ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 927/1848/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційні скарги1. Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) 2. Компанії "Агрейн Інвестментс Лімітед" (Agrein Investments Limited) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі№ 927/1848/14 господарського суду Чернігівської області за позовомОСОБА_4 до1. Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) 2. Компанії "Агрейн Інвестментс Лімітед" (Agrein Investments Limited) 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке Племпідприємство" пророзірвання договорів купівлі-продажу частки та скасування рішення загальних зборівв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_5, дов. б/н від 19.11.2014

- відповідача 1: Кольга Т.О., за довіреністю

- відповідача 2: Кольга Т.О., за довіреністю

- відповідача 3: Берєчкіна Я.В., за довіреністю

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.05.2015 у справі № 927/1848/14 (суддя Фетисова І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (у складі головуючого судді Коршуна Н.М., суддів Алданової С.О., Ткаченка Б.О.), задоволено позов ОСОБА_4 до Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited), Компанії "Агрейн Інвестментс Лімітед" (Agrein Investments Limited), Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке Племпідприємство", розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" від 30.08.2012, укладений між ОСОБА_4 та Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед"; розірвано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" від 30.08.2012, укладений між ОСОБА_4 та Компанією "Агрейн Інвестментс Лімітед"; скасовано рішення загальних зборів учасників ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" від 29.08.2012 № 2/2012.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited), Компанії "Агрейн Інвестментс Лімітед" (Agrein Investments Limited) звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 15 Гаазької конвенції про порядок вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965, п.п. 4, 7 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 184, 653, 694, 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст.29, 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 та рішення господарського суду Чернігівської області від 12.05.2015 у справі № 927/1848/14 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Також скаржники просили зупинити виконання оскаржуваних рішення господарського суду Чернігівської області від 12.05.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі №927/1848/14 до закінчення їх перегляду в порядку касації.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів касаційної інстанцій відмовляє в задоволенні клопотань відповідачів 1 і 2 з огляду на їх необґрунтованість.

Від позивача надійшов відзив на касаційні скарги, вважає доводи касаційних скарг необґрунтованими, оскільки у ст. 10 Конвенції про порядок вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах передбачено право запитуваної сторони встановити обмеження при способах вручення документів на своїй території, однак Республіка Кіпр при ратифікації Конвенції таких обмежень не встановлювала. Також зазначає, що неоплата проданих часток в статутному фонді відповідача 3 є істотним порушенням договорів купівлі-продажу, а частки підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, вважає довіреності представників Компаній нечинними, виданими особою, неуповноваженою на здійснення представництва відповідачів 1 і 2. Просить залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 12.05.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі № 927/1848/14 без змін.

Відповідач 3 не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" клопотанням від 03.11.2015 просило витребувати документи, які підтверджують повноваження представників відповідача 1 і відповідача 2.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції не знайшла підстав для його задоволення.

16.11.2015 відповідачі 1 і 2 заявили клопотання про зупинення провадження у справі № 927/1848/14 до вирішення цивільних справ № 760/14824/15-ц, № 760/14830/15-ц, № 760/14835/15-ц/ № 760/14878/15-ц, що розглядаються Соломянським районним судом міста Києва, та кримінального провадження № 12015100000000779 від 11.09.2015, досудове розслідування якого здійснюється ГУ МВС України в м.Києві, а також про витребування відповідних позовних матеріалів та матеріалів кримінального провадження.

Колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені у ст.1117 ГПК України.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" від 29.08.2012 № 2/2012, вирішено у зв'язку з відступленням (продажем) ОСОБА_4 корпоративних прав (частки в статутному капіталі) у розмірі 1000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства, на користь Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" у розмірі 990,00 грн, що становить 99% статутного капіталу товариства, і Компанії "Агрейн Інвестментс Лімітед" у розмірі 10,00грн, що становить 1% статутного капіталу товариства, вивести ОСОБА_4 зі складу учасників товариства та включити Компанію "Агрейн Оверсіс Лімітед" та Компанію "Агрейн Інвестментс Лімітед" до складу учасників товариства.

30.08.2012 між ОСОБА_4 (як продавцем) та Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед" (як покупцем) був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке Племпідприємство", за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця частину належної йому частки у розмірі 99% статутного капіталу ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", що еквівалентно 990 грн, відповідач- 1 зобов'язався прийняти та оплатити вказану частку, що належать продавцеві. Згідно з п. 2.1 договору ціна продажу частини частки у розмірі 99% статутного капіталу ТОВ "Прилуцьке племпідприємство" відповідачу 1 становить 990 грн без ПДВ.

Пунктом 2.2 договору визначено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість частки, зазначеної у п. 2.1 договору, до 31 грудня 2013 р. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки продавців.

Також 30.08.2012 між ОСОБА_4 (як продавцем) та Компанією "Агрейн Інвестментс Лімітед" (як покупцем) був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця частку у розмірі 1% статутного капіталу ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", що еквівалентно 10 грн, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку. Згідно з п. 2.1 договору ціна продажу належної продавцеві частки у розмірі 1% статутного капіталу ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" становить 10 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець зобов'язаний сплатити вартість частки, зазначеної у п. 2.1 договору, до 31 грудня 2013 р. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки продавця.

Розділом 3 договорів визначено наслідки придбання частки для покупця, зокрема зазначено, що до покупця переходять всі права та обов'язки учасника ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", передбачені чинним законодавством та установчими документами ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", з моменту внесення державним реєстратором відповідних змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі, стосовно покупця, як учасника товариства.

У зв'язку з укладенням договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" від 29.08.2012 № 2/2012 державним реєстратором 05.09.2012 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів щодо складу учасників ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.11.2014.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в порушення умов договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" відповідач-1 та відповідач-2 не виконали свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати фактично переданих їм часток у статутному капіталі підприємства.

З урахуванням викладеного, на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 167, ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 89, 140, 525, 526, 530, 651, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 7, 50, 53 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 17, 29, 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що невиконання зобов'язань по оплаті за умовами договору купівлі-продажу є істотним порушенням договору, що значною мірою позбавляє продавця того, на що він розраховував під час укладення спірних договорів та є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" від 30.08.2012, а також про наявність підстав для захисту прав позивача шляхом скасування рішення загальних зборів ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", оформленого протоколом від 29.08.2012 № 2/2012, щодо виходу ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" та включення до складу учасників товариства Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" і Компанії "Агрейн Інвестментс Лімітед".

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

У ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, строк виконання зобов'язання з оплати часток (до 31.12.2013 за обома договорами) станом на час вирішення спору судом першої інстанції був таким, що настав, та мало місце прострочення зобов'язання з боку покупців.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що в договорах купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" за домовленістю сторін визначений строк виконання зобов'язання щодо оплати за договорами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що ця умова договорів є істотною та її порушення покупцями - Компанією "Агрейн Оверсіс Лімітед" і Компанією "Агрейн Інвестментс Лімітед", є істотним порушенням прав продавця - ОСОБА_4, оскільки при відчуженні часток у статутному капіталі товариства позивач розраховував, що отримає вартість цих часток у встановлений договорами строк, при цьому втративши корпоративні права учасника ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" після проведення державної реєстрації нової редакції статуту товариства з новим складом учасників товариства.

Щодо доводів скаржників, викладених у касаційних скаргах, про те, що судами попередніх інстанцій взагалі не було досліджено питання здійснення оплати за частки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом позову.

З урахуванням положень ст. 33 ГПК України, тягар доказування відсутності порушення відповідачем-1 та відповідачем-2 умов договорів щодо оплати вартості часток у статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" покладається саме на особу, яка заперечує ці обставини.

Отже, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, відповідач-1 та відповідач-2, заперечуючи проти позовних вимог, мали довести належними та допустимими доказами факт виконання умов договорів щодо оплати вартості часток у статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство".

Судом першої інстанції витребовувалися у відповідачів докази виконання грошових зобов'язань перед позивачем за договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", однак такі докази не були надані відповідачами, тобто відповідачами 1 і 2 не було доведено належне виконання зобов'язань з оплати часток за спірними договорами купівлі-продажу.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч.2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України питання доведеності обставин справи, належності чи неналежності доказів не може бути досліджене та переоцінене на стадії касаційного перегляду справи, з огляду на відсутність у Вищого господарського суду України повноважень з дослідження та оцінки доказів у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність оплати відповідачем-1 та відповідачем-2 в передбачені договорами строки є істотним порушенням вказаних договорів та внаслідок несплати вартості часток в статутному капіталі товариства позивач позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договорів, а саме отримання грошових коштів за передані частки в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство", у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" від 30.08.2012.

Щодо доводів скаржників про застосування судами при прийнятті рішення про скасування спірного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Прилуцьке Племпідприємство" способу захисту, який не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15 Цивільного кодексу України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються також іншими (не вказаними у цій статті) способами, передбаченими законом.

Тобто, положення ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України не містять вичерпного переліку способів захисту прав та інтересів, натомість, зазначається про можливість захисту порушених прав іншими способами, встановленими законом або договором.

Так, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, стосовно рішення учасників юридичної особи стаття 31 вказаного Закону вказує саме його скасування як умову внесення державним реєстратором запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів; щодо змін до установчих документів юридичної особи, то вони визнаються недійсними судом.

Таким чином, з наведеної вище норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вбачається, що чинним законодавством встановлено правовий механізм скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи та визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Крім того, в абзацах 2-4 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено таке: "У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Не підлягають задоволенню також вимоги про визнання: загальних зборів учасників (акціонерів) товариства такими, що відбулися; реорганізації такою, що відбулася; рішень загальних зборів дійсними; рішень загальних зборів такими, що підлягають виконанню. Звернути увагу судів на те, що чинне законодавство не передбачає також можливості подання до господарського суду позову з вимогою щодо зміни судом місця проведення загальних зборів господарського товариства".

Таким чином, п. 10 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України не містить висновків про неможливість захисту порушених прав шляхом подання до суду позову про скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи.

З огляду на викладене, застосування такого способу захисту порушеного права як скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи узгоджується з роз'ясненнями, викладеними у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 10 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Таким чином, після розірвання судом договорів купівлі-продажу суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для захисту прав позивача у заявлений спосіб шляхом скасування рішення загальних зборів на підставі наведених норм права.

Доводи, викладені у касаційних скаргах, не спростовують правильність зроблених судами попередніх інстанцій висновків з урахуванням встановлених обставин про наявність підстав для задоволення позову у даній справі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржники в силу ст. 33 ГПК України не довели в установленому законом порядку тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 927/1848/14.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Компанії "Агрейн Оверсіс Лімітед" (Agrein Overseas Limited) і Компанії "Агрейн Інвестментс Лімітед" (Agrein Investments Limited) залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 та рішення господарського суду Чернігівської області від 12.05.2015 у справі № 927/1848/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук