ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року Справа № 909/89/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Корнілової Ж.О., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргиІвано-Франківської міської ради напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.16 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.16у справі№909/89/16 господарського суду Івано-Франківської області за позовомІвано-Франківської міської ради до1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківська МПМК-3" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаІвано-Франківської обласної радипровизнання за територіальною громадою міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради права власності на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківська МПМК-3", що складає 144 944,00грн., що відповідно дорівнює 26,88% статутного капіталу товариства

представники сторін - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

28.01.2016 Івано-Франківська міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про визнання за територіальною громадою міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3", що складає 144 944,00грн. та дорівнює 26,88% статутного капіталу товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МПМК-3" проти позову заперечували, посилаючись на безпідставність його вимог, зазначаючи, що рішенням Івано-Франківської обласної ради від 18.07.1997 передано частку державного майна Тисменицької міжгосподарської пересувної механізованої колони, тобто іншої юридичної особи.

07.04.2016 рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Неверовська Л.М.), залишеним без змін 20.07.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Скрипчук О.С., Матущак О.І., Кравчук Н.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовано положеннями ст.ст.316, 319, 321, 328, 392 ЦК України та набуттям права власності на спірне майно у процесі приватизації Івано-Франківської МПМК-3.

У касаційній скарзі Івано-Франківська міська рада посилалася на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №577 від 13.10.1992 "Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м. Севастополя" частка майна Тисменицької міжгосподарської пересувної механізованої колони №3, яка перебувала у загальнодержавній власності, підлягала передачі до комунальної власності Івано-Франківської області.

Згідно статуту в редакції від 29.08.1994 Тисменицька міжгосподарська пересувна механізована колона №3 була перетворена у ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3".

18.07.1997 Івано-Франківською обласною радою прийнято рішення про передачу до комунальної власності міста Івано-Франківська частки державного майна Тисменицької міжгосподарської пересувної механізованої колони №3.

Зазначаючи, що оскільки Івано-Франківська облрада була власником частки майна Тисменицької міжгосподарської пересувної механізованої колони №3, що є вкладом у статутний капітал ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3, позивач стверджує про набуття таким чином територіальною громадою міста Івано-Франківська права власності на частину статутного капіталу відповідача-2.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році" від 15.05.1995 №343 Тисменицька міжгосподарська пересувна механізована колона №3 підлягала обов'язковій приватизації у 1995 році.

Згідно установчого договору від 29.08.1994 засновниками ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3" є: орган приватизації - Фонд комунального майна Івано-Франківської області в особі голови фонду - Юсип М.І., юридична особа - об'єднання "Прикарпатагробуд" в особі голови Павлюк М.М., трудовий колектив МПМК-3 в особі керівника Марій В.М.

Суди установили, що Указом Президента України "Про єдину систему органів приватизації в Україні" від 19.02.1994 №56 реорганізовано існуюче регіональне відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області та Фонд обласного комунального майна у Регіональне відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області станом на 11.04.1995, тобто момент реєстрації товариства. Тому останні виступали засновником ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3", оскільки у зв'язку з реорганізацією, Фонду комунального майна Івано-Франківської обласної ради не існувало.

Із матеріалів справи видно, що на день прийняття рішення від 18.07.1997 "Про передачу майна" Івано-Франківської обради частки державного майна Тисменицької міжгосподарської пересувної механізованої колони №3, та виключення зазначеного об'єкту з переліку комунальної власності області, частки державного майна Тисменицької міжгосподарської пересувної механізованої колони №3 вже не існувало, оскільки згідно установчого договору від 29.08.1994 остання була перетворена у ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3" (свідоцтво про державну реєстрацію від 11.04.1995), та відповідно припинила свою діяльність.

За приписами ст.392 ЦК України позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документів, що засвідчують приналежність їй права.

Беручи до уваги зазначене, попередні судові інстанції дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування положень ст.392 ЦК України за тих обставин, що позивач ніколи не був власником частки у статутному капіталі ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3".

Крім того, вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що на момент прийняття спірного рішення від 18.07.1997 "Про передачу майна" діяв Закону України "Про господарські товариства", за статтею 53 якого учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

З урахуванням вищевикладених положень закону, яким врегульовано спірні правовідносини, правильним є висновок судів обох інстанцій про недоведеність позивачем вчинення ним дій, спрямованих на передачу та прийняття частки державного майна Тисменицької міжгосподарської пересувної механізованої колони №3, як того вимагають положення статей 32-34, 43 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, дослідивши належним чином наявні матеріали справи та надавши належну правову оцінку усім доводам сторін, попередні судові інстанції мотивовано дійшли висновку щодо безпідставності вимог Івано-Франківської міської ради, якою не було наведено правових підстав набуття права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Івано-Франківська МПМК-3", та оспорення його відповідачем-2, тому правомірно відмовили у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б їх спростовували, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2016 у справі №909/89/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.О. Корнілова СуддяЛ.В. Ковтонюк