ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 927/566/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Погребняка В.Я., Удовиченка О.С.,розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ЄВРОГАЗБАНК" Оберемка Р.А.,на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року,та постанову Господарського суду Чернігівської області від 28 квітня 2015 року, у справі№ 927/566/15 Господарського суду Чернігівської області,за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трейд" (м.Чернігів),провизнання банкрутом, -за участю представників: від ПАТ "Європейський газовий банк": Супрун О.В. - представник (довіреність №7-75/21 від 18.11.2015 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2015 року порушено провадження у справі № 927/566/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трейд" (далі за текстом - ТзОВ "Карго Трейд"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 року у справі № 927/566/15 (суддя - Тимченко М.Г.) визнано банкрутом ТзОВ "Карго Трейд"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії боржника Рідзеля Анатолія Петровича, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року у справі № 927/566/15 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Шипко В.В., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишено без задоволення; постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 року у справі № 927/566/15 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування спірної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, Публічне акціонерне товариство "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ЄВРОГАЗБАНК" Оберемка Р.А. (далі за текстом - АТ "ЄВРОГАЗБАНК") звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року, постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 року у справі № 927/566/15 та направити справу до місцевого господарського суду на стадію порушення провадження у справі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну АТ "ЄВРОГАЗБАНК" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

08.02.2016 року до Вищого господарського суду України від ТзОВ "Карго Трейд", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Рідзель А.П., надійшло Клопотання про повернення касаційної скарги АТ "ЄВРОГАЗБАНК" без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору. Таке клопотання колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки до Вищого господарського суду України, разом з касаційної скаргою АТ "ЄВРОГАЗБАНК", подано Платіжне доручення №4902 від 21.12.2015 року про сплату судового збору. Таким чином, матеріали цієї справи спростовують доводи ТзОВ "Карго Трейд", заявлені у вказаному Клопотання.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник АТ "ЄВРОГАЗБАНК" подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

19.01.2015 року Загальними зборами учасників ТзОВ "Карго Трейд" прийнято Рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, призначено Головою ліквідаційної комісії Рідзеля А.П. (Протокол №16 від 19.01.2015 року).

В Бюлетені державної реєстрації №309 (4) за 2015 рік здійснено публікацію про знаходження ТзОВ "Карго Трейд" в процедурі припинення та обрання кандидатури голови ліквідаційної комісії, ці відомості, також, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місцевим господарським судом встановлено, що Головою ліквідаційної комісії ТзОВ "Карго Трейд" про ліквідацію боржника повідомлені органи Державної податкової служби, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м.Чернігова, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Чернігові, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в у місті Києві, Фонд соціального страхування ЗН в Шевченківському районі м.Києва , центр зайнятості.

Головою ліквідаційної комісії проведено інвентаризацію, внаслідок якої активів у боржника не виявлено (інвентаризаційний опис №1ДСК від 06.04.2015 року).

Відповідно довідок Чернігівського ЦНП ДАІ 7401 № 8/6-1483 від 02.05.2015 року, Управління ДАІ ГУ УМВС у місті Києві від 27.03.2015 року, Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області № 05.01-06/177 від 19.02.2015 року, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради № 01-387/1834 від 25.02.2015 року, Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради № 1093 від 17.02.2015 року, ПАТ КБ "Приватбанк" № 08.7.0.0.0/150302171732 від 02.03.2015 року, - автотранспортних засобів, техніки та земельних ділянок за боржником не зареєстровано, поточні рахунки боржника в установі банку закриті.

З наданого у матеріали справи балансу ТзОВ "Карго Трейд" (станом на 14.04.2015 року) вбачається, що кредиторська заборгованість складає 49 000 грн. 00 коп. (заборгованість перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8, згідно поданої заяви про визнання грошових вимог).

За результатами інвентаризації, загальними зборами учасників ТзОВ "Карго Трейд" затверджено проміжний ліквідаційний баланс товариства, зобов'язано Голову ліквідаційної комісії боржника звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Карго Трейд", вирішено клопотати перед господарським судом про призначення ліквідатором у справі Голови ліквідаційної комісії Рідзеля А.П. (протокол від 14.04.2015 року).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2015 року порушено провадження у справі № 927/566/15 про банкрутство ТзОВ "Карго Трейд", в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 року у справі № 927/566/15 ТзОВ "Карго Трейд" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії боржника Рідзеля А.П., інше.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 927/566/15, провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві припинено (як помилково порушене), на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України. Ухвала апеляційного господарського суду мотивована, зокрема тим, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві статусу кредитора у справі не набула та не є учасником цієї справи про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015 року, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 927/566/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, суд касаційної інстанції вказав на те, що вчинивши дії, спрямовані на отримання від ДПІ у Шевченківському районі відомостей щодо наявності боргу банкрута у цій справі перед Державним бюджетом України, апеляційний господарський суд мав створити усі залежні від нього умови для надання податковим органом відповідних відомостей, зокрема, шляхом відкладення розгляду справи, в межах встановленого ст. 102 ГПК України строку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року у справі № 927/566/15, за результатами нового розгляду, апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві залишено без задоволення; постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 року у справі № 927/566/15 залишено без змін. Залишаючи без змін спірну постанову господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, апеляційний господарський суд вказав на дотримання порядку, визначеного ст.ст. 104-105, 110-111 ЦК України та ст. 60 ГК України. При цьому, апеляційний господарський суд зауважив на тому, що ухвала про порушення провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у цій справі від 21.04.2015 року (якою з'ясована наявність підстав порушення провадження у справі) набула законної сили, не оскаржена і є чинною на теперішній час.

За висновками господарських судів попередніх інстанцій: вартості майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів; загальний порядок ліквідації дотримано.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, АТ "ЄВРОГАЗБАНК" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року, постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 року у справі № 927/566/15 та направити справу до місцевого господарського суду на стадію порушення провадження у справі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст.11, ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.3 ст.111 ЦК України. По переконанню скаржника, складення, наданого у справі, проміжного ліквідаційного балансу боржника, відбулося з порушенням норм ч.8 ст.111 ЦК України, а відомості цього балансу не відповідають обставинам справи.

Крім того, заявник касаційної скарги вказує на те, що господарські суди попередніх не дослідили, на момент розгляду цієї справи (зокрема прийняття оскаржених судових актів) наявність відкритого рахунку боржника в АТ "ЄВРОГАЗБАНК".

Задовольняючи, подану АТ "ЄВРОГАЗБАНК", касаційну скаргу частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений, зокрема, нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, приписи яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному:

Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України .

Враховуючи вимоги ч.ч. 1, 4, 8 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Крім того, за приписами ч.3 ст. 111 ЦК України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням належних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 95 вказаного вище Закону, за особливою процедурою, що порушується на підставі означеної статті.

При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

Проте, господарські суди першої та апеляційної інстанції вищенаведене не врахували та не дослідили дотримання боржником, під час процедури досудової ліквідації, приписів ст.111 ЦК України.

Так, господарським судами попередніх інстанцій встановлено, що Головою ліквідаційної комісії ТзОВ "Карго Трейд" про ліквідацію боржника повідомлені органи Державної податкової служби, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м.Чернігова, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Києві та м.Чернігові, Фонд соціального страхування ЗН в Шевченківському районі м.Києва, центр зайнятості. З тексту Заяви про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Карго Трейд" вбачається, що Головою ліквідаційної комісії направлені листи з повідомленням про ліквідацію ТзОВ "Карго Трейд", зокрема ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві. Проте, враховуючи відсутність відповідної відповіді, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили докази та не встановили факт відповідного повідомлення. При цьому, господарські суди не звернули уваги на те, що боржник, ТзОВ "Карго Трейд", відповідно до Виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, арк. справи 32-33) знаходився на обліку, як платник податків та єдиного внеску, саме у ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки Відповіді Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва №13/02 від 27.03.2015 року (том 1, арк. справи 53), відповідно до якої станом на 27.03.2015 року ТзОВ "Карго Трейд" на обліку в цій установі не перебуває та, щодо ліквідації товариства, слід звертатися до м.Чернігова, де останнє перебуває на обліку, як платник єдиного внеску. Проте, доказів звернення до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові та надання відповідної відповіді господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено.

Окрім вказаного, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що у Заяві про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Карго Трейд" відсутні відомості про те, чи повідомлялися всі ймовірні кредитори боржника, зокрема, АТ "ЄВРОГАЗБАНК".

Відповідно до п.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором складено проміжний ліквідаційний баланс, згідно якого загальна вартість активів боржника складає 0,00 грн., а вартість пасиву дорівнює 49 000 грн. 00 коп. Згідно Інвентаризаційного опису ТзОВ "Карго Трейд" №1ДСК від 06.04.2015 року (том 1, арк. справи 69) та Довідки про склад майна ТзОВ "Карго Трейд" (том 1, арк. справи 73), поданої ліквідатором боржника, майнові активи, рухоме майно, земельні ділянки, транспортні засоби відсутні. Згідно довідок ПАТ КБ "ПриватБанк", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ КБ "Правекс-Банк" поточні рахунки ТзОВ "Карго Трейд" закриті, залишок коштів на рахунках відсутній.

Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи наявне у боржника майно, необхідне для покриття судових витрат у справі про банкрутство. При цьому, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не надана належна правова оцінка Гарантійному листу (вих.№10/04-15-398) від 14.04.2015 року Директора ТзОВ "Карго Трейд", в якому останній гарантує виплату винагороди ліквідатору, відшкодування витрат у справі про банкрутство ТзОВ "Карго Трейд", судового збору, тощо.

Поряд з цим, зважаючи на призначення місцевим господарським судом ліквідатором ТзОВ "Карго Трейд" - Голови Ліквідаційної комісії Рідзель А.П., вимоги та обґрунтування поданої АТ "ЄВРОГАЗБАНК" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що, згідно з ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Призначення розпорядника майна врегульовано ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і ця процедура не має винятків щодо порядку відбору кандидатів у ліквідатори підприємств, що ліквідуються власниками, за особливостями провадження, передбаченими ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, при вирішенні питання щодо призначення ліквідатора ТзОВ "Карго Трейд" зазначені вимоги (ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") дотримано не було.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, залишаючи постанову Господарського суду Чернігівської області від 28 квітня 2015 року у справі № 927/566/15 без змін, господарський суд апеляційної інстанції вищенаведених норм права не врахував та не надав належної правової оцінки, в межах наданих ст.101 ГПК України повноважень, фактам та обставинам встановленим господарським судом першої інстанції, зокрема щодо дотримання боржником, під час процедури досудової ліквідації, порядку, визначеного ст.ст. 104-105, 110-111 ЦК України. При цьому, вказуючи на дотримання боржником, під час процедури досудової ліквідації, вимог ст. 60 ГК України, апеляційний господарський суд не дослідив чи є вказана норма діючою на момент порушення провадження у цій справі та прийняття оскаржених судових актів.

Крім того, маючи права господарського суду першої інстанції, відповідно до процесуального закону (ст.ст.99, 101 ГПК України) апеляційний господарський суд не дослідив на не надав належної правової оцінки доводам АТ "ЄВРОГАЗБАНК", наведеним у Відзиві (вих. №2645-6-21) від 17.11.2015 року, зокрема щодо наявності відкритого в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" рахунку ТзОВ "Карго Трейд". При цьому, при наявності в матеріалах справи, на час апеляційного провадження, заяв АТ "ЄВРОГАЗБАНК" та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання грошових вимог, господарський апеляційний суд не дослідив факт існування боргу ТзОВ "Карго Трейд" перед вказаними кредиторами на момент складання проміжного ліквідаційного балансу боржника та підстави відсутності такої інформації у вказаному балансі. Окрім вказаного, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що у Заяві ТзОВ "Карго Трейд" про визнання його банкрутом, відсутні відомості про належне повідомлення всіх ймовірних кредиторів боржника, зокрема, АТ "ЄВРОГАЗБАНК".

Зазначене вище, по переконанню господарського суду касаційної інстанції є порушенням ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України.

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Київського апеляційного господарського суду у справі № 927/566/15 має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 927/566/15, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права. Крім того, на підставі встановлених обставин справи, апеляційному господарському суду належить встановити, чи вірно був сформований пасив ТзОВ "Карго Трейд", при затвердженні проміжного ліквідаційного балансу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу АТ "ЄВРОГАЗБАНК" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2015 року у справі № 927/566/15, - скасувати.

3. Справу № 927/566/15 передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщуксудді:В.Я. Погребняк О.С. Удовиченко