Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 25.01.2017 року у справі №911/4610/15 Постанова ВГСУ від 25.01.2017 року у справі №911/4...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 911/4610/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі), суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля"на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 року Господарського суду Київської області від 04.10.2016 рокуу справі Господарського суду № 911/4610/15 Київської областіза позовом до третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про в межах справи за заявоюПриватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" Державне підприємство "Енергоринок" Державне підприємство "НАК "Укренерго" зобов'язання вчинити дії та стягнення 734 933,00 грн. № 911/4610/15 Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" провизнання банкрутом, Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04 жовтня 2016 року у справі № 911/4610/15 (суддя Наріжний С.Ю.) відмовлено у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 734 933,00 грн. в межах справи про банкрутство державного підприємства "Регіональні електричні мережі".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року у справі № 911/4610/15 (судді: Остапенко О.М. - головуючий, Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судом апеляційної інстанції постановою та ухвалою місцевого господарського суду, скаржник приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04 жовтня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року у справі № 911/4610/15, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву скаржника в повному обсязі та зобов'язати боржника підписати акт від 05 серпня 2016 року про виявлені порушення умов договору постачання електричної енергії № 28-1097/01-КУ від 05.12.2013; зобов'язати боржника внести зміни в акти приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року та стягнути на користь позивача 734 933,00 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 526, 530, 629, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 16, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України .

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі", порушена ухвалою від 17.11.2015 року за загальною процедурою банкрутства передбаченою Законом про банкрутство.

На даний час провадження у справі № 911/4610/15 перебуває в процедурі розпорядження майном боржника.

У серпні 2016 року до Господарського суду Київської області від ПрАТ "Краснодонвугілля" надійшла позовна заява до ДП "Регіональні електричні мережі" про зобов'язання підписати акт від 05.08.2016 року про виявлені порушення умов договору на постачання електричної енергії № 28-1097/01-4КУ від 05.12.2003 року; внести зміни в акти приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30.04.2015 року до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, відобразивши у відповідних графах кількість та вартість отриманої електроенергії "0", а також стягнути з відповідача на користь позивача 734 933,00 грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

За наслідками розгляду заявлених вимог, місцевий господарський суд, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову ПрАТ "Краснодонвугілля" до ДП "Регіональні електричні мережі" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 734 933,00 грн. в межах справи № 911/4610/15 про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій правомірними, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 05.12.2003 року між ДП "Укренерговугілля", правонаступником якого є ДП "Регіональні електричні мережі" (постачальник) та ДП "Краснодонвугілля", правонаступником якого є ПрАТ "Краснодонвугілля" (споживач), укладено договір № 28-1097/01-4КУ про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач приймає та оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Як стверджує позивач, 18.11.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення № 546 про те, що 17.11.2014 року на ш/у "Суходільське Східне" ПС "Блок 2/3" - 6 кВ виникло вигорання ввідної ячейки № 22 "Ввод № 2" та пошкодження ліній до приладу комерційного обліку. Відновлення зазначених ліній так і не було здійснено. Внаслідок викладених обставин, відповідачем не здійснювалось постачання позивачу електричної енергії за вказаним вище договором.

При цьому позивач, посилаючись на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2016 року у справі № 805/4594/15-а, зазначає, що дані обставини спричинені незаконним захопленням збройними угрупуваннями самопроголошених ДНР і ЛНР частини активів ДП "Регіональні електричні мережі" на території Донецької і Луганської областей, що призвело до порушення цілісності майнового комплексу підприємства. З грудня 2014 року ДП "Регіональні електричні мережі" не має доступу до своїх активів на непідконтрольній органам державної влади території, з цієї причини Донецька і Луганська філії були переміщені.

В зв'язку з викладеним, на думку позивача, наведеною постановою суду встановлено факт неможливості виконання ДП "Регіональні електричні мережі" обов'язків з поставки електроенергії на територію Луганської області, зокрема в м. Краснодон.

Додатково позивач посилається на інформацію, розміщену в засобах масової інформації, щодо знеструмлення непідконтрольної частини Луганської області, та перехід вказаної території на електропостачання з Російської Федерації.

Як встановлено судами, позивачем в односторонньому порядку було анульовано звіти про використану електроенергію за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року та запропоновано відповідачу підписати акт від 05.08.2016 року про виявлені порушення умов договору на постачання електричної енергії № 28-1097/01-4КУ від 05.12.2003 року; внести зміни в акти приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30.04.2015 року до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, відобразивши у відповідних графах кількість та вартість отриманої електроенергії "0".

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача частину грошових коштів у сумі 734 933,00 грн., помилково сплачених позивачем на користь відповідача на виконання умов договору, оскільки, як зазначає позивач, він помилково вважав, що відповідачем здійснювалась поставка електроенергії.

Суди встановили, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на окремих територіях Донецької і Луганської областей з метою безпечного ведення фінансово-господарської діяльності та взаємодії з органами державної влади, на виконання Указу Президента України від 14.11.2014 року № 875/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 року "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях", було визначено місцезнаходження Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі" у м. Лисичанську Луганської області, та Донецької філії у м. Димитрові Донецької області.

Протягом 2015 року Луганська філія ДП "Регіональні електричні мережі" фактично здійснювала виробничу діяльність як на території, що контролюється органами державної влади України, так і на тимчасово неконтрольованій території (відповідно до Постанови НКРЕКП від 02.10.2014 року № 61 визначено перелік місцевих (локальних) електричних мереж, які визначають межі території ліцензованої діяльності ДП "Регіональні електричні мережі").

На території, що тимчасово не контролювалась протягом 2015 року органами державної влади України, фактично виконувала свої обов'язки більша частина працівників Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі", які забезпечували постачання електроенергії споживачам Луганської філії, про що зазначає відповідач у відзиві, посилаючись на табелі обліку робочого часу, та що відображено у п. 3 Постанови КМ України від 07.11.2014 року № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей".

Судами встановлено, що робота з відновлення електропостачання споживачам Луганської філії велась постійно, у т.ч. в період бойових дій.

07.05.2015 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження", до якої не було включено відповідача, у зв'язку з чим з 01.05.2015 року постачання електричної енергії споживачам, які залишились на неконтрольованій території, було припинене відповідачем згідно вказаної Постанови.

Також відповідач додатково повідомляє, що протягом березня-квітня 2015 року між позивачем і відповідачем мали місце договірні відносини за вказаним вище договором, що підтверджується листами позивача, адресованими відповідачу № 1/8-129 від 03.03.2015 року, № 1/8-150 від 12.03.2015 року, проектом додаткової угоди від 17.02.2015 року про зміну банківських реквізитів позивача.

Крім цього, судами на підставі копій оперативного журналу оперативно-диспетчерської служби Луганської філії, спростовано позицію позивача щодо знеструмлення лінії електропередач.

Таким чином, судами обох інстанцій встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин.

В той же час, суди встановили наявність правовідносин між позивачем і відповідачем протягом жовтня 2014 року - квітня 2015 року, у тому числі щодо часткової оплати поставленої електроенергії, листування, складення проектів додаткових угод.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача підписати акт від 05.08.2016 року про виявлені порушення умов договору на постачання електричної енергії № 28-1097/01-4КУ від 05.12.2003 року; внести зміни в акти приймання-передачі товарної продукції за період з жовтня 2014 року по 30.04.2015 року до договору на постачання електричної енергії № 4 від 05.12.2003 року, відобразивши у відповідних графах кількість та вартість отриманої електроенергії "0", не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Крім того, судами правомірно відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 734 933,00 грн. в порядку ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отриманих відповідачем, з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України. (Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного суду України від 14.10.2014 року у справі № 922/1136/13 та від 25.02.2015 року у справі № 910/1913/14).

Як було зазначено вище та встановлено судами, позивач просить суд стягнути з відповідача частину грошових коштів у сумі 734 933,00 грн., помилково сплачених позивачем на користь відповідача на виконання умов договору № 28-1097/01-4КУ про постачання електричної енергії, оскільки, на його думку, він помилково вважав, що відповідачем здійснювалась поставка електроенергії, а відтак кошти, які позивач просить стягнути, отримано відповідачем у якості оплати за надані послуги, тобто такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути позивачу сплачені кошти у зв'язку з виконанням умов договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 04 жовтня 2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року у справі № 911/4610/15 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04 жовтня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року у справі № 911/4610/15 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст