ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 925/704/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Вікторія"на постанову від 17.11.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№925/704/15 господарського суду Черкаської областіза позовомФермерського господарства "Вікторія"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаГоловного управління Держземагентства у Черкаській області Ковалиська сільська рада Смілянського району Черкаської областіпровизнання незаконною бездіяльності Головного управління Держземагентства у Черкаській області та визнання укладеною додаткової угоди За участю представників сторін:

Від позивача - Шамов О.А. (дов. від 04.06.15)

Лещинський О.Й. (дов. від 04.06.15)

Від відповідача - не з'явились

До Вищого господарського суду України звернулись громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_66., ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, всього 57 осіб, із заявами про вступ у справу на стороні відповідача в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору. Заяви мотивовані тим, що вони є учасниками АТО на Сході України і за Наказами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області їм, як учасникам АТО, було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Вказані земельні ділянки входять до складу земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди якої є предметом даного спору. Пізніше до деяких заяв додані Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких земельні ділянки, виділені учасникам АТО, вже зареєстровані за ними на праві приватної власності.

Колегія суддів, розглянувши вищевказані заяви, відмовляє у їх задоволенні, оскільки відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом. На стадії розгляду касаційної скарги вступ у справу в якості третіх осіб господарським процесуальним кодексом України не передбачений.

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Вікторія" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання незаконним зволікання відповідача у поновлені на новий строк дії Договору оренди від 09.02.2005, який був укладений між Смілянською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Вікторія" та визнання укладеною з моменту набрання рішенням законної сили у даній справі Додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.02.2005 в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.06.2015 (суддя Довгань К.І.) позов задоволено частково, визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 09.02.2005 між сторонами: орендодавцем - Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та орендарем - Фермерським господарством "Вікторія" в редакції наведеній у резолютивній частині судового рішення, за якою поновлено на 10 років Договір оренди землі від 09.02.2005; в решті позову відмовлено; скасовано забезпечення позову, застосоване згідно ухвали суду від 21травня 2015 року.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 у складі: Ільєнок Т.В., Куксова В.В., Яковлєва М.Л. рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково, прийняте нове судове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

ФГ "Вікторія" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням Київським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2005 між Смілянською районною державною адміністрацією та ФГ "Вікторія" укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2005 за №040579200001.

Предметом Договору оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 154,6963 га в адміністративних межах Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Відповідно до п.8 Договору його укладено на 10 років, тобто до 21.02.2015. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою від 24.01.2008 внесено зміни в Договір оренди земельної ділянки щодо встановлення з 01.01.2008 орендної плати в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Додатковою угодою від 24.02.2011 внесено зміни в договір оренди земельної ділянки щодо встановлення орендної плати в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.14 Договору земельна ділянка передається для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

14.11.2014 в зв'язку із закінченням строку діючого Договору оренди в канцелярію Головного управління Держземагентства у Черкаській області орендарем була подана письмова заява з проханням поновити Договір оренди землі, укладений між Смілянською районною державною адміністрацією та ФГ "Вікторія", зареєстрований 21.02.2005 за №040579200001. До заяви додано проект Додаткової угоди про поновлення строку дії Договору. Заява прийнята та зареєстрована.

Лист-заперечення щодо відмови у поновленні строку дії Договору оренди земельної ділянки на новий строк від Головного управління Держземагенства у Черкаській області на адресу позивача не надходив.

20.02.2015 позивач повторно направив Головному управлінню Держземагенства у Черкаській області повідомлення щодо поновлення строку дії Договору оренди землі, до якого приклав проект відповідної додаткової угоди.

21.02.2015 строк дії Договору оренди закінчився, однак, як встановлено судом першої інстанції, протягом місяця, тобто до 21.03.2015 лист щодо відмови у поновленні договору на новий строк від відповідача Головного управління Держземагенства у Черкаській області позивачу не надходив.

Позивач продовжив користуватись земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату.

14.04.2015 на адресу позивача надійшла відповідь Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 09.04.2015 за №826/0/300-15, якою відмовлено у поновленні строку дії Договору оренди землі з підстав недосягнення домовленостей щодо орендної плати та інших істотних умов Договору.

Вищенаведене стало підставою для звернення ФГ "Вікторія" до господарського суду з даним позовом про визнання незаконним зволікання відповідача у поновлені на новий строк дії Договору оренди від 09.02.2005, який був укладений між Смілянською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Вікторія" та визнання укладеною з моменту набрання рішенням законної сили у даній справі Додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.02.2005 в редакції позивача.

Колегія суддів зазначає, що, відповідно до ст.123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування - орендодавця.

Право на поновлення договору оренди землі передбачене у ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка визначає відповідний порядок звернення орендаря до орендодавця. Так, змістом вказаної статті визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до чинного законодавства, матиме місце при укладенні договору оренди:

-з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. (Правова позиція ВСУ, викладена в постановах від 25.02.1015 у справі № 6-219 цс14, від 25.02.2015 у справі № 6-10 цс15).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що для правильного вирішення спору судам необхідно було з'ясувати правовідносини сторін з урахуванням вищенаведених норм права, зокрема, наявність та доведеність порушення переважного права позивача, яке підлягає захисту.

Судами також не досліджувалось листування між позивачем та відповідачем щодо узгодження умов договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявне розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації №483 від 18.12.2004 "Про надання земельних ділянок Фермерському господарству "Вікторія", де зазначено, що господарству передаються землі історико-культурного значення, тоді як господарським судом першої інстанції зазначено, що в оренду передані землі сільськогосподарського призначення. Таким чином, судам слід було визначити, до якої категорії земель відноситься спірна земельна ділянка та, відповідно, хто саме є повноважною особою щодо розпорядження цією землею.

Судом першої інстанції, не надано обгрунтування зміни орендодавця за договором оренди - Смілянської районної державної адміністрації на Головне управління Дерземагенства у Черкаській області.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Вікторія" задовольнити частково.

Постанову від 17.11.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі №925/704/15 господарського суду Черкаської області та рішення від 26.06.2015 господарського суду Черкаської області скасувати; справу №925/704/15 направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко