ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Справа № 914/241/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Шаргала В.І.,

суддів Мачульського Г.М., Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

позивача не з'явився

відповідача Сухорончака І.С. дов.б/н від 01.04.2015

3-тьої особи не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Жовківське лісове господарство"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015

у справі №914/241/15 Господарського суду Львівської області

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Державного підприємства "Жовківське лісове господарство"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне агентство лісових ресурсів України

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2015 р. (суддя Бортник О.Ю.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 (судді: Матущак О.І., Скрипчук О.С., Юрченко Я.О.), позов задоволено повністю. Зобов'язано Державне підприємство "Жовківське лісове господарство" усунути перешкоди у користуванні орендованим майном на підставі договору оренди №1-2014 від 02.01.2014 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 шляхом надання доступу до гаражного боксу загальною площею 63 м. кв., інвентарний номер 110-12, збудованого 1963 року та нежитлового приміщення адміністративного призначення загальною площею 52,5 м. кв., інвентарний номер 110-13, збудованого 1966 року. Стягнуто з державного підприємства "Жовківське лісове господарство" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1 218 грн. судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем порушено право позивача, визначене договором оренди №1-2014 від 02.01.2014, на володіння та користування орендованим майном.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Державне підприємство "Жовківське лісове господарство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що договір оренди №1-2014 від 02.01.2014, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не існує; судами попередніх інстанцій не взято до уваги рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1156/15, яким встановлено, що зазначений договір є неукладеним.

У відзиві на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постановлені у справі судові рішення - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

При вирішенні спору господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що сторонами у справі було укладено договір оренди №1-2014 від 02.01.2014, за умовами якого, орендодавець (відповідач) передає в строкове платне користування (оренду) позивачу (орендарю): гаражний бокс, загальною площею 63 м. кв., інвентарний номер 110-12, збудований у 1963 році; нежитлове приміщення адміністративного призначення, загальною площею 52,5 м. кв., інвентарний номер 110-13, збудоване у 1966 році, для використання їх у господарській діяльності на території Державного підприємства "Жовківське лісове господарство".

Строк дії договору з 02 січня 2014 року по 02 серпня 2016 року.

28 листопада 2014 року, особи, які представилися працівниками відповідача, не допустили позивача в орендовані ним приміщення. На дверях вказаних приміщень були встановлені нові замки, ключі від яких відповідач позивачеві не надав. Направлену позивачем претензію щодо чинення перешкод у користуванні названими приміщеннями, відповідач залишив без відповіді.

Відповідно до 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

З урахуванням встановлених обставин та норм вищенаведеного законодавства, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про обґрунтованість позовних вимог і постановили рішення про задоволення позову.

Колегія Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, обґрунтованими недостатньо повно з'ясованими обставинами справи, не наданням належної оцінки доводам та запереченням сторін.

Зокрема, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини встановлені рішенням суду господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачем у справі надана копія рішення Господарського суду Львівської області від 02.06.2015 у справі №914/1156/15 за позовом Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди №1-2014 від 02.01.2015 недійсним. Цим рішенням встановлено, що при укладенні даного договору сторонами не досягнуто згоди з ряду істотних умов, визначених статтями 10, 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які є обов'язковими для таких договорів, тому договір не може вважатися укладеним.

Цим же рішенням встановлено, що надані Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 документи про сплату орендних платежів за спірним договором не можуть бути доказами таких платежів.

Ці обставини судами попередніх інстанцій не враховувалися, незважаючи на те, що вони мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому колегія вважає, що оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" задовольнити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі №914/241/15 скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Головуючий суддя Шаргало В.І. Судді Мачульський Г.М. Прокопанич Г.К.