ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2016 року Справа № 5011-19/11326-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Карабаня В.Я.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. (судді: Репіна Л.О., Сулім В.В., Тищенко А.І.) у справі№5011-19/11326-2012 господарського суду міста Києва за позовомВ.о. прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах територіальної громади в особі Київської міської ради до1.Шевченківської районної у місті Києві ради; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп"; 3.Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва провизнання договору недійсним за участю представників: від скаржника Кішинець В.А., довіреність №8 від 19.01.2016 р.від прокуратури Попенко О.С., прокурор відділу ГПУ, сл. посвід. №042031, вид. 15.03.2016 р. від позивачаУланов І.В., довіреність №225-КМГ-2935 від 13.09.2016 р. від відповідача 1 не з'явились від відповідача 2 Ревуцький О.Г., довіреність №3 від 15.09.2016 р.від відповідача 3 не з'явились
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2012 року В.о. прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах територіальної громади в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної у місті Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп", Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва про визнання договору недійсним.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтував тим, що укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп" договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.06.2007 р. є недійсним, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп" не виникло права на приватизацію комунального майна шляхом викупу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі №5011-19/11326-2012 в задоволенні даної позовної заяви відмовлено, у зв'язку з тим, що за висновками місцевого господарського суду орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких інших додаткових умов.
Апеляційний господарський суд з даним висновком не погодився, через що постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. було скасовано рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. та прийнято нове рішення, яким:
- визнано недійсною позицію 74 Переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом викупу, який є додатком до рішення V сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради №167 від 15.02.2007 р. щодо нежилого приміщення по провулку Михайлівському, 9 (літера Б) у місті Києві, загальною площею 399,10 кв.м.;
- визнано недійсною позицію 10 Переліку нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, що є додатком до Наказу Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради №20-з від 01.03.2007 р., за якою до переліку об'єктів що підлягають приватизації шляхом викупу включено нежитлове приміщення по провулку Михайлівському, 9 (літера Б) у місті Києві, загальною площею 405,10 кв.м.;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.06.2007 р., укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., щодо продажу нежилих приміщень №1-28, №31-43 по провулку Михайлівському, 9 (літера Б) у місті Києві, загальною площею 405,10 кв.м.;
- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп" повернути у власність територіальної громади міста Києва нежилі приміщення по провулку Михайлівському, 9 (літера Б) у місті Києві, загальною площею 405,10 кв.м.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р.
Скаржник вважає себе особою, питання про права та обов'язки якої вирішено в процесі розгляду судової справи №5011-19/11326-2012, оскільки майно, стосовно якого виник спір було передано в іпотеку банку за договором іпотеки №06/ІЮР-07 від 20.07.2007 р.
За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.09.2016 р. справу №5011-19/11326-2012 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у наступному складі: головуючий суддя - Костенко Т.Ф. (доповідач у справі), судді: Волковицька Н.О., Сибіга О.М.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/4173 від 20.09.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Костенко Т.Ф., призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого у справі №5011-19/11326-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_8 (доповідач у справі), судді: Божок В.С., Мачульський Г.М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.09.2016 р.).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/4513 від 27.09.2016 р., у зв'язку із звільненням ОСОБА_8 з посади судді Вищого господарського суду України (Постанова Верховної Ради України від 22.09.2016 р.), призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого у справі №5011-19/11326-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.09.2016 р.).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 24.10.2016 р.
До початку судового розгляду скаржником було подано пояснення у справі.
В судове засідання 24.10.2016 р. з'явились представники скаржника, прокуратури, позивача та відповідача 2.
Представники відповідача 1 та відповідача 3 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача 1 та відповідача 3.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні також підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал".
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржувану постанову залишити без змін.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 06.04.2006 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп" (орендарем) та Шевченківською міською радою в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (орендодавцем) укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва №1459/1.
Предметом вказаного договору є тимчасове платне користування (оренда) нежилим приміщенням підвалу загальною площею 250,1 кв.м., розташованим за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, 9б.
Додатковою угодою №1 від 07.12.2006 р. п. 1.1 договору оренди викладено в новій редакції, а саме: замість слів "підвал загальною площею 250,1 кв.м." зазначено - "підвал загальною площею 397,7 кв.м.".
Поряд з цим, Рішенням V сесії V скликання Шевченківської районної у місті Києві ради №167 від 15.02.2001 р. було затверджено Перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом викупу, до якого, зокрема, увійшло і спірне майно.
