11 від виконання обов'язків ліквідатора.

Суд першої інстанції ухвалою від 21.12.2015 усунув ОСОБА_11 від виконання обов'язків ліквідатора Приватного підприємства "Ерідан" та вирішив застосувати автоматизовану систему з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України для визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора приватного підприємства "Ерідан".

При цьому, суд першої інстанції послався на постійний конфлікт інтересів між кредиторами та ліквідатором ПП "Ерідан" ОСОБА_11, що спричиняє затягування ліквідаційної процедури.

Скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2015 та повертаючи справу до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції послався на те, що конфлікт учасників провадження у справі та ліквідатора, а також те, що ОСОБА_5 представляє одночасно інтереси ОСОБА_11 та Приватного підприємства "Ерідан" у даній справі, а також брав участь в інших судових справах як представник ТОВ "Аксепт-Транс", не є достатньою підставою для відсторонення ОСОБА_11 від виконання повноважень ліквідатора, а клопотання ТОВ "Авіста-Інвест" і ОСОБА_14 взагалі не були предметом розгляду в судовому засіданні 21.12.2015.

Отже, при вирішенні питання щодо усунення ліквідатора судом першої інстанції не було дотримано вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, частиною 2 якої передбачено, що ухвала господарського суду має містити стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції встановив, що судом першої інстанції порушено провадження та визнано ПП "Ерідан" банкрутом із застосуванням до боржника судової процедури ліквідації на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником).

Постановою суду першої інстанції від 01.07.2014 призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії ОСОБА_11, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено можливість альтернативного визначення особи ліквідатора: арбітражного керуючого або голову ліквідаційної комісії.

Отже, питання відповідності кандидатури ОСОБА_11 вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" досліджувалось при його призначенні ліквідатором згідно постанови суду від 01.07.2014, яка набрала законної сили .

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок усунення ліквідатора врегульовано ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, частиною 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.

Як встановив суд апеляційної інстанції, в якості єдиної підстави відсторонення ліквідатора судом першої інстанції зазначено постійний конфлікт інтересів між учасниками провадження у справі та ліквідатором. Вказаний висновок здійснений судом першої інстанції без викладення доказів, якими підтверджуються відповідні обставини.

Крім того, зі змісту ухвали суду від 21.12.2015 вбачається, що доводи стосовно неналежного виконання ліквідатором ОСОБА_11 своїх обов'язків, викладені ТОВ "Авіста-Інвест" та ОСОБА_14 у клопотаннях, судом першої інстанції не розглядалися.

Прослухавши наявну в матеріалах справи архівну копію фонограми судового засідання, яке відбулося 21.12.2015, суд апеляційної інстанції встановив, що зазначені заяви, що мають характер скарг на дії ліквідатора, а також викладені в них доводи не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Крім цього, в ухвалі від 21.12.2015 взагалі не зазначено про надходження до суду 17.12.2015 та 21.12.2015 клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста-Інвест" та ОСОБА_14 про відсторонення ОСОБА_11 від виконання обов'язків ліквідатора.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Так, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити, зокрема, стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Як встановив суд апеляційної інстанції, вищенаведені обставини суд першої інстанції не дослідив і у зв'язку з цим дійшов передчасного висновку про достатність встановлених ним підстав для відсторонення ОСОБА_11 від виконання обов'язків ліквідатора за ініціативою суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що при вирішенні питання щодо усунення ліквідатора судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції належним чином не обґрунтував свій висновок та не вказав, яким доказами він при цьому керувався.

Оскільки суд апеляційної інстанції лише перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не приймаючи і не розглядаючи вимоги, що не були предметом розгляду суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про неможливість під час перегляду в апеляційному порядку самостійно розглянути вищезазначені клопотання ОСОБА_14 та ТОВ "Авіста-Інвест" про відсторонення ОСОБА_11 від виконання обов'язків ліквідатора з підстав, викладених у цих клопотаннях, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Крім цього, відсторонивши ОСОБА_11 від виконання обов'язків ліквідатора без вирішення питання про виконання ним обов'язків до призначення нового ліквідатора, місцевий господарський суд не врахував, що проведення судової процедури ліквідації без участі ліквідатора банкрута є неможливим.

Отже, переглянувши ухвалу суду за правилами розгляду справи у суді першої інстанції в порядку ст. 99 ГПК України та перевіривши її законність та обґрунтованість у повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необхідність скасування незаконної ухвали суду першої інстанції про усунення ліквідатора та, враховуючи вимоги ст. 101 ГПК України, правомірно повернув справу до господарського суду міста Києва.

За таких обставин, враховуючи визначені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авіста-Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі №910/11045/14 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Поліщук В.Ю. Удовиченко О.С.