Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 25.02.2016 року у справі №912/357/15-г Постанова ВГСУ від 25.02.2016 року у справі №912/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 912/357/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Швеця В.О. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2015у справі№ 912/357/15-г Господарського суду Кіровоградської областіза позовомСелянського (фермерського) господарства "Гордієнко Анатолія Анатолійовича"доГоловного управління Держземагентства у Кіровоградській областіпровизнання поновленим договору оренди землі

Представники сторін та скаржника в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Гордієнко Анатолія Анатолійовича" звернулося з позовом до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, в якому, з урахуванням уточнення вимог, просило визнати поновленими договори оренди земельних ділянок площею 209,34 га ріллі та площею 40,54 га ріллі. Обґрунтовуючи позов, позивач вказував на належне виконання ним умов договорів оренди від 09.07.2009, з огляду на що, наполягав на переважному праві перед іншими особами на укладення договорів на новий строк. Водночас позивач зазначав про те, що своєчасно направив на адресу відповідача лист-повідомлення про поновлення договорів оренди земельних ділянок з проектом додаткової угоди та продовжує користуватись земельними ділянками. При цьому, позивач посилався на приписи статей 15, 792 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2015, ухваленим суддею Тимошевською В.В., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи підстав для поновлення спірних договорів оренди в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі". Водночас судом враховано дотримання позивачем вимог щодо належного повідомлення відповідача про намір поновити строк дії спірних договорів оренди. При цьому, суд керувався приписами статті 15 Цивільного кодексу України, статей 19, 31, 33 Закону України "Про оренду землі".

ОСОБА_4 використовуючи права незалученої особи, оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку з посиланням на те, що він не є стороною у справі, проте спір розглянуто стосовно земельної ділянки, яку він використовує на правах оренди.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Березкіна О.В. - головуючий, Чус О.В., Антонік С.Г., за апеляційною скаргою ОСОБА_4, постановою від 16.12.2015 здійснив апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті та відмовив у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, а провадження у справі припинити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами того, що спори з питань, які віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про поновлення договору оренди земельної ділянки, мають вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. При цьому, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 4, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Від ОСОБА_4 судом отримано клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишається колегію суддів без задоволення через обмеженість строків розгляду касаційної скарги, крім того колегія суддів зауважує, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2015 визнано поновленими договори оренди земельних ділянок площею 209,34 га ріллі та площею 40,54 га ріллі, які укладені 09.07.2009 між позивачем та Новоархангельською районною державною адміністрацією. Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_4 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, як особа, котра не брала участі у справі. Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження. Скаржник, що не є стороною у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції на підставі того, що рішення у справі прийнято судом без його участі та зачіпає його права і інтереси. Водночас заяв сторін у справі про здійснення апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, матеріали справи не містять. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував, здійснивши апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті без апеляційної скарги сторони у справі. При цьому, судом апеляційної інстанції зовсім не з'ясовано обставин порушення оскаржуваним рішенням у справі прав особи, яка не брала участі у справі та того, чи вирішувалися судом першої питання про права і обов'язки такої особи стосовно сторін у справі. У відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (якою встановлені вимоги щодо змісту судового рішення) судове рішення повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Враховуючи викладене, оскаржену постанову не можна визнати законною й обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, із скеруванням справи до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду скарги незалученої особи.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 912/357/15-г Господарського суду Кіровоградської області скасувати. Матеріали справи та апеляційну скаргу ОСОБА_4 скерувати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для її розгляду.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: Т. Добролюбова

Т. Гоголь

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст