ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2015 року Справа № 925/2159/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Шаргала В.І.
суддів Алєєвої І.В.
Прокопанич Г.К.
за участю представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року
у справі № 925/2159/14 господарського суду Черкаської області
за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області
до Кривоколінської сільської ради
про стягнення 46 201,30 грн. шкоди у виді переплаченої пенсії
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2014 року управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Кривоколінської сільської ради, просило стягнути з відповідача 46 201,30 грн. шкоди у виді переплаченої пенсії, внаслідок недостовірно виданої довідки про розмір заробітної плати (а.с. 2-3).
Позовні вимоги мотивовано посилання на приписи ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. ст. 1166, 1172, 1173 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.12.2014 року (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року (головуючий Федорчук Р.В., судді Лобань О.І., Майданевич А.Г.) (а.с. 85-90) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 27-29).
Оскаржені судові акти мотивовано недоведенням наявності вини відповідача у видачі довідки та неналежним способом захисту порушеного права.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове (а.с. 98-99).
Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1203 від 18.08.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мачульський Г.М., судді Алєєва І.В., Прокопанич Г.К. (доповідач) (а.с. 95).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.08.2015 року відновлено управлінню Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.09.2015 року (а.с. 96-97).
Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/1463 від 18.09.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаргало В.І., судді Алєєва І.В., Прокопанич Г.К. (доповідач).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2015 року розгляд касаційної скарги управлінню Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області перенесено на 24.09.2015 року.
У судове засідання 24.09.2015 року представник відповідача - Кривоколінської сільської ради не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник позивача - управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області не з'явився, у касаційній скарзі просив розглянути справу без участі представника.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, відповідача - Кривоколінської сільської ради, задовольнивши вказане клопотання.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно поданої заяви громадянином ОСОБА_2 та довідки № 599 від 26.09.2005 року (а.с. 6), виданої Кривоколінською сільською радою, пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії з більшого заробітку. Розмір пенсії після перерахунку склав 373,69 грн.
При проведенні зустрічної перевірки виданої довідки № 599 від 26.09.2005 року встановлено, що зазначена довідка Кривоколінською сільською радою видана невірно та містить розбіжності в сумах, про що складено акт від 24.07.2013 року (а.с. 7).
Судами також встановлено, що за фактом подання громадянином ОСОБА_2 до пенсійного фонду недостовірної довідки було відкрито кримінальне провадження від 11.11.2013 року, яке 20.02.2014 року було закрито, вини гр. ОСОБА_2 у видачі недостовірної довідки Кривоколінською сільською радою не встановлено, а відповідальна особа Кривоколінської сільської ради ОСОБА_1. не є суб'єктом цього злочину та не може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Вважаючи, що внаслідок невірно виданої довідки Кривоколінською сільською радою про розмір заробітної плати ОСОБА_2 виникла переплата пенсії і управлінню Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області завдана шкода у розмірі 46 201,30 грн., позивач звернувся з відповідним позовом.
Відмовляючи у задоволені позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактична реалізація повернення надмірної пенсії в добровільному порядку чи за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України виключає можливість паралельного застосування порядку примусового стягнення. Не звернення позивача до громадянина ОСОБА_2 про повернення ним надмірно виплаченої пенсії у добровільному порядку, тобто, реалізація ним визначеного законом способу повернення надмірно сплаченої пенсії, є підставою для відмови у задоволенні позову пред'явленого до юридичної особи про відшкодування шкоди, спричиненої наданням недостовірних відомостей.
Проте, висновки судів попередніх інстанцій є хибними.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 101 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991 року "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, положеннями Цивільного кодексу України врегульовано та розширено коло осіб, які повинні відповідати за шкоду, спричинену їх незаконними діями та допускається відшкодування такої шкоди будь-якими особами.
Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина, ступінь вини.
Колегія суддів зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій досліджували та давали оцінку діям управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, однак, не з'ясовували наявність вини відповідача, а також наявність причинного зв'язку між діями Кривоколінської сільської ради та заподіяною шкодою, тобто, не з'ясовували наявність всіх елементів, які має з'ясовувати суд при розгляді справи про відшкодування шкоди.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій не врахували приписів зазначеної норми, на яку посилався позивач, і не встановили наявності або відсутності у діях відповідача (його працівника) складу цивільного правопорушення та пов'язаності шкоди з виконанням особою, яка видала недостовірну довідку своїх службових обов'язків.
Також суди не вирішили питання про залучення до участі у справі відповідного працівника в якості 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї із сторін.
В порушення приписів ст. 84 Господарського процесуального кодексу України судами попередніх інстанцій не встановлено наявність чи відсутність обставин, які входять до предмету доказування, зокрема, підстав для покладення на відповідача деліктної відповідальності згідно ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України.
Таким чином, порушивши та неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, не з'ясувавши повно і всебічно обставин та не дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків та прийняли необгрунтовані рішення, які підлягають скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки оскаржені судові акти прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, як рішення місцевого господарського суду, так і постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 року у справі № 925/2159/14 скасувати.
Справу № 925/2159/14 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя В.І. Шаргало
Судді: І.В. Алєєва
Г.К. Прокопанич