ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 912/1161/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В., Л.І. Рогач Л.І.-(доповідач)за участю представників: позивачаСлєпуха О.С. предст. дов. від 30.12.2014 відповідача третьої особиОСОБА_5, предст. дов. від 23.05.2014 не з'явився (про час і місце судового засідання повідомлений належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Гідросила"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2015у справі№ 912/1161/14 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Гідросила"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 Приватне підприємство фірма "Анатоль" проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Гідросила" звернулося до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою в АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 вивести з експлуатації та демонтувати за власний рахунок наявні на даній земельній ділянці високовольтні кабельні лінії (КЛ-10 кВ), прокладені по естакаді інженерних мереж. Позивач зазначив, що влаштовані кабельні лінії експлуатуються неналежно та порушують його право на використання земельної ділянки, зокрема, на здійснення її забудови, можливості розміщення та зберігання виготовленої продукції; порушене право на земельну ділянку підлягає захисту відповідно до приписів статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідач заперечив проти позову, вказавши, що він є власником будівель та мереж водопостачання та водовідведення, внутрішніх та зовнішніх мереж систем енергозабезпечення, приєднаних до підстанції позивача згідно з технічними умовами та за його згодою; позивач не надав належних доказів неналежного стану ліній електропостачання, спірна будівля належала до капітальних споруд та розташована на земельній ділянці відповідно до чинного законодавства.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи позивач додатково пояснив, що матеріали справи не містять погоджених у встановленому порядку проектних рішень та технічних умов на приєднання відповідно до вимог чинних на час виникнення спірних правовідносин Правил користування електроенергією, лист, на який посилається відповідач у якості наданого погодження, підписаний особою, чиї повноваження не підтверджені, а надана відповідачем схема свідчить про проходження траси за межами території позивача; матеріали справи не містять доказів допуску збудованих відповідачем об'єктів до експлуатації; з огляду на зміну первісних технічних параметрів енергозабезпечення об'єктів відповідач при зміні власника повинен був отримати нові технічні умови для приєднання; відносини щодо використання земельної ділянки між позивачем та відповідачем не врегульовані, а відтак, відповідач самовільно займає земельну ділянку.

Відповідач додатково пояснив, що законність його дій при оформленні проектно-технічної документації на спірний об'єкт не є предметом даного спору, а позивач покликається на приписи законодавства, які не діяли на час спорудження спірних об'єктів; наявність згоди позивача на прокладення мереж встановлена судовим рішенням та не підлягає повторному доведенню.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2015 (суддя Болгар Н.В.) у позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 (судді: Березкіна О.В. - головуючий, Дармін М.О., Чус О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Гідросила" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: господарські суди в порушення статті 4 Господарського процесуального кодексу України взагалі не зазначили нормативно-правових актів, на які посилався позивач, керуючись актами, які не регулюють спірних земельних правовідносин, змінивши тим самим підстави поданого позову, не врахували, що позивач подав позов про захист права на землю та не надали правової оцінки доводам позивача про відсутність правових відстав користуватися земельною ділянкою, а не щодо законності прокладення кабельної лінії; суд не врахував, що неправомірні дії відповідача полягають у бездіяльності, наслідком якої є завдання шкоди позивачеві; суди залишили поза увагою приписи статей 321, 395, 401, 402, 404 Цивільного кодексу України, статей 98, 99 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" щодо визначення самовільно зайнятої земельної ділянки; суди безпідставно ухилилися від перевірки питання щодо законності прокладення відповідачем кабельної лінії.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, зазначивши про законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Публічному акціонерному товариству "Гідросила" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Гідросила" за пунктом 1.2 Статуту, реєстрація якого проведена 27.04.2011) продано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 280914,4 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1, для розміщення допоміжної промислової ділянки, про що 18.04.2008 укладено територіальною громадою міста Кіровограда в особі міської ради (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Гідросила" (покупець) договір купівлі-продажу земельної ділянки, підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 1344. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу та після сплати за земельну ділянку, позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 16.03.2009, відповідно до якого Відкрите (Публічне) акціонерне товариство "Гідросила" є власником земельної ділянки площею 280914,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення земельної ділянки - для розміщення допоміжної промислової ділянки. Вказаний Державний акт зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020938700001.

