ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 910/4881/15-г

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.07.2015у справі№ 910/4881/15-г Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"доМоторного (транспортного) страхового бюро Українипростягнення 9500 грн.,за участю представників сторінвід позивача:Юр'єва М.В. (довіреність від 12.03.2015 № б/н), від відповідача:Давиденко Ю.К. (довіреність від 05.01.2015 № 03/2015),

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" у березні 2015 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 9500 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 910/4881/15-г (у складі колегії суддів: Гончарова С.А. - головуючого, Скрипки І.М., Шаптали Є.Ю.) позов повністю задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 9500 грн.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 910/4881/15-г, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києві від 12.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 910/4881/15-г, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на проспекті Московському у м. Києві 26.07.2011 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Оpel Astra", державний реєстраційний номер АА3489IO, під керуванням керував Галицький К.Й. та транспортного засобу "КІА", державний реєстраційний номер АА8184АР, під керуванням Струк С.А.

Автомобілю "КІА", державний реєстраційний номер АА8184АР завдано механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.09.2011 у справі № 3-6989 Галицького К.Й. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку № 491 від 02.08.2011, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Кіа Carens, державний реєстраційний номер АА8184АР в результаті його пошкодження складає з ПДВ - 13264,27 грн., без ПДВ - 11053,56 грн.

Цивільну відповідальність власника транспортного засобу "Оpel Astra", державний реєстраційний номер АА3489IO, застраховано Приватним акціонерним товариством "Українська екологічна страхова компанія", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7923731.

Згідно зі страховим актом № 09-11/2315 від 28.09.2011 та розрахунком страхового відшкодування з пошкодженого ТЗ, складеними ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", розмір страхового відшкодування складає 12264,27 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" здійснено страхове відшкодування на підставі акта № 09-11/2315 від 28.09.2011 у розмірі 2764,27 грн., що підтверджується довідкою про сплату страхового відшкодування № 274 від 30.07.2012.

Розмір суми невиплаченого страхового відшкодування складає 9500,00 грн.

Судами встановлено, що між Струк С.А. (цедент, первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Кругляк О.С. (цесіонарій, новий кредитор) 29.08.2012 укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов'язується оплатити цеденту всі права вимоги, що виникли у цедента у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "Оpel Astra", д.н. АА3489ІО, під керуванням Галицького К.Й., відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.11.2010, номер полісу ВЕ/7923731 у страховій компанії ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".

Внаслідок укладення даного договору цесіонарій займає місце цедента, як кредитора, у зобов'язаннях, що виникли із вказаної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеної шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від Моторного (транспортного) страхового бюро України, у передбачених законом випадках (пункт 1.1. договору відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем Кругляком Олександром Сергійовичем (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) 29.08.2012 укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/29-08/2012, відповідно до якого, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договору відступлення права вимоги (цесії) виплатити страхового відшкодування від 23.08.2012.

Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу, фактор займає місце клієнта, як кредитора, у зобов'язаннях, що виникли із вказаного договору щодо всіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач 14.11.2012 звернувсь до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання грошових вимог за 116 договорами факторингу на загальну суму 1643109,94 грн., у тому числі за договором факторингу № 1/29-08/2012 на суму 9500,00 грн.; про включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 у справі №5011-46/12625-2012 визнано кредитором ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" позивача на суму 1644182,94 грн. (1073,00 грн. - судовий збір та 1643109,94 грн. - страхове відшкодування) - перша черга.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 5011-46/12625-2012 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія", відкрито ліквідаційну процедуру Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" арбітражного керуючого Стецину І.В.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 9500,00 грн., посилаючись на статтю 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Суди дійшли до передчасного висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність обставин наявності заборгованості Страхової компанії перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" у сумі 9500 грн. Висновки судів, що у Страхової компанії недостатньо коштів та майна для її погашення, у зв'язку з чим заборгованість підлягає стягненню з МТСБУ відповідно до статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", колегія суддів вважає передчасними і такими, що не відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пунктами 2 та 9 частини 1 якої, зокрема, встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, а виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом третім Закону "Ліквідаційна процедура".

Відповідно до частини 1, 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", задоволення вимог кредиторів боржника забезпечує ліквідатор у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого, зокрема, додаються відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Правовий аналіз вказаних положень Закону свідчить про те, що факт відсутності майнових активів у визнаного банкрутом боржника, та неможливість у зв'язку із цим здійснити розрахунок за його зобов'язаннями може підтверджуватись затвердженими ухвалою господарського суду звітом ліквідатора і ліквідаційним балансом, складеними за результатами проведення комплексу дій щодо пошуку, інвентаризації, оцінки майна боржника та задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, передбаченої статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Висновки судів попередніх інстанцій щодо встановлення факту відсутності у боржника активів зроблено на час визнання Страхової компанії банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, без з'ясування обставин ліквідації Страхової компанії та без дослідження належних і допустимих у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, що свідчить про невідповідність таких висновків наведеним положенням Закону та їх передчасність.

Згідно з пунктом "ґ" статті 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Моторне (транспортне) бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника Моторного (транспортного) страхового бюро України, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи передчасність висновків господарських судів щодо відсутності у Страхової компанії майна або інших активів для погашення наявної перед Товариством заборгованості, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає також передчасним і задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал" про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 9500 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що відсутність ліквідаційного балансу ліквідатора Страхової компанії не є перешкодою для покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України обов'язку відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" завдану шкоду на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки однією з умов відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, встановлених пунктом "ґ" статті 41.1 вказаного Закону, є доведеність факту недостатності коштів та майна страховика - учасника Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 910/4881/15-г Господарського суду міста Києва частково задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 910/4881/15-г Господарського суду міста Києва скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.