ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 920/1463/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С.,розглянувшикасаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2016 року,у справі№ 920/1463/15 Господарського суду Сумської області,за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Суми),про визнання банкрутом, -за участю представників: від ФОП ОСОБА_4: ОСОБА_5 - представник (довіреність № НАМ 860947 від 19.05.2015 року); від ПАТ "ОТП Банк": Чорний А.М. - представник (довіреність б/н від 19.01.2016 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились, в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.09.2015 року, на підставі ст.ст. 90-91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі №920/1463/15 (судді - Яковенко В.В.) визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кривенка Бориса Григоровича.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №920/1463/15 (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", в особі Харківського регіонального відділення ПАТ "ОТП Банк" (м. Харків), задоволено частково; постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі № 920/1463/15 скасовано; справу №920/1463/15 передано для подальшого розгляду до Господарського суду Сумської області.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ФОП ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №920/1463/15, апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі №920/1463/15 залишити без задоволення. В обґрунтування поданої касаційної скарги, ФОП ОСОБА_4 посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції, представник ФОП ОСОБА_4 подану касаційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав, просив касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задовольнити; скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №920/1463/15.

Представник ПАТ "ОТП Банк" в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника та її представника заперечив, просив касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №920/1463/15 залишити без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

ОСОБА_4 здійснювала підприємницьку діяльність та набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1 (дата реєстрації - 22.08.2005 року).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.09.2015 року порушено провадження у справі №920/1463/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 (в порядку ст.ст.90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі №920/1463/15 визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кривенка Бориса Григоровича.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_4 має заборгованість, строк сплати якої настав, перед кредитором, ПАТ «ОТП Банк», за кредитним Договором №СМ-SME00/066/2008 від 28.05.2008 року на загальну суму 3090266 грн. 93 коп., з яких: 2493060 грн. 23 коп. - заборгованість по кредиту, відповідно до кредитного Договору № СМ-SMEC00/066/2008 від 28.05.2008 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк»; 596133 грн. 70 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1073 грн. 00 коп. - судовий збір. При цьому, господарським судом першої інстанції встановлено, що Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2012 року у справі №2-1145/12, солідарно стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ПАТ «ОТП Банк» 3089193 грн. 93 коп. - заборгованість за кредитним Договором №СМ-SME00/066/2008 від 28.05.2008 року та судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп. з кожного. Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 21.02.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №36675448. До того ж, місцевим господарським судом встановлено недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредитора. На підставі встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що боржник, ФОП ОСОБА_4, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, ПАТ «ОТП Банк», та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, передбаченими ст.ст. 90-92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №920/1463/15 апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" задоволено частково; постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі № 920/1463/15 скасовано; справу №920/1463/15 передано для подальшого розгляду до Господарського суду Сумської області. Скасовуючи постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі № 920/1463/15, господарський апеляційний суд виходив з того, що Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2012 року у справі №2-1145/12 та Виконавче провадження від 21.02.2013 року, яке знаходиться у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, стосується стягнення грошових коштів з ОСОБА_4, як з фізичної особи, а не фізичної особи - підприємця. Кредитний договір №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.08.2008 року укладений між ПАТ «ОТП Банк» та громадянкою України ОСОБА_4, тобто з фізичною особою, а не з фізичною особою-підприємцем. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що боржником до Заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не було надано доказів того, що кредит, за Договором №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.08.2008 року, був отриманий та витрачений на здійснення ОСОБА_4 підприємницької діяльності. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що господарський суд першої інстанції не з'ясував обставин, які свідчать про наявність чи відсутність майна боржника, якого було б достатньо для покриття судових витрат у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця, що є однією з умов для провадження справи про банкрутство. Довідка про залишки товарної продукції, господарським судом апеляційної інстанції не була прийнята в якості доказу, оскільки не містить дати складання, через що неможливо встановити наявність вказаних в ній товарів на дату звернення до господарського суду із Заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з таким висновком господарського суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №920/1463/15, а апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2015 року у справі №920/1463/15 залишити без задоволення. При цьому, скаржник вважає, що висновки, наведені у мотивувальній частині оскарженої постанови є помилковими та не ґрунтуються на матеріалах справи. Зокрема, скаржник вказує на наявність в матеріалах справи постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року у справі №5021/28/2011, в якій встановлено, що 2-6 транші кредиту надавались ОСОБА_4 для проведення ремонту нежитлового приміщення, яке належить їй як фізичній особі-підприємцю і використовується у її підприємницькій діяльності, а у Заяві-анкеті заповнений розділ 9, який заповнюється юридичними особами або фізичними особами-підприємцями. Крім того, скаржник вказує на наявність, окрім майна переданого в іпотеку Банку, іншого майна, вартість якого становить 31603 грн. 62 коп.

Залишаючи без задоволення касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Розділом VII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано особливості банкрутства окремих категорій боржників. Зокрема, згідно зі ст. 84 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відносини пов'язані з банкрутством боржників, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим Розділом.

Згідно зі ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що міститься у Розділі VII Закону), правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.

Вимоги до Заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч. ч. 1-5 названої статті Закону.

Статтею 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. За клопотанням фізичної особи господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання фізичної особи третіми особами. За заявою фізичної особи господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь фізичної особи господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення у встановленому законом порядку питання щодо спадщини. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:строки виконання зобов'язань фізичної особи вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями фізичної особи, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; припиняється стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. У постанові про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Ліквідатор відкриває спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, як про це вірно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця за її заявою нерозривно пов'язано з доказуванням такою особою обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані нею вимоги кредиторів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності та здійснювала підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1 (дата реєстрації - 22.08.2005 року).

При цьому, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що звертаючись із Заявою про порушення справи про банкрутство, на підтвердження безспірності грошових вимог ПАТ "ОТП Банк" в сумі 3090266 грн. 93 коп. за кредитним Договором №СМ-SMEС00/066/2008 від 28.05.2008 року, ФОП ОСОБА_4 надано Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2012 року у справі №2-1145/12, та Постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2013 року. Так, апеляційний господарський суд вказав на те, що Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2012 року у справі №2-1145/12 та виконавче провадження від 21.02.2013 року, стосується стягнення грошових коштів з ОСОБА_4, як з фізичної особи, а не фізичної особи - підприємця. До того ж, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що Кредитний договір №СМ- SMEС00/066/2008 від 28.08.2008 року укладений між ПАТ «ОТП Банк» та громадянкою України ОСОБА_4, тобто з фізичною особою, а не з фізичною особою-підприємцем. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що цей Договір не містить посилань на отримання кредиту позичальником для здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком про недоведеність тієї обставини, що зобов'язання ОСОБА_4 перед ПАТ «ОТП Банк» пов'язані із здійсненням фізичною особою підприємницької діяльності.

Поряд з цим, постанова Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року у справі №5021/28/2011, на яку посилається ФОП ОСОБА_4 в своїй касаційній скарзі, не може бути прийнято до уваги в межах справи № 920/1463/15, оскільки прийнята в позовному провадженні, до порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, без врахування її особового статусу як боржника, який визначається положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, відповідно до п.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Однак, як було вірно встановлено господарським апеляційним судом, доказів наявності у власності боржника будь-якого іншого майна, окрім об'єкта нерухомості, що є предметом забезпечення (іпотеки) виконання боржником зобов'язань перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним Договором № СМ-SMEC00/066/2008 від 28.05.2008 року та переліком залишків товарної продукції на суму 31603 грн. 62 коп. (що є недостатнім для оплати послуг арбітражного керуючого у встановленому, п. 2 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розмірі: (1378 грн. 00 коп. Х 2) Х 12 міс. = 33072 грн. 00 коп.) доданим до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника не надано. При цьому, господарським судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято до уваги Довідку про залишки товарної продукції на загальну вартість 31603 грн. 62 коп., оскільки вона не містить дати, на яку була складена, що робить неможливим встановити існування вказаних товарів в обороті боржника станом на дату звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, колегія суддів господарського суду касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про те, що при розгляді місцевим господарським судом цієї справи про банкрутство ФОП ОСОБА_4 було неповно з'ясовані, а також не доведені обставини, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування постанови господарського суду від 12.10.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів господарського суду касаційної інстанції вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2016 року у справі № 920/1463/15 прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з урахуванням встановлених обставин та матеріалів справи.

Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги не спростовують встановлених господарським апеляційним судом обставин та направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2016 року у справі № 920/1463/15 залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап О.С. Удовиченко