ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 912/3334/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Васищака І.М., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Креатив"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.15у справі№912/3334/15господарського судуКіровоградської областіза позовомФермерського господарства "Щурівське"доПриватного акціонерного товариства "Креатив"простягнення сумиза участю представників від:позивачаПуговкіна А.Є. (дов. від 04.07.15)відповідачаСвистунов Д.В. (д. від 25.01.16), Дорошенко В.В. (д. від 16.10.15)

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Щурівське" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення із Приватного акціонерного товариства "Креатив" 6353784,79 грн. в якості відшкодування неодержаних доходів.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.10.15 (суддя Глушков М.С.) в задоволені позову відмовлено за недоведеністю. Місцевим господарським судом зазначено, що за умовами договору, у разі якщо сторони не домовляться щодо остаточної ціни, покупець (відповідач) зобов'язується повернути товар продавцю (позивачу) в кількості, еквівалентній заліковій вазі товару, що був фактично поставлений продавцем, на суму повернених коштів. Товар повертається на умовах FCA склад покупця. При цьому продавець зобов'язується надати транспорт за свій рахунок у пункт навантаження та несе витрати пов'язані з перевезенням товару. Позивач листом від 27.05.15 № 8 звертався до відповідача з вимогою повернути товар, однак не вчинив будь-яких подальших дій щодо реалізації свого наміру отримати товар з складу покупця та не подав до суду відповідних доказів.

За результатом апеляційного перегляду справи Дніпропетровський апеляційний господарський суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.) 22.12.15 прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково, стягнувши з Приватного акціонерного товариства "Креатив" на користь Фермерського господарства "Щурівське" збитки у вигляді неодержаних доходів у сумі 6 248 367,79 грн. та судові витрати. Постанова обґрунтована тим, що відповідач товар отримав, не оплатив, та ігнорував звернення позивача про двостороннє встановлення ціни товару, як це було передбачено умовами договору.

Не погоджуючись із постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скарга обґрунтована тим, що позивачем обраний невірний спосіб захисту; вартість товару сторонами не визначена, а ціна, запропонована позивачем була зависока для відповідача, тому він ігнорував звернення позивача.

Позивач надав заяву про відмову від позову. Дана заява судом касаційної інстанції не приймається до розгляду, оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача на відмову від позову може бути реалізоване виключно до прийняття рішення по справі. Приписи господарського процесуального законодавства не передбачають можливості реалізації такого права на стадії касаційного перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 14.10.14 між Приватним акціонерним товариством "Креатив" (покупець) та Фермерським господарством "Щурівське" (продавець) був укладений договір поставки №С14-00627, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (товар) на умовах договору. На виконання умов договору С14-00627 від 14.10.14 Фермерське господарство "Щурівське" поставило Приватному акціонерному товариству "Креатив" насіння соняшнику у кількості 807,420 тонн. Дана обставина сторонами не заперечується.

Відповідно до пункту 4.2 договору для оприбуткування покупцем поставленого товару продавець надає покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого товару по ціні 2000 грн., в т. ч. ПДВ, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п.п. 4.3-4.3.1 договору.

Ціна товару з якісними показниками, передбаченими в пункті 2.1 договору, встановлюється сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (надалі - Додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до пункту 5.1 договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна Товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в пункті 4.2 договору, так і бути меншою. Для розрахунків на підставі Додаткової угоди визначення ціни формується акт визначення кінцевої ціни та вартості товару з врахуванням вимог розділу 4 договору. Сума договору визначається шляхом множення кількості поставленого товару на остаточну ціну товару (пункти 4.3, 4.7, 4.8 договору).

Попередня сума договору (виходячи з первісної ціни) складає 1 600 000,00 грн. (пункт 4.9 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в пункті 4.9 договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок (доплати покупцем або повернення коштів продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару згідно з умовами договору та проведення досліджень поставленого товару на відповідність його якості вимогам пункту 2.1 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди (пункт 4.3) та акта визначення кінцевої ціни (пункт 4.7), виходячи з остаточної ціни на товар відповідно до пункту 4.6 договору (пункт 5.2 договору).

