ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 4/68-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горука В.А.на постановувід 29.02.2016 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 4/68-Б господарського суду Житомирської області

за заявою боржникапублічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод"провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" - Новіков С.Ю., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.09.2009 порушено провадження у справі № 4/68-Б про банкрутство публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (далі - Боржник, ПАТ "Корнинський цукровий завод") за заявою останнього в порядку норм ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Житомирської області від 27.01.2015 припинено процедуру санації та повноваження керуючого санацією - Ліптуса В.І.; припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Горука В.А.; визнано банкрутом ПАТ "Корнинський цукровий завод"; відкрито ліквідаційну процедуру Боржника строком на 12 місяців - до 27.01.2016 (включно); призначено ліквідатором ПАТ "Корнинський цукровий завод" арбітражного керуючого Горука В.А. тощо.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.12.2015 (суддя - Костриця О.О.) відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Кредитор, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз") про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 70 883,94 грн. заборгованості по векселям від 06.09.1999 №673112380737 та №673112380738, задоволено заяву ПАТ "ВТБ БАНК" від 23.02.2015 про заміну кредитора. Внаслідок відступлення права вимоги виключено з реєстру вимог кредиторів ПАТ "Корнинський цукровий завод" ПАТ "ВТБ Банк" та включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія Поліс" на суму 20 762 440,12 грн. основного боргу - до першої черги; 343 638,63 грн. основного боргу - до четвертої черги; 55 345,59 грн. пені - до шостої черги, 85,00 грн. державного мита, 40,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - до першої черги. Задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" №02/03/15 від 02.03.2015 про заміну кредитора. Задоволено заяву ТОВ "Поділля-Промресурс" №33 від 20.03.2014 про заміну кредитора. Внаслідок відступлення права вимоги виключено з реєстру вимог кредиторів ПАТ "Корнинський цукровий завод" ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ "Поділля-Промресурс" на суму 20 762 440,12 грн. основного боргу - до першої черги; 343 638,63 грн. основного боргу - до четвертої черги; 55345,59 грн. пені - до шостої черги, 85,00 грн. державного мита, 40,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - до першої черги.

Не погодившись із цією ухвалою суду, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.12.2015 та прийняти нове рішення, яким визнати його грошові вимоги на суму 70 883,94 грн. та включити дані вимоги у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 (головуючий суддя - Саврій В.А., судді: Демянчук Ю.Г., Павлюк І. Ю.) апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано ухвалу господарського суду Житомирського області від 17.12.2015 в частині відмови в задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 70 883,94 грн. заборгованості по векселям від 06.09.1999 №673112380737 та №673112380738. Прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано грошові вимоги ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" до ПАТ "Корнинський цукровий завод" на суму 70 883,94 грн. заборгованості по векселям від 06.09.1999 №673112380737, №673112380738 та включено дані вимоги у шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Зобов'язано арбітражного керуючого включити до реєстру вимог кредиторів визнані судом вимоги згідно визначеної судом черговості. В решті ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ "Корнинський цукровий завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горука В.А. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 в частині прийняття нового рішення про визнання грошових вимоги ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" до ПАТ "Корнинський цукровий завод" на суму 70 883,94 грн. заборгованості по векселям від 06.09.1999 №673112380737, №673112380738, включення даних вимог у шосту чергу в ліквідаційній процедурі, зобов'язання арбітражного керуючого включити до реєстру вимог кредиторів визнані судом вимоги згідно визначеної судом черговості; залишити без змін ухвалу господарського суду Житомирського області від 17.12.2015, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 14 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) та ст. ст. 23 Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.2013), а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Кредитора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення, зокрема, про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 70 883,94 грн. заборгованості по векселям від 06.09.1999 №673112380737 та №673112380738, суд першої інстанції виходив з того, що вказані грошові вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, у зв'язку з чим є конкурсними в розумінні абз.5 ст.1 Закону про банкрутство та повинні бути заявлені в строки, визначені ст.ст. 14, 53 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013); Кредитор не звернувся у встановленому порядку з грошовими вимогами до Боржника у визначений законом строк, тому в силу імперативних приписів ч.2 ст.14 Закону про банкрутство, зазначені вимоги є погашеними. При цьому, місцевий суд зазначив, що застосування Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.2013) можливе лише до правовідносин, які не припинились або виникли вже після розповсюдження на процедуру банкрутства положень Закону про банкрутство у новій редакції. У даному випадку правовідносини між Боржником та Кредитором припинилися в силу погашення грошових вимог останнього ще до введення ліквідаційної процедури за новою редакцією Закону про банкрутство, у зв'язку з чим до даних правовідносин положення Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.2013), застосуванню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції щодо спірних кредиторських вимог дійшов протилежного висновку та скасував ухвалу місцевого суду в зазначеній частині. При цьому, ухвалюючи в цій частині нове рішення про визнання кредиторських вимог ПАТ "Укртрансгаз " в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" до Боржника на суму 70 883,94 грн. та включення їх у шосту чергу в ліквідаційній процедурі, виходив з того, що провадження у даній справі порушено 04.09.2009 - до набрання чинності Законом про банкрутство у новій редакції, а на момент набрання Законом чинності (з 19.01.2013) господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим згідно приписів абзацу 3 пункту 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який набрав чинності з 19.01.2013) повинні застосовуватись положення, що регулюють ліквідаційну процедуру у новій редакції Закону про банкрутство. Відтак, суд апеляційної інстанції встановив, що грошові вимоги Кредитора до Боржника на суму 70 883,94 грн. є такими, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та, відповідно до абз.9 ч.1 ст.38 Закону про банкрутство (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін), підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Так, як вбачається з матеріалів справи, було встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується скаржником, заява про визнання кредиторських вимог на суму 70 883,94 грн. була подана ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 30.03.2015 (з урахуванням заяви від 02.03.2015), тобто після винесення у справі постанови від 27.01.2015 про визнання ПАТ "Корнинський цукровий завод" банкрутом.

Поряд з цим, судами було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вказана заява з посиланням на ст. 38 Закону про банкрутство (в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що набрала чинності з 19.01.2013) обґрунтована тим, що векселі від 06.09.1999 №673112380737 та №673112380738 були пред'явлені Кредитором до платежу 16.08.2000, але не були оплачені Боржником, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість на суму 70 883,94 грн. При цьому, Кредитор зазначає, що заявлені вимоги виникли до порушення справи про банкрутство Боржника.

За приписами ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до положень п.6 ст.53 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013), кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника.

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про порушення справи про банкрутство було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 02.12.2009 №224(4130), тобто заява ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про визнання кредиторських вимог була подана після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 14 та п.6 ст. 53 Закону про банкрутство.

Правові наслідки порушення вказаних вимог визначені нормами ч. 2 ст.14 цього Закону полягають у тому, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Разом з цим, за приписами ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство в зазначеній вище редакції після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Отже, в даному випадку з вказаного моменту в силу норм закону (ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство в редакції до 19.03.2013), кредиторські вимоги ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" вважаються погашеними і не розглядаються. Саме тому на ці вимоги і не розповсюджуються приписи ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство (в редакції після 19.03.2013) та застосовуються у даній справі про банкрутство з 27.01.2015 (винесення постанови про визнання Божника банкрутом).

Слід також зазначити, що застосування Закону про банкрутство у новій редакції можливе лише до правовідносин, які не припинились або виникли вже після розповсюдження на процедуру банкрутства положень Закону про банкрутство (в редакції після 19.03.2013).

У даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, правовідносини між Боржником та Кредитором припинилися в силу погашення грошових вимог останнього ще до введення ліквідаційної процедури за новою редакцією Закону про банкрутство, у зв'язку з чим до спірних правовідносин положення Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013) застосуванню не підлягають.

Також касаційний суд приймає до уваги, що судом були визнані та включені до реєстру вимоги кредиторів, однак, вимоги ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" не розглядались, не були визнані та не були включені до реєстру вимог кредиторів Боржника. До того ж, у п. 6 резолютивної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та не заявлені в господарський суд у встановлений для їх подання строк в порядку визначеному п.6 ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважаються погашеними.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог до Боржника на суму 70 883,94 грн. заборгованості по векселям від 06.09.1999 №673112380737 та №673112380738. У зв'язку із викладеним, місцевий суд правильно застосував до спірних правовідносин норми Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 та дійшов правомірного висновку, що заявлені у ліквідаційній процедурі Боржника кредиторські вимоги до останнього є погашеними і не розглядаються.

Щодо рішення апеляційного суду про визнання грошових вимог Кредитора до ПАТ "Корнинський цукровий завод" на суму 70 883,94 грн. і включення даних вимог у шосту чергу в ліквідаційній процедурі, а також висновків про необхідність застосування приписів ст. 38 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013), колегія суддів зазначає наступне.

Постановою господарського Житомирської області від 27.01.2015 про визнання Боржника банкрутом, поряд з іншим, було ухвалено рішення проводити ліквідаційну процедуру відповідно до положень Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ.

Нормами ч. 1 ст. 38 цієї редакції Закону про банкрутство, дійсно, передбачено, що кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Однак, слід зазначити, що вказані норми закону не мають зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України).

Між тим, як вже було вказано вище, норми ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство в його попередній редакції, що діяла саме у період, коли конкурсні кредитори у даній справі мали право подати заяви із кредиторськими вимогами до Боржника, визначають, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк с граничним і поновленню не підлягає.

Норми Закону про банкрутство (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) в силу приписів п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у даній справі можливо застосовувати лише стосовно положень, що регулюють ліквідаційну процедуру (розділ ІІІ Закону про банкрутство).

У зв'язку з цим, на вимоги Кредитора не розповсюджуються наведені вище приписи ст. 38 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013).

Враховуючи викладене, висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про визнання кредиторських вимог та включення їх у шосту чергу в ліквідаційній процедурі не можна визнати правомірним.

У зв'язку з наведеним та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 6 ст. 1119 ГПК України, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як незаконна, а ухвала місцевого суду в частині відмови в задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про визнання кредиторських вимог - залишенню в силі, як така, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

Керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горука В.А. задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 у справі № 4/68-Б скасувати.

3. Пункт 1 ухвали господарського суду Житомирського області від 17.12.2015 у справі № 4/68-Б щодо відмови в задоволенні заяви ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про визнання кредиторських вимог залишити в силі.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

І.Ю. Панова

Постанова виготовлена та підписана 26.05.2016