ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 5004/1658/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

про перегляд за нововиявленими обставинами

постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2013 року

у справі № 5004/1658/11

господарського суду Волинської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

в особі Волинської обласної дирекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Акціонерне товариство закритого типу "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи- не з'явився

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про стягнення заборгованості Акціонерного товариства закритого типу "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1872 від 12 червня 2007 року у розмірі 19 014 396, 28 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки № 6487 від 16 липня 2007 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 25 червня 2013 року у справі № 5004/1658/11 стягнуто заборгованість Акціонерного товариства закритого типу "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції за генеральною кредитною угодою № 010/08-11/1872 від 12 червня 2007 року в сумі 19 014 396,28 грн., шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 16 липня 2007 року, яке знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" та знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Миколи Ковальчука, 13, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року у справі № 5004/1658/11, рішення господарського суду Волинської області від 25 червня 2013 року у справі № 5004/1658/11 скасовано, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові.

Постановою Вищого господарського суду від 18 грудня 2013 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року та змінено рішення господарського суду Волинської області від 25 червня 2013 року у справі № 5004/1658/11, шляхом доповнення п. 2 резолютивної частини рішення реченням такого змісту: "Початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації становить 18 090 200, 00 грн.".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 5004/1658//11 за нововиявленими обставинами, зазначена заява мотивована тим, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" з листа ОСОБА_6 стало відомо, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа № 757/2830/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_6, треті особи АТЗВ "Буковинка" та ТОВ "Луцьккондитер" про стягнення заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 010/08-11/1872 від 12 червня 2007 року. Під час розгляду цивільної справи було проведено судову економічну експертизу. Висновок експерта КНДІСЕ № 3114/3115/15-45 від 28 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" і вважає нововиявленою обставиною.

Обговоривши доводи заяви про перегляд постанови суду касаційної інстанції за нововиявленними обставинами, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленими обставини, які ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Згідно усталеної практики Суду процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N 69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звертаючись з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2013 року, як на підставу для перегляду рішення посилається на Висновок експерта КНДІСЕ № 3114/3115/15-45 від 28 травня 2015 року проведений під час розгляду цивільної справи № 757/2830/14-ц про стягнення заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 010/08-11/1872 від 12 червня 2007 року та зазначає, що виявленні експертом неточності у нарахуванні суми боргу за кредитним договором мають істотне значення для справи, оскільки предметом даного позову є вимога позивача звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства закритого типу "Виробничо-торгівельна кондитерська фірма "Буковинка" та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди № 010/08-11/1872 від 12 червня 2007 року у розмірі 19 014 396, 28 грн.

Враховуючи всі обставини справи та обставини які Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" вважає нововиявленими, Вищий господарський суд зазначає, що відсутні законні підстави для здійснення перегляду остаточної постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2015 року, оскільки стороною у справі суду не було представлено жодних нових обставин, які б існували на момент вирішення справи по суті, але не були відомі чи не могли б бути відомі суду чи сторонам на час розгляду справи по суті. Вищий господарський суд України зауважує, що обставини, які визначені у висновку експертизи, не можуть вважатися нововиявленими обставинами, з огляду на те, що докази, на підставі яких зроблений висновок експертизи, неодноразово вивчались і перевірялись судовими інстанціями при вирішенні спору по суті, ці докази були відомі суду та сторонам, їхнє наступне дослідження судовим експертом не тягне за собою виявлення нових суттєвих обставин у справі.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України відмовляє в задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України за нововиявленими обставинами та залишає без змін постанову Вищого господарського суду України від 18 грудня 2013 року.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 , 112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

2. Постанову Вищого господарського суду України від 18 грудня 2013 року зі справи № 5004/1658/11 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков