ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 910/8591/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р.та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 06.08.2015 р.у справі№ 910/8591/14 господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" (надалі - ПАТ "Промінвестбанк")до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармоніка" (надалі - ТОВ "Гармоніка"); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Констракшн" (надалі - "Індастріал Констракшн")третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" (надалі - ПАТ "АвтоКрАЗ")прозвернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 39-08/КР від 22.04.2008р.за участю представників: від позивача- Єременко В.Б.від відповідача-1- Конопка І.І.від відповідача-2- не з'явилися від третьої особи- Невмивака А.Ю., Кирич С.О.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року ПАТ "Промінвестбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Гармоніка" та ТОВ "Індастріал Констракшин" та просило суд звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 39-08/КР від 22.04.2008 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2015 р. (головуючий суддя Домнічева І.О., судді: Комарова О.С., Чебикіна С.О.) позовні вимоги задоволено повністю:

- звернуто стягнення на заставлене майно, згідно з Договором застави іменних акцій № 40-08/3 від 22.04.2008 р., а саме: на прості іменні акції Емітенту ХК "АвтоКрАЗ" у кількості 100 000 одиниць, номінальної вартості однієї акції - 0,25 грн., загальної номінальної вартістю пакету акцій (0,004 %) - 25 000 грн., які належать ТОВ "Гармоніка", шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах за початковою ціною 11 370 грн. на користь ПАТ "Промінвестбанк" в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 39-08\КР від 22.04.2008 р. в розмірі 81 375 945,42 грн., з яких: 46 200 000 грн. - заборгованість за кредитом, 31 571 415,10 грн. - заборгованість за відсотками, 2 760 608,22 грн. - 3 % річних за простроченим кредитом, 704 673,97 грн. - 3 % річних за простроченими відсотками, 139 248,13 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків;

- звернуто стягнення на заставлене майно, згідно з Договором застави іменних акцій № 39-08/3 від 22.04.2008 р., а саме: на прості іменні акції Емітенту ХК "АвтоКрАЗ" у кількості 226 196 982 одиниць, номінальної вартості однієї акції - 0,25 гри., загальної номінальної вартістю пакету акцій (9,996 %) - 56 549 245,50 грн., які належать ТОВ "Індастріал констракшн", шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах за початковою ціною 25 718 596,85 грн. на користь ПАТ "Промінвестбанк" в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 39-08\КР від 22.04.2008 р. в розмірі 81 375 945,42 грн., з яких: 46 200 000 грн. - заборгованість за кредитом, 31 571 415,10 грн. - заборгованість за відсотками, 2 760 608,22 грн. - 3 % річних за простроченим кредитом, 704 673,97 грн. - 3 % річних за простроченими відсотками, 139 248,13 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків;

- стягнуто з ТОВ "Індастріал констракшн" на користь ПАТ "Промінвестбанк" 36 540, коп. судового збору;

- стягнуто з ТОВ "Гармоніка" на користь ПАТ "Промінвестбанк" 36 540 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. (головуючий суддя Шевченко Е.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "АвтоКрАЗ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати прийняті у даній справі рішення та постанову, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 р. (головуючий суддя Плюшко І.А., судді: Самусенко С.С., Татьков В.І. (доповідач) касаційну скаргу ПАТ "АвтоКрАЗ" прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги призначено на 24.11.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 22.04.2008 р. між ПАТ "Промінвестбанк" (кредитор) та ПАТ "АвтоКрАЗ" (позичальник) укладено Кредитний договір № 39-08/КР, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 6 000 000 доларів США на умовах, передбачених цим Договором, з наступними змінами та доповненнями.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Банк належним чином виконав свої зобов'язання перед третьою особою у справі в частині надання кредиту та надав йому кредит у повному обсязі. При цьому, третя особа порушила умови кредитного договору в частині належного виконання своїх зобов'язань, що і стало підставою для звернення ПАТ "Промінвестбанк" до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.2013 р. у справі № 917/1106/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2014 р., позовні вимоги ПАТ "Промінвестбанк" задоволено частково, стягнуто з ПАТ "АвтоКрАЗ" заборгованість за Кредитним договором № 39-08/КР від 22.04.2008 р. в сумі 81 375 945,42 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судами попередніх інстанцій у даній справі № 910/8591/14 з'ясовано, що станом на день розгляду справи боржником не надано доказів виконання рішення господарського суду Полтавської області.