За змістом пункту 5.2 укладеного договору купівлі-продажу покупець ознайомився з додатками до цього договору, зазначеними у пункті 9.5, оглянув земельну ділянку в натурі, ознайомився з її кількісними та якісними характеристиками, підземними і наземними спорудами і об'єктами. За Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 24.04.2007 щодо експертизи обєкта - земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 280914,4 кв.м., земельна ділянка, щодо якої здійснювалася оцінка, була забудована і на ній містилися споруди та об'єкти.

Суди встановили, що на земельній ділянці, належній позивачу, знаходиться високовольтна кабельна лінія КЛ-10 кВ, яка пролягає по естакаді інженерних мереж загальною довжиною понад 200 метрів, шириною - 3 метри, що підтверджується Звітом про інженерно-технічні дослідження будівельних конструкцій споруджень естакади інженерних мереж, складеним на замовлення позивача Черкаською філією державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"; за змістом вказаного звіту на площадці МСК-5 позивача по АДРЕСА_1 знаходиться споруда естакади, побудованої за індивідуальним проектом, на момент обстеження проектна документація шифр 2188-СЗ, розроблена інститутом "Придніпровський продбудпроект", наявна не в повному обсязі, виконавча документація відсутня; будівництво естакади розпочато та закінчено у 80-тих роках минулого сторіччя; будівля естакади обладнана металевими кронштейнами для прокладення електричних кабелів; на момент огляду споруда естакади інженерних мереж використовувалась за належністю; на траверсах естакади розміщений тільки електричний кабель.

За даними Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на земельній ділянці позивача по АДРЕСА_1, високовольтні кабельні лінії (КЛ-10 кВ) Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" відсутні, а високовольтні лінії на земельній ділянці позивача знаходяться на балансі відповідача.

Суди на підставі матеріалів справи з'ясували, а сторонами не заперечується, що відповідач є власником 41/50 частини комплексу будівель у м. Кіровограді по пр. Інженерів, 15 за договором купівлі-продажу від 17.03.2009, а 18.03.2009 ліквідатором банкрута Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське взуттєве підприємство "Кірімпекс" (перетвореного за наказом голови Держкомлегтексу № 215 від 24.10.1994 з Державного виробничо-торгівельного взуттєвого підприємства "Кірімпекс", в яке, у свою чергу, з 01.07.1993 за наказом № 124 від 30.06.1993 перейменовано Кіровоградську взуттєву фабрику) арбітражним керуючим Косаренком В.А. передано, а відповідачем за актом приймання-передачі прийнято комплекс будівель, зовнішні і внутрішні мережі водопостачання та водовідведення, внутрішні та зовнішні системи енергозабезпечення включно з трансформаторними підстанціями (ТП-1, ТП-2, інв. № 1502-1595). Приєднання ліній 10кВ до підстанції "Гідросила" здійснено згідно з листом Виробничого енергетичного об'єднання "Дніпроенерго" від 26.03.1987 № 32-к-8/2513 та Технічними умовами, виданими головним енергетиком заводу "Гідросила" Данильченком П.І. від 23.04.1987 № 12/5-3459, за якими дозволено проектування приєднання до енергосистеми для електропостачання Кіровоградської взуттєвої фабрики, що будується, від передбаченої до будівництва ПС 150/10 кВ "Гідросила" Кіровоградським заводом "Гідросила". Строк дії дозволу встановлювався до 01.04.1989 Листом № 437/13-11-10-7 від 06.05.1991 Кіровоградське західне підприємство електричних мереж виробничого енергетичного об'єднання "Дніпроенерго" Міністерства енергетика та електрифікації УРСР повідомило директора Кіровоградської взуттєвої фабрики про продовження до 10.05.1993 ТУ № 32-к-8-2/2515 для електропостачання взуттєвої фабрики, яка будується.

За договором № 3К від 31.07.2009 про постачання електричної енергії, ВАТ "Кіровоградобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "Кіровоградобленерго", постачальник) продає електричну енергію ФОП ОСОБА_6 (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною потужністю 435 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені в пунктах 6, 7 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість купленої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Відповідно до пункту 9.4 договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 року; договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Відповідно до додатків № 3 та № 11 до договору, у яких зазначено схему електропостачання об'єкту та межі розподілу мереж, ПАТ "Кіровоградобленерго" здійснює електропостачання об'єкту споживача від джерел живлення постачальника: 1) ПС "Гідросила 150/10 кВ" 1С-10кВ ком. 43; 2) ПС "Гідросила 150/10кВ" 2С-10кВ ком. 35. За змістом листа ПАТ "Кіровоградобленерго" від 15.05.2014 станом на 15.05.2014 споживання електроенергії за договором № 3К не припинялось.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, зокрема, частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Також за приписами частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню; за статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Разом з тим, звернення з негаторним позовом передбачено чинним законодавством для захисту управненої особи від дій сторони, які містять ознаки складу правопорушення, а спосіб захисту порушеного права повинен відповідати та бути пропорційним змісту виявленого порушення.

За термінами, визначеними пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору, а за пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії. У разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобовязань вносити плату за перетікання електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних мереж укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача. Документи, надання яких є обов'язковим при укладенні наведених вище договорів, передбачені пунктом 5.4 вказаних вище Правил. Також у випадку приєднання електроустановки замовника до електричної мережі власником електричних мереж видається замовнику документ, який містить вихідні дані для проектування (технічні умови).

За змістом статей 401, 404 Цивільного кодексу України щодо земельної ділянки може бути встановлено право користування цією земельною ділянкою для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом; право користування земельною ділянкою може полягати у можливості прокладання та експлуатації лінії електропередачі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визначає в якості неправомірних дій відповідача експлуатацію відповідачем високовольтних кабельних ліній електропостачання без опосередкування такої експлуатації наведеними вище договорами щодо визначення порядку користування чужою земельною ділянкою та про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Разом з тим, суди встановили, що електропостачання відповідача відбувається на підставі чинного договору, укладеного ним з енергопостачальною організацією, а прокладення лінії електропередачі відбулося з відома та за згодою позивача і за виданими позивачем технічними умовами (що засвідчено судовими рішеннями від 20.06.2006 у справі № 2/82, від 07.08.2006 у справі № 2/195).

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою в АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 вивести з експлуатації та демонтувати за власний рахунок наявні на даній земельній ділянці високовольтні кабельні лінії (КЛ-10 кВ), прокладені по естакаді інженерних мереж, не є відповідним та пропорційним змісту порушеного права та виявленого і доведеного в межах даної справи порушення відповідача, яке полягає у відсутності належного документального оформлення порядку його електропостачання.

Суди вірно відхили доводи позивача щодо невідповідності погодження та технічних умов на прокладення кабельної лінії вимогам будівельних та монтажних норм та правил (СНИП 1.02.01-85), виготовлення креслень без дотримання вимог до конструкторських документів за умови чинності договору про електропостачання та відсутності доказів визначення уповноваженим органом невідповідності виданих технічних умов приєднання вимогам нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів; також вірно відхилено посилання позивача на знаходження у небезпечному стані естакади, по якій проходить кабельна лінія, належна відповідачу, з огляду на предмет та підстави поданого позову.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, застосували положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Гідросила" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року у справі №912/1161/14 Господарського суду Кіровоградської області та рішення Господарського суду Кіровоградської області 08.04.2015 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач