ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 914/3714/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуЛьвівської міської радина постанову від 07.12.2015 Львівського апеляційного господарського судуу справі№914/3714/14 господарського суду Львівської областіза позовомСихівської районної адміністрації Львівської міської радидо за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ФОП ОСОБА_4 Львівської міської ради ОСОБА_5прозобов*язання здійснити демонтаж тимчасової споруди За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Приватного підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання останнього демонтувати тимчасову споруду - павільйон, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.12.2014 (суддя Крупник Р.В.) позов задоволено повністю, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 демонтувати тимчасову споруду - павільйон, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 у складі: Данко Л.С., Гриців В.М., Давид Л.Л. відмовлено у задоволенні скарги про скасування ухвали господарського суду Львівської області від 11.12.2014 в частині "Зобов'язати сторони: - провести огляд спірного об'єкта, який розташований по АДРЕСА_1 за результатами якого скласти спільний акт, в якому вказати правовий статус вищевказаного об'єкту, а саме: чи являється об'єкт малою архітектурною формою чи об'єктом нерухомості, загальну площу об'єкта, наявність фундаменту під об'єкт" і в цій частині апеляційне провадження припинено на підставі статті 80 та частини першої і другої статті 106 ГПК України; рішення господарського суду Львівської області від 25.12.2014 скасовано повністю, провадження у справі припинено. Додатковою постановою від 22.05.2015 залучено до участі у справі іншого відповідача: громадянина України, фізичну особу ОСОБА_5.

Постановою колегії суддів Вищого господарського суду України від 16.07.2015 постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2015, зокрема, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у складі: Зварич О.В., Хабіб М.І., Юрченко Я.О. рішення господарського суду першої інстанції від 25.12.2014 скасовано, провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Львівська міська рада у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства. Крім того, докази, на які посилається Львівський апеляційний господарський суд, були долучені відповідачем на стадії апеляційного провадження без належного обгрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції.

ФОП ОСОБА_4 у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.03.2005 між Львівською міською радою та відповідачем укладено Договір оренди землі, відповідно якого орендодавець (Львівська міська рада) надала, а орендар (відповідач) прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування павільйону, строком на 5 років до 10.02.2010р.

21.04.2005 Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради видано відповідачу дозвіл №62 на виконання робіт по влаштуванню будівельного майданчика для встановлення торгового павільйону.

На підставі Акту №57 від 16.06.2005 зведену відповідачем стаціонарну малу архітектурну форму - павільйон за адресою: АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.

На підставі ухвали Львівської міської ради від 18.12.2008 №2311 "Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста", належна відповідачу мала архітектурна форма (надалі - МАФ) за адресою: АДРЕСА_1 була включена до Перспективної схеми розміщення МАФ Сихівського району з терміном оренди 3 роки.

У зв'язку закінченням строку дії Договору оренди землі, 30.03.2010 між Львівською міською радою та відповідачем було укладено новий Договір оренди землі, на виконання якого Львівською міською радою (орендодавцем) передано, а відповідачем (орендарем) прийнято в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий НОМЕР_1 загальною площею 0,0056 га за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування малої архітектурної форми. В п. 8 вказаного Договору сторони погодили, що договір укладено на 3 роки до 18.12.2011.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2012 у справі №5015/2471/12 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.2012) визнано недійсною окрему частину правочину, - запис: "до 18 грудня 2011 року" у п.8 договору оренди землі від 30.03.2010, укладеному між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, зареєстрованому у Львівській міській раді 30.03.2010 за №С-1692.

У вказаному рішенні господарський суд, зокрема, зазначив, що запис: "до 18.12.2011 року" обмежує трирічний строк, встановлений ухвалою Львівської міської ради №2311 від 18.12.2008 (на підставі якої укладався договір) та самим Договором. Відтак, господарський суд прийшов до висновку, що Договір оренди землі укладений до 30.03.2013.

20.03.2014 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3190 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові", згідно п. 8 якої попередню ухвалу від 18.12.2008 за № 2311 визнано такою, що втратила чинність.

Відповідно до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі м. Львова (Додатку №2 до ухвали № 3190 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові") павільйон відповідача не було включено до нового переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі м. Львова.

У зв'язку з тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки, на якій відповідачем було встановлено тимчасову споруду - павільйон, закінчився, 12.08.2014 Сихівською районною адміністрацією видано розпорядження №305, яким відповідача зобов'язано до 12.09.2014 демонтувати тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1.

22.09.2014 комісією у складі начальника відділу комунального господарства, головного спеціаліста соціального розвитку Сихівської районної адміністрації та інженера КП "Адміністративно-технічне управління" з виходом на місце встановлено, що тимчасова споруда за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем не демонтована, про що складено відповідний акт.

Оскільки, тимчасова споруда відповідачем демонтована не була, Сихівська районна адміністрація звернулася до господарського суду з даним позовом.

Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено з посиланням на ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Апеляційний господарський суд при новому розгляді справи припинив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, зазначивши, що спори між юридичними та фізичними особами з підстав, викладених у позовній заяві по даній справі, не підвідомчі господарським судам, а підлягають розгляду в судах іншої - цивільної юрисдикції, оскільки належним відповідачем у даному спорі має бути ОСОБА_5

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що сторонами у даній справі є: Сихівська районна адміністрація та Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - Приватний підприємець ОСОБА_4, в зв'язку з чим цей спір є підвідомчим господарському суду, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 16.07.2015 зазначав, що апеляційним господарським судом при розгляді справи прийняті до розгляду нові докази, надані відповідачем. Зокрема, витяг з Державного реєстру речових прав нерухомого майна про реєстрацію права власності реєстраційний номер: 26172782 відповідно до якого з 29.08.2014 власником нежитлових приміщень магазину за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 66,1 кв. м. є фізична особа: ОСОБА_5. Підставою для оформлення ОСОБА_5 права власності на нежитлові приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 66,1 кв. м. є Договір дарування, нежитлового приміщення, серія та номер: 1320, виданий 29.08.2014 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу видавник: Папайло Н.Є.

Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів звертала увагу апеляційної інстанції, що апеляційним господарським судом не з'ясовувалось питання щодо причин неподання відповідачем згаданих доказів суду першої інстанції, обгрунтування неможливості подання цих доказів суду першої інстанції, і відповідно не надавалась оцінка поважності цих причин. При цьому, саме з урахуванням цих доказів апеляційний суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі.

При новому розгляді справи Львівський апеляційний господарський суд не виконав доручення Вищого господарського суду України та не оцінив вищенаведені питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм чинного процесуального законодавства, а оскільки провадження у справі неправомірно припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, справа підлягає направленню до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

Постанову від 07.12.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/3714/14 господарського суду Львівської області скасувати; справу №914/3714/14 господарського суду Львівської області направити до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С.Бакуліна

О. Яценко