Крім того, приміщення по провулку Михайлівському, 9 (літера Б) у місті Києві загальною площею 405,10 кв.м. були включені до Переліку нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, затвердженого Наказом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради №20-з від 01.03.2007 р.
На підставі наведеного, 15.06.2007 р. Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "І Ел Сі Груп" укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г.
За умовами цього договору відповідачем 3 було відчужено відповідачу 2 нежилі приміщення з №1 по №28 та з №31 по №43 (групи приміщень №2а) загальною площею 405,10 кв.м. згідно з технічною документацією Київського міського бюро технічної інвентаризації.
Викладені обставини були виявлені прокуратурою Шевченківського району міста Києва під час проведення перевірки щодо законності приватизації комунального майна територіальної громади Шевченківського району міста Києва.
При цьому, прокуратурою було встановлено, що рішення органу приватизації про включення спірного майна до об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, суперечить приписам ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 51 Закону України "Про державну програму приватизації", тому таке рішення є незаконним, а укладений внаслідок його виконання договір купівлі-продажу є недійсним.
Зважаючи на це, В.о. прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах територіальної громади в особі Київської міської ради про визнання недійсними рішень про затвердження переліків нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, в частині, що стосується спірного майна, та визнання недійсним договору про відчуження даного майна.
Крім того, прокурор просив застосувати наслідки недійсності правочину та повернути у власність територіальної громади міста Києва нежилі приміщення з №1 по №28 та з №31 по №43 (групи приміщень №2а) загальною площею 405,10 кв.м., розташовані за адресою: Київ, пров. Михайлівський, 9 (літера Б).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: 1) цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; 2) окреме індивідуально визначене майно; 3) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
В ст. 3 вказаного закону визначено способи приватизації, до яких віднесено викуп, продаж на аукціоні, продаж за конкурсом.
Одночасно з цим, ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (про малу приватизацію)" передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (про малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди.
Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2000 р. у справі №1-16/2000, роз'яснено, що доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом приватизації самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (про малу приватизацію)" та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
В свою чергу, відповідно до Програми приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2004-2006 роки орендар нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
Тобто, вказана програма пов'язує можливість приватизації комунального майна орендарем шляхом викупу із фактом здійснення останнім відповідних поліпшень такого майна.
Здійснивши системний аналіз викладених правових норм та встановивши, що по-перше: дані приміщення на аукціон або конкурс не виставлялись; по-друге: право на викуп орендованого майна договором оренди, який було укладено після набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна", не передбачалось; по-третє: поліпшення спірних приміщень не здійснювалось, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що органом приватизації внесено відповідний об'єкт до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням вимог чинного законодавства, а саме за відсутності обов'язкових умов, передбачених ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 51 Закону України "Про державну програму приватизації".
Зважаючи на це, апеляційний господарський суд визнав недійсними позицію 74 Переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом викупу та позицію 10 Переліку нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Крім того, керуючись приписами ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції визнав недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 15.06.2007 р., оскільки останній суперечить приписам чинного законодавства, а також зобов'язав відповідача 2 повернути територіальній громаді міста Києва придбане за цим договором майно.
Проте, здійснюючи касаційний перегляд судових рішень господарських судів попередніх інстанцій в межах своїх повноважень, закріплених в ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Вищого господарського суду України не може погодитись з законністю та обґрунтованістю прийнятих судових актів та вважає зроблені в них висновки передчасними, з огляду на наступне.
За приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
З матеріалів справи вбачається, що на момент винесення місцевим та апеляційним господарськими судами рішень у справі №5011-19/11326-2012, спірне майно перебувало в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" на підставі договору іпотеки №06/ІЮТ-07 від 20.07.2007 р.
Отже, приймаючи до уваги наведене, з метою повного та всебічного дослідження фактичних обставин вбачається за необхідне залучити до участі у справі іпотекодержателя спірного майна - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал", оскільки вирішення цього спору безумовно матиме вплив на права та законні інтереси останнього.
В свою чергу, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, що закріплено в ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.
В п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Отже, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню, а справа №5011-19/11326-2012 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого суду необхідно вірно визначити предмет, підстави позову, склад учасників судового процесу, а також встановити усі обставини, що мають бути доведені сторонами в підтвердження своїх вимог та заперечень, і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р. у справі №5011-19/11326-2012 скасувати.
Справу №5011-19/11326-2012 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя А.С. Ємельянов
Судді В.Я. Карабань
Л.В. Ковтонюк