ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 904/923/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Швеця В.О. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015, яка винесена за результатами перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015у справі№ 904/923/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"пророзірвання договору та зобов'язання здійснити викуп предмета лізингу за викупною вартістю

за участю представників сторін від:

позивача: Мужик Л.І. (дов. від 22.12.2015),

відповідача: Васейка М.Л. (дов. від 30.12.2015)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулося з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про розірвання договору фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ від 28.12.2012 та зобов'язання здійснити викуп предмета лізингу за викупною вартістю. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на неналежне виконання відповідачем договору фінансового лізингу в частині своєчасного внесення лізингових платежів. При цьому, позивач посилався на приписи статей 526, 530, 629, 651 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015 позов задоволено частково: розірвано договір фінансового лізингу, укладений між сторонами у справі; зобов`язано відповідача здійснити викуп предмета лізингу згідно з договором фінансового лізингу за викупною вартістю 144 268 473,44 грн.; провадження у справі щодо визначення викупної вартості предмета лізингу у розмірі 494 920,24 грн. припинено; в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015 залишено в силі.

Місцевим господарським судом на виконання вказаного рішення були видані відповідні накази.

07.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просило роз'яснити рішення суду від 27.03.2015 та вказати, чи має право державний виконавець у випадку примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2015 у даній справі накладати арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника, а також на грошові кошти у межах викупної вартості, що становить 144 268 473,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015, винесеною суддею Мілєва І.В., у задоволенні заяви Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про залучення до участі у справі в якості третьої особи державного виконавця відмовлено; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" про роз'яснення рішення задоволено; надане роз'яснення з питань, порядку здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Пархоменко Н.В. - головуючий, Коваль Л.А., Чередко А.Є., постановою від 24.12.2015 перевірену ухвалу в частині надання роз'яснення рішення суду від 27.03.2015 скасував; відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Премєр Лізинг" роз'ясненні рішення суду від 27.03.2015; в решті ухвалу залишив без змін. Вмотивовуючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом надане роз'яснення виконання рішення суду з питань, що фактично стосуються порядку здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення, що є порушенням приписів статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на правомірність роз'яснення судом першої інстанції рішення суду з питань, які стосуються порядку накладення штрафу в процесі здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статті 89 Господарського процесуального кодексу України, статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

На адресу Вищого господарського суду України від Державного підприємства "Придніпровська залізниця" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про розірвання договору фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ від 28.12.2012 та зобов'язання відповідача здійснити викуп предмета лізингу за викупною вартістю. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015 ці вимоги було задоволено частково: розірвано договір фінансового лізингу, укладений між сторонами у справі; зобов`язано відповідача здійснити викуп предмета лізингу згідно з договором фінансового лізингу за викупною вартістю 144 268 473,44 грн.; провадження у справі щодо визначення викупної вартості предмета лізингу у розмірі 494 920,24 грн. припинено; в решті позову відмовлено. На виконання вказаного рішення 27.03.2015 місцевим господарським судом були видані відповідні накази. Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" звернулося до господарського суду першої інстанції із заявою про роз'яснення вказаного рішення, в якій просило роз'яснити зміст його резолютивної частини, а саме: вказати, чи має право державний виконавець у випадку примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2015 у даній справі накладати арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника, а також на грошові кошти у межах викупної вартості предмета лізингу. Проте, скасовуючи ухвалу в частині роз'яснення рішення суду, судом апеляційної інстанції у задоволенні цієї заяви було відмовлено з огляду на те, що питання поставлені заявником стосуються порядку і процедури виконання державним виконавцем судового рішення, що не ґрунтується на приписах статті 89 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення і виправлення рішень та ухвал унормовано статтею 89 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з приписами цієї статті суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Про роз'яснення рішення (ухвали) виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, упродовж якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. У розумінні приписів наведеної норми роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. При вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення судового рішення, враховуються приписи статей 84, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України. Отже, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Між тим, як убачається з матеріалів справи і установлено судом апеляційної інстанції, зміст вимог заявника зводиться до роз'яснення порядку і процедури виконання рішення господарського суду на підставі виданого ним наказу, шляхом внесення до нього нових даних, що не ґрунтується на приписах статті 89 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 89 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаної норми права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015, яка винесена за результатами перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 у справі № 904/923/15 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: Т. Добролюбова

Т. Гоголь