Так, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ПАТ "АвтоКрАЗ" за Кредитним договором позивачем, як заставодержателем, та відповідачем-1, як заставодавцем, укладено Договір застави іменних акцій № 40-08/3 від 22.04.2008 р., з подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого заставодавець передав заставодержателю в заставу належні йому на праві власності акції, а саме: прості іменні акції емітента ХК "АвтоКрАЗ" у кількості 100 000 штук, документарної форми випуску, номінальної вартості однієї акції - 0,25 грн., загальної номінальної вартості пакету акцій (0,004 %) - 25 000 грн., загальної заставної вартості пакету акцій - 21 611,48 грн.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань ПАТ "АвтоКраз" за Кредитним договором між позивачем, як заставодержателем, та відповідачем-2, як заставодавцем, укладений Договір застави іменних акцій № 39-08/3 від 22.04.2008 р., з подальшими змінами та доповненнями, згідно з умовами якого заставодавець передав заставодержателю в заставу належні йому на праві власності акції, а саме: прості іменні акції емітента ХК "АвтоКрАЗ" у кількості 226 196 98 одиниць, документарної форми випуску, номінальної вартості однієї акції - 0,25 грн., загальної номінальної вартості пакету акцій (9,996 %) - 56 549 245,50 грн., загальної заставної вартості пакету акцій - 46 596 578,29 грн.

У відповідності зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

За змістом статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 591 ЦК України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

В силу статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в т. ч. на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Зважаючи на факт невиконання ПАТ "АвтоКрАЗ" рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2013 р. у справі № 917/1106/13, ПАТ "Промінвестбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Гармоніка" та ТОВ "Індастрал Констракшн" про звернення стягнення на предмети застави.

Заперечуючи проти заявленого позову, ПАТ "АвтоКрАЗ" зазначало, що предмет застави за вказаними вище договорами був втрачений, а зазначена початкова ціна продажу акцій є значно заниженою.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірними висновками місцевого та апеляційного господарських судів про безпідставність таких доводів третьої особи, з огляду на таке.

Так, Договір застави іменних акцій № 40-08/3 та Договір застави іменних акцій №39-08/3 були укладені 22.04.2008 р.

Закон України "Про акціонерні товариства", частиною 2 ст. 20 якого встановлюється обов'язковість бездокументарної форми акцій акціонерних товариств, було прийнято 17.09.2008 р. При цьому, друге речення частини другої статті 20 набрало чинності через 30 місяців з дня опублікування вищезазначеного Закону.

Відповідно до Розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із вимогами цього Закону в частині забезпечення існування акцій виключно у бездокументарній формі є здійснення таких дій: наглядова рада акціонерного товариства в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов'язана прийняти рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну.

На момент проведення дематеріалізації акцій діяло Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 30.06.2000 р. № 98 (втратило чинність на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.06.2014 р. № 808 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів").

Згідно з п. 4.5. Положення зберігач, з яким емітентом укладений договір про відкриття рахунків у цінних паперах власникам, здійснює зарахування дематеріалізованих акцій на рахунки в цінних паперах цих власників протягом двох місяців з дати передачі реєстру. Якщо до початку проведення процедури дематеріалізації цінні папери були обтяжені зобов'язаннями, дематеріалізовані акції зараховуються на рахунки в цінних паперах власників з тим самим режимом обтяження зобов'язаннями.

З аналізу наведеного можна зробити висновок, що 28.12.2010 р. на підставі Свідоцтв про реєстрацію випуску акцій № 1230/1/10 від 28.12.2010 р. акції ПАТ "АвтоКрАЗ" було лише переведено в іншу форму в тій самій загальній кількості акцій, тією ж номінальною вартістю, тих самих власників акцій та з перенесенням зареєстрованих обтяжень зобов'язаннями.

Крім того, судами вірно звернуто увагу на те, що початкова ціна продажу акцій вказана з урахуванням висновку експерта, виготовленого за результатами проведення судової експертизи, призначеної господарським судом.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржувані судові акти прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2015 р. у справі № 910/8591/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков