ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 910/9768/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е.,суддів Чернова Є.В., Корнілової Ж.О.,за участю представників:позивача -Грищенко О.М., Коверга А.П., відповідача-Гуринець В.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015у справі№910/9768/15 за позовомТОВ "Сап Україна"доПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи"простягнення коштівВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 11.08.2015 (суддя Прокопенко Л.В.), винесеною на підставі п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, зупинено провадження по справі у зв'язку з призначенням судової криміналістичної почеркознавчої експертизи.

Ухвала мотивована тим, що для вирішення питання щодо визначення справжності підпису віце-президента ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" ОСОБА_7 на актах приймання-передачі послуг №6218004359 від 30.06.2014 та №6218004486 від 30.09.2014 необхідні спеціальні знання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 (судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Баранець О.М.) ухвалу скасовано в частині зупинення провадження по справі та справу передано на розгляд до суду першої інстанції з мотивів відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин справи.

ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати та зупинити провадження у справі на час проведення судової криміналістичної почеркознавчої експертизи, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.ст.41,43,79 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що акти №6218004359 від 30.06.2014 та №6218004486 від 30.09.2014, які є основними доказами по справі, викликають сумніви щодо їх прийнятності у якості доказів для доведення факту одержання чи неодержання відповідачем послуг, що нібито унеможливлює вирішення спору до встановлення цих обставин висновком судової експертизи.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

У квітні 2015 року ТОВ "Сап Україна" звернулося до господарського суду м.Києва з позовом до ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" про стягнення заборгованості за послуги, надані за додатковими угодами №4 та №5 до Партнерської угоди PartnerEdge з партнером VAR №SAP53-PE/2011 від 01.10.2011.

Відповідно до ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

При цьому, процесуальний закон передбачає два види зупинення провадження у справі: 1) обов'язковий - зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст.79 ГПК України); 2) факультативний - необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п.1 ч.2 ст.79 ГПК України).

Таким чином, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком.

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проте, як роз'яснено в п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч.2 ст.86 ГПК України, зазначаються: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України.

За змістом приписів ч.5 ст.42 та ч.ч.1,2 ст.43 ГПК України висновок судового експерта виступає лише як один з доказів у справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Оцінка доказів за внутрішнім переконанням полягає у тому, що їх достовірність та доказову силу встановлює безпосередньо суд, який розглядає справу. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, що відображається у судовому рішенні. При оцінці доказів суд зобов'язаний керуватися законодавством, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Ухвала господарського суду м.Києва від 11.08.2015 про призначення судової почеркознавчої експертизи мотивована лише наявністю у відповідача сумнівів стосовно того, що саме віце-президент ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" ОСОБА_7 підписав акти приймання-передачі послуг №6218004359 від 30.06.2014 та №6218004486 від 30.09.2014, а для встановлення зазначених обставин застосовуються спеціальні знання.

Однак, місцевим господарським судом при винесенні згаданої ухвали не мотивовано належним чином необхідність проведення відповідної експертизи та зупинення провадження у справі, а саме не з'ясовано, чи може висновок експерта бути замінений іншими засобами доказування, наявними у справі.

При цьому, як правомірно зазначила апеляційна інстанція, судом першої інстанції помилково не взято до уваги наявність в матеріалах справи інших, окрім актів №6218004359 від 30.06.2014 та № 6218004486 від 30.09.2014, доказів, які підтверджують факт надання позивачем та одержання відповідачем послуг згідно додаткових угод №4 та №5 до Партнерської угоди PartnerEdge з партнером VAR № SAP53-PE/2011 від 01.10.2011.

Крім того, оскаржуваною ухвалою, суд поставив на вирішення експерта питання щодо належності підпису на актах №6218004359 від 30.06.2014 та №6218004486 від 30.09.20.14, помилково не звернувши уваги на наявність на даних актах відтисків печатки ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системі", справжність яких не заперечується скаржником.

Оскільки в даному випадку зупинення провадження у справі пов'язане з проведенням експертизи, призначеної для встановлення фактів, що можуть бути замінені іншими наявними у справі засобами доказування, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом винесено ухвалу, яка спрямована на затягування судового процесу.

Колегія суддів наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак, в розумінні п.2 ст.11116 ГПК України немотивована ухвала від 11.08.2015 перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних із застосуванням ст.ст.41,79 ГПК України (постанови ВГСУ від 04.06.2015 у справі №922/4725/14, від 23.06.2014 року у справі №910/11569/13, від 10.12.2014 у справі №910/17936/14).

Колегія погоджується з обґрунтованими висновками апеляційного суду про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки, призначаючи судову почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції виходив з неможливості встановлення дійсності (реальності) отримання відповідачем послуг, оформлених актами №6218004359 від 30.06.2014 та №6218004486 від 30.09.2014, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у даній справі, через сумніви відповідача у підписанні вказаних актів уповноваженою від імені акціонерного товариства особою, в той час як обставини надання позивачем цих послуг можливо встановити шляхом оцінки інших наявних у справі доказів (лист ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" №2983 від 28.04.2015, угода сторін від 02.04.2014 про залік зустрічних однорідних вимог тощо).

Наведене, як встановлено апеляційним судом, може свідчити про можливість встановлення фактичних обставин по справі іншими, ніж висновок судової експертизи, засобами доказування, тобто не потребуватиме спеціальних знань.

У зв'язку з цим, касаційна інстанція не приймає до уваги вибіркові твердження скаржника про те, що акти №6218004359 від 30.06.2014 та №6218004486 від 30.09.2014, які є основними доказами по справі, викликають сумніви щодо їх прийнятності у якості доказів для доведення факту одержання чи неодержання відповідачем послуг, що нібито унеможливлює вирішення спору до встановлення цих обставин висновком судової експертизи.

Колегія також враховує, що встановлення факту підробки підпису на актах №6218004359 від 30.06.2014 та №6218004486 від 30.09.2014 в порядку кримінального судочинства не позбавляє заінтересовану сторону ініціювати перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Отже, судом першої інстанції було безпідставно зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи з посиланням на необхідність застосування спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що місцевий господарський суд, прийнявши ухвалу про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, належним чином не мотивував доцільність такого факультативного зупинення, оскільки не обґрунтував неможливість самостійного встановлення місцевим господарським судом фактичних обставин при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у справі №910/9768/15 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

Ж.Корнілова