ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року Справа № 922/371/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргипублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.16 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.16у справі№922/371/16 господарського суду Харківської областіза первіснимпозовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"доприватного акціонерного товариства "Інюрполіс"простягнення 5082691,40грн.,за зустрічнимпозовом приватного акціонерного товариства "Інюрполіс"допублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"простягнення 232409,10грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Лінніченко І.В., Гаврилова В.А.,

від відповідача - Петрова О.Є.,

У С Т А Н О В И В:

12.02.2016 публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Інюрполіс" про стягнення 5 082 691,40грн., які були сплачені згідно акту здачі-приймання виконаних робіт №223 від 10.10.2012. В обгрунтування позовних вимог зазначали, що у відповідності з умовами Генеральної угоди та Акту банком на рахунок ПАТ "Інюрполіс" було перераховано винагороду в розмірі 5 082 691,40грн., що підтверджується меморіальними ордерами, проте предмет Генеральної угоди у частині стягнення заборгованості з боржника - ТОВ "Нова енергія світу" не виконаний.

29.02.2016 приватне акціонерне товариство "Інюрполіс" звернулися до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про стягнення 232 409,10грн. Зустрічний позов мотивовано умовами Генеральної угоди №10.11.12 від 09.11.2010 та Генеральної угоди №15.02.2014 від 13.03.2015, відповідно до яких ПАТ "Інюрполіс" у період з 20.10.2015 по 04.01.2016 надали юридичні послуги на вказану суму коштів.

27.04.2016 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін 13.07.2016 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Гребенюк Н.В., Барбашова С.В., Істоміна О.А.) у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ПАТ "Інюрполіс" 219 649,10грн. заборгованості. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Провадження у справі за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" припинено.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.248 249 526 651 ЦК України, ст.ст.58 60 63 ГПК України, тому просили судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити, стягнути з ПАТ "Інюрполіс" 5 082 691,40грн., а у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі, вимоги якого вважали безпідставними.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 09.11.2010 між сторонами у справі було укладено Генеральну угоду про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт №10.11.12, відповідно до умов якої ПАТ "Інюрполіс" (виконавець) зобов'язується надати ПАТ АБ "Укргазбанк" (замовник) юридичні послуги щодо стягнення заборгованості, а замовник зобов'язується оплатити їх.

09.02.2011 між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду №8 до Генеральної угоди від 09.11.2010, згідно з якою відповідач зобов'язався надати юридичні послуги та виконати юридичні роботи по представництву інтересів замовника у ході стягнення заборгованості за кредитним договором №60-V від 24.10.2008, укладеним між останнім та ТОВ "Нова енергія світу". За надання зазначених послуг замовник сплачує виконавцю винагороду 10% від суми грошових коштів, отриманих в рахунок погашення заборгованості боржника. Винагорода розраховується із суми грошових кошті, що будуть добровільно сплачені боржником, із суми грошових коштів, що будуть отримані замовником у результаті вчинення дій, передбачених п.2 цієї Додаткової угоди, із суми грошових коштів, що будуть погашені у разі придбання замовником предмету іпотеки шляхом заліку суми боргу боржника в рахунок предмета іпотеки, та із суми коштів, що будуть погашені боржником у разі укладення мирової угоди. У разі прийняття замовником предмету іпотеки у власність, замовник за надання юридичних послуг, передбачених п.2 цієї додаткової угоди сплачує суму винагороди в розмірі 10% від ринкової вартості майна, прийнятого замовником у власність (п.3.1. Додаткової угоди №8 з наступними змінами).

07.09.2012 відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів №1-046/12, призначені на 01.08.2012 торги не відбулися, предмет іпотеки, належний ТОВ "Бізнес-центр Московський" зі стартовою ціною 53 587 584,00грн. проданий не був. При цьому, позивач, як іпотекодержатель, вирішив придбати предмет іпотеки за початковою ціною, та 21.09.2012 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

10.10.2012 сторони у справі підписали акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг №223, пунктом 5 якого визначено сплата виконавцеві замовником винагороди у розмірі 5 082 691,40грн. у строк до 06.11.2012, що було зроблено останнім.

Із матеріалів справи видно, що 08.09.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №32/759-17/282 задоволено заяву ТОВ "Бізнес-центр Московський" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2011 за нововиявленими обставинами, рішення від 26.09.2011 скасовано, здійснено поворот виконання судового рішення шляхом анулювання прилюдних торгів, затверджених протоколом №1-046/12 та актом №30828531/12 про реалізацію майна іпотеки від 07.09.2012.

03.11.2015 позивач направив відповідачу лист із вимогою сплатити раніше отримані кошти у сумі 5 082 691,40грн., на який отримав відмову за безпідставністю.

07.12.2015 постановою Вищого господарського суду України скасована постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015.

Зазначаючи, що надані юридичні послуги не призвели до надходження грошових коштів чи отримання майна в погашення боргу, виходячи з чого відсутні підстави для нарахування 10% винагороди, ПАТ АБ "Укргазбанк" стверджували, що грошові кошти в сумі 5 082 691,40грн. було вилучено з грошового обігу банку, що завдає йому збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що до збитків належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статей 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Установивши відсутність у діях ПАТ "Інюрполіс" усіх елементів складу цивільного правопорушення, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що позивачем за первісним позовом у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, тому правильно відмовили у задоволенні первісних позовних вимог.

Із матеріалів справи видно, що підставами зустрічних позовних вимог були акти здачі-приймання виконаних робіт, підписані ПАТ "Інюрполіс" та направлені ПАТ АБ "Укргазбанк" для підписання та оплати.

Дійшовши висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення 219 649,10грн. заборгованості за надані юридичні послуги, попередні судові інстанції усупереч положенням ст.43 ГПК України не надали належної правової оцінки листам ПАТ АБ "Укргазбанк" із мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання робіт на оспорювану суму з підстав скасування довіреностей, виданих банком на працівників ПАТ "Інюрполіс". Докази, які свідчать про обізнаність ПАТ "Інюрполіс" про скасування довіреностей та припинення взаємовідносин сторін судами обох інстанцій не досліджено.

Беручи до уваги викладене та вимоги ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова та рішення у частині зустрічних позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задоволити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 у частині зустрічних позовних вимог скасувати, а справу скерувати у цій частині для нового розгляду.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Ж.О. Корнілова

Суддя Л.В. Ковтонюк