ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 922/3383/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гоголь Т.Г. (доповідач), Добролюбової Т.В.,суддівШвеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача, третіх осіб: не з'явились, повідомлені належно,касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.12.15у справі№922/3383/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПриватного підприємця ОСОБА_4до треті особиСелянського (фермерського) господарства "Промінь" 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач"простягнення коштів

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний холдінг "Рост" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Промінь" про стягнення з нього 100000 грн. боргу, 25375 грн. штрафу, 185745 грн. пені, 1898,63 грн. - 3% річних та 40500 грн. інфляційних втрат. Позивач посилався на те, що він перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 100000 грн. за договором від 17.04.14, проте відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, насіння соняшника за вказаним договором не поставив. Відтак, позивач вважав підставним стягнення з відповідача заявлених сум.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.15 здійснено заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційний холдинг "РОСТ" на Приватного підприємця ОСОБА_4.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.15 (судді: Светличний Ю.В., Калантай М.В., Шарко Л.В.) провадження у справі зупинено на підставі пункту 2 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з надсиланням матеріалів справи прокуророві. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі та необхідність скерування її матеріалів до прокуратури, пославшись на те, що наявність результатів перевірки компетентними органами створить умови для винесення обґрунтованого та законного рішення у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.15 (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) перевірену ухвалу господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати, а справу направити на розгляд по суті до місцевого господарського суду. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 32, 33, 34, 36, 43, 79, 90 Господарського процесуального кодексу України. Товариство вважає, що предметом дослідження у даній справі є питання, зокрема, виконання відповідачем умов спірного договору щодо поставки продукції за ним, а отже, висновки з цього питання суд може зробити незалежно від результатів кримінального розслідування на підставі забраних у цій справі доказів. Він вказує на те, що господарський суд першої інстанції ухвалою від 18.08.15 вже зупиняв провадження у справі у зв'язку з направленням до правоохоронних органів, втім ця ухвала була скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.15. Скаржник наголошує на недоведеності матеріалами справи факту поставки відповідачем і отримання позивачем насіння соняшника за спірним договором.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Промінь" 100000 грн. боргу за договором від 17.04.14, а також 25375 грн. штрафу, 185745 грн. пені, 1898,63 грн. - 3% річних та 40500 грн. інфляційних втрат. Господарський суд першої інстанції ухвалою від 11.11.15, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, провадження у справі зупинив на підставі частини 2 пункту 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України через направлення матеріалів справи до прокуратури. Проте такі висновки судів визнаються помилковими. Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд. Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. У розумінні приписів наведеної норми Господарського процесуального кодексу України необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Отже, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. Однак, суд першої інстанції не вмотивував, а апеляційний господарський суд на це не звернув уваги, як саме вказані ним в ухвалі обставини можуть вплинути на обґрунтованість правових висновків суду, які саме істотні обставини не можуть бути встановлені судом. Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Тобто, факти, встановлені у порядку кримінального розслідування, можуть бути обов'язковими для господарського суду лише у випадках, коли предметом спору є цивільно-правові наслідки винних дій. Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, безпідставно зупинив провадження у справі, оскільки наявність чи відсутність у відповідача обов'язку з повернення перерахованих йому позивачем коштів за насіння соняшнику за договором від 17.04.14, як і встановлення факту поставки та відвантаження позивачеві такого насіння і отримання його останнім, суд може зробити незалежно від наслідків того чи іншого кримінального розслідування на підставі оцінки наданих сторонами доказів (первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій, в тому числі, з відпуску матеріальних цінностей). Окрім цього, судами не було враховано і те, що перевірка органами прокуратури діянь сторін щодо наявності в них ознак складу злочину можлива за повідомленням господарського суду, яке надсилається до відповідних органів на підставі частини 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, висновок господарських судів про наявність підстав для зупинення провадження у справі і направлення матеріалів справи до прокуратури, виходячи з предмета даного спору, визнається неправомірним. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження. У відповідності до приписів статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України). Зважаючи на викладене, судові акти у справі підлягають скасуванню, з направленням справи на розгляд по суті до місцевого господарського суду, а касаційна скарга задовольняється.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.15 у справі №922/3383/15 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.11.15 у цій справі скасувати. Справу направити на розгляд по суті до Господарського суду Харківської області.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Промінь" на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 1378 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Головуючий суддя Т.Гоголь

Судді Т.Добролюбова

В.Швець