Згідно умов договору, Фермерським господарством "Щурівське" виставлено Приватному акціонерному товариству "Креатив" рахунок №4 від 15.10.14 на оплату насіння соняшнику у кількості 800 тон на суму 1 600 000,00 грн., який оплачено Приватним акціонерним товариством "Креатив" 21.10.14, що сторонами не заперечується.

26.02.15 сторонами складено акт №1 переоцінки насіння соняшнику поставленого згідно умов договору №С14-00627 від 14.10.14 у кількості 104,640 тон. 27.02.15 сторонами укладено Додаткову угоду №С14-00627/2 до договору №С14-00627 від 14.10.14, якою визначено ціну партії товару, поставленої у період з 31.10.14 по 04.11.14 у кількості 104,64 тони у сумі 10 300,00 грн. за 1 тону. Ціну партії товару з урахуванням 16% річних та зміни курсу Національного банку України визначено у розмірі 8 312,14 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 29).

З метою визначення кінцевої ціни насіння соняшнику за договором №С14-00627 від 14.10.14 Фермерське господарство "Щурівське" зверталося до Приватного акціонерного товариства "Креатив" із такими пропозиціями:

- зафіксувати ціну на рівні 10 680,00 грн. за 1 тону (лист за вих. №7 від 26.02.15 отриманий 10.03.15 за вх. №515-121Кр) (а.с. 33);

- зафіксувати ціну на рівні 9800,00 грн. за тону, розглянути зазначену пропозицію як офіційну для укладення додаткової угоди (лист №5 від 31.03.15 направлений з проектом додаткової угоди №С14-00627/3 від 31.03.15 та актом визначення кінцевої ціни (а.с. 34-37);

- повернути товар у повному обсязі та вказати (направити телеграму чи офіційний лист) час та місце, де товар можливо отримати, зазначивши при цьому відповідальну особу, з якою можна контактувати з приводу отримання товару (лист за вих. №8 від 27.05.15 направлений з описом вкладення 29.05.15).

17.07.15 представником Фермерського господарства "Щурівське" направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Креатив" вимогу від 16.07.15 щодо виконання умов договору поставки №С14-00627 від 14.10.14, 2 екземпляри додаткової угоди №С14-00627/3 від 16.07.15, 2 екземпляри акту визначення кінцевої ціни та вартості товару на підставі додаткової угоди №С14-00627/3 від 16.07.15. Вказані документи отримані Приватним акціонерним товариством "Креатив" 21.07.15, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6105230495643.

Причиною виникнення спору є порушення відповідачем умов договору поставки №С14-00627 від 14.10.14 в частині укладення додаткової угоди про визначення кінцевої вартості товару насіння соняшнику у кількості 702,780 тон, чим завдані позивачу збитки у вигляді неодержаного прибутку. Згідно розрахунку ціни позову розмір збитків у сумі 6353784,79 грн. визначений із розрахунку закупівельної ціни насіння соняшника станом на 16.07.15 у розмірі 9500,00 грн. за 1 тону, а також враховані офіційні курси Національного банку України станом на 21.10.14 та 16.07.15 та 16% річних.

На підставі вищевикладених обставин позивач просив стягнути з відповідача 6353784,79 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Місцевий господарський суд в позові відмовив з посиланням на недоведеність повного складу цивільного правопорушення у діях відповідача. Апеляційний суд позов задовольнив, визнавши доведеним факт завдання позивачу збитків внаслідок бездіяльності відповідача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

За змістом статті 623 Цивільного кодексу України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі №3-72гс12).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Тобто, необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки, тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але самий факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції встановив наявність усіх елементів цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає в ухиленні від підписання акту визначення кінцевої ціни та вартості товару та укладення відповідної додаткової угоди; вини (яка полягає у неналежному виконанні умов договору поставки №С14-00627 від 14.10.14); збитків (втрати позивача у вигляді неодержаного доходу, а саме недотримання повної вартості насіння соняшнику (отримання 2000,00 грн. за 1 тону за наявності діапазону цін від 8 400,00 грн. до 10300,00 грн. за 1 тону); існування безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача, завданими позивачеві збитками, оскільки збитки виступають об'єктивним наслідком поведінки відповідача, яка полягає в ухиленні протягом тривалого строку (товар отриманий протягом жовтня - листопада 2014 року) від підписання акту визначення кінцевої ціни та вартості товару та укладення відповідної додаткової угоди.

При розрахунку розміру збитків позивачем використовувались такі ж дані як і в акті визначення кінцевої ціни та вартості товару на підставі додаткової угоди №14-00627/3 від 16.07.15 та у додатковій угоді №14-00627/3 від 16.07.15, проекти якої були направлені на адресу Приватного акціонерного товариства "Креатив", тобто із розрахунку вартості 1 тони насіння соняшника у розмірі 9500,00 грн. за 1 тону).

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження №11563. виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, ринкова вартість насіння соняшника урожаю 2014 року за 1 тону з урахуванням ПДВ (базисні норми: вологість 8%, сміттєва домішка 3%, олійна домішка 15%) за закупівельними цінами середнього рівня станом на 16.07.15 складала 9350 грн.

Здійснивши перерахунок збитків з урахуванням закупівельної ціни насіння соняшника станом на 16.07.15 у розмірі 9350,00 грн. за 1 тону, офіційних курсів Національного банку України станом на 21.10.14 та 16.07.15 та 16% річних, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визначення розміру збитків у сумі 6248367,79 грн.

Враховуючи, що сторонами не підписаний акт визначення кінцевої ціни та додаткову угоду про вартість товару (тобто у відповідача не виник обов'язок зі сплати заборгованості за договором), апеляційний господарський суд правомірно визначився, що така сума не є заборгованістю. Навпаки, розрахований позивачем розмір позовних вимог, з урахуванням правил визначення вартості товару передбачених договором, підтверджує понесення збитків у вигляді недоотриманого доходу внаслідок порушення умов договору.

Враховуючи доведеність всіх елементів правопорушення, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд правомірно задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача суму збитків, оскільки такий висновок узгоджується зі приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку сума збитків визначена апеляційним судом виходячи із засад справедливості та співрозмірності відповідальності сторони за неналежну поведінку. При цьому суд правомірно взяв до уваги, що явні порушення відповідачем договірних умов та правил добросовісної господарської практики створили перешкоди в роботі позивача, позбавили його майна (яке в даному випадку відповідач забрав і спожив, оскільки воно фізично відсутнє на його підприємстві, як про це в судовому засіданні стверджували його представники), спричинили тривалу невизначеність у його господарській діяльності.

При прийнятті постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом ретельно оцінені всі обставини справи у їх сукупності. При визначенні розміру збитків він правомірно оцінював поведінку відповідача, ціну, яку ці ж сторони узгодили за аналогічний товар в аналогічний часовий період, висновки експертизи; а відтак, розмір збитків, є таким, що достовірно, співрозмірно та справедливо встановлений апеляційним судом.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що пунктом 6.17 договору передбачено право покупця на повернення товару у разі відсутності домовленості про визначення остаточної ціни, то вони не приймаються до уваги. Так, право повернути товар є додатковою гарантією прав постачальника і не може розцінюватися, як обов'язок діяти саме таким способом (навіть зі спливом майже 1,5 років після відвантаження насіння, а відтак, вірогідної втрати ним вартості; та враховуючи, що відповідач не заперечує фізичну відсутність у нього на даний момент товару позивача), або єдино можливий спосіб захисту його прав (як відмова від інших способів захисту).

Слід зазначити, що ігноруючи свої договірні зобов'язання про двостороннє узгодження ціни та відповідні звернення позивача, позивач брав на себе ризики, що така ціна буде для нього встановлена без врахування його позиції, а шляхом аналогії з цінами попередніх партій товару. Реалізація для недобросовісної сторони свідомо прийнятих нею на себе ризиків, пов'язаних з такою недобросовісною поведінкою, не може бути підставою для вишукування аргументів на її користь. А відтак, вимоги про стягнення упущеної вигоди у формі доходів, неодержаних кредитором від реалізації товару внаслідок порушення зобов'язання є обґрунтованими та правомірно задоволені апеляційним судом.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Креатив" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.15 у справі №912/3334/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. М. Васищак

В. І. Студенець