ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 925/1342/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Пахомова О.А.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від22.12.2015та на рішенняГосподарського суду Черкаської областівід04.11.2015у справі № 925/1342/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"доПублічного акціонерного товариства "Азот"простягнення 53 182 166, 93 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Азот" (далі - ПАТ "Азот") про стягнення 48 302 547, 84 грн заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в травні-червні 2015 року, 4 644 967, 65 грн - пені та 234 651, 44 грн 3% річних, всього - 53 182 166, 93 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.08.2015 порушено провадження у справі № 925/1342/15 за позовом ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" до ПАТ "Азот" про стягнення 53 182 166, 93 грн.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просило задовольнити первісні позовні вимоги з урахуванням збільшення на 4 158 989, 69 грн пені, 240 543, 05 грн 3% річних та 253 976, 14 грн інфляційних втрат, всього - 4 653 508, 88 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Довгань К.І.) від 04.11.2015 позов задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ "Азот" на користь ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" 16 099 128, 21 грн основного боргу, 475 194, 49 грн 3% річних, 253 976, 14 грн інфляційних, 880 395, 74 грн пені. Провадження у справі в частині стягнення 32 203 419, 63 грн припинено. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) від 22.12.2015 рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 та з рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.11.2015, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду змінити в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення 7 923 561, 60 грн пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення 7 923 561, 60 грн пені задовольнити повністю. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2015 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 509, 526, 551, 611, 617, 629 ЦК України, ст. 233 ГК України, та процесуального права, а саме ст.ст. 4, 42, 43, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, а також не застосовано ст.ст. 6-7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", ст.ст. 1, 5 Закону України "Про нафту і газ".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.02.2016 касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.02.2016.

ПАТ "Азот" подало відзив на касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", в якій просило відмовити в її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

На адресу суду, 24.02.2016, від ПАТ "Азот" надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника товариства.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

З огляду на викладене, оскільки в силу положень ст. 28 ГПК України, ПАТ "Азот" не було позбавлене можливості реалізувати свої процесуальні права через забезпечення участі в судовому засіданні керівника підприємства чи іншого представника, а також з врахуванням поданого стороною відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вказаного клопотання.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (газотранспортне підприємство) та ПАТ "Азот" (замовник) 09.12.2013 було укладено договір №1312000372/12-4938/14з на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, дію якого відповідно до абзацу 2 пункту 11.1. продовжено на 2015 рік, за умовами якого газотранспортне підприємство взяло на себе зобов'язання надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а останній зобов'язався внести плату за надані послуги в розмірі, у строки та порядку, передбачених розділом 5 договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що послуги з транспортування газу оформлюється газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

За змістом пункту 3.4. договору акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника із газотранспортним підприємством.

Згідно пункту 5.4. договору, вартість фактично наданих газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Відповідно до пункту 5.5. договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно з пунктом 7.3. договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом січня - червня 2015 року позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором і надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами 497 863, 229 тис.м. куб. на загальну суму 187 321 245, 02 грн.

Згідно з пунктом 5.5. договору відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 47 056 207, 52 грн до 20 червня 2015 року за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у травні 2015 року та 1 246 340,32 грн до 20 липня 2015 року. Однак, станом на 12 серпня 2015 року замовник не виконав зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 48 302 547, 84 грн вартості послуг, наданих у травні-червні 2015 року.

Окрім того, протягом 2015 року замовником допущено затримку з оплати наданих послуг: за березень поточного року на 9 днів: згідно акту наданих послуг від 31.03.2015 фактично оплата відповідачем здійснена 30.04.2015 в сумі 28 464 266, 66 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" до ПАТ "Азот" про стягнення 48 302 547, 84 грн заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в травні-червні 2015 року, 8 803 957, 34 грн - пені та 475 194, 49 грн 3% річних, 253 976, 14 грн інфляційних у зв'язку з неналежним виконанням ПАТ "Азот" своїх зобов'язань в частині оплати наданих послуг.

Місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, стягнуто з ПАТ "Азот" на користь ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" 16 099 128, 21 грн основного боргу, 475 194, 49 грн 3% річних, 253 976, 14 грн інфляційних, 880 395, 74 грн пені. Провадження у справі в частині стягнення 32 203 419, 63 грн припинено, оскільки після подання позовної заяви відповідач сплатив позивачу основний борг в сумі 32 203 419, 63 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками. В решті позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" оскаржується лише в частині відмови у стягненні 7 923 561, 60 грн пені. При цьому, скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно зменшено заявлений до стягнення розмір пені 8 803 957, 34 грн, який, при цьому, судами визнано обґрунтованим, на 90%, а відтак стягнуто лише 880 395, 74 грн пені.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як встановлено господарськими судами, борг за транспортування природного газу виник в період травня-червня 2015 року.

ПАТ "Азот" у клопотанні про зменшення розміру пені зазначило про те, що не мало можливості вчасно та в повному обсязі розрахуватись з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" за послуги транспортування природного газу, оскільки на виконання рішень судів про стягнення боргу з ПАТ "Азот" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в період березня - квітня 2015 року, було накладено арешт на рахунки, нерухоме та рухоме майно (транспортні засоби, обладнання), що унеможливило здійснення господарської діяльності підприємством та отримання прибутку.

Органами внутрішніх справ 24.03.2015 відкрите кримінальне провадження за фактом невиконання ПАТ "Азот" рішень судів про стягнення боргу за природний газ, які набрали законної сили. Також органами внутрішніх справ 16.03.2015 та 02.04.2015 відкриті кримінальні провадження за фактом розтрати державного майна службовими особами ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та накладено арешт на природний газ в ПСГ, який належить ПАТ "Азот".

В кінці травня - на початку червня 2015 року внаслідок зазначених обставин ПАТ "Азот" зупинило виробничі потужності.

За результатами наради, проведеної у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України 31.08.2015, на виконання витягу з протоколу № 88 засідання Кабінету Міністрів України від 12.08.2015, було вирішено провести роботу щодо укладення мирових угод ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з ПАТ "Азот". Кабінет Міністрів України на засіданні 02.09.2015 прийняв рішення підтримати пропозицію Міністра економічного розвитку і торгівлі щодо відновлення роботи підприємств - виробників мінеральних добрив на умовах реструктуризації боргу за спожитий природний газ.

На виконання зазначеного протокольного рішення, 16.09.2015 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Азот" було укладено сім мирових угод про розстрочення виконання грошових зобов'язань ПАТ "Азот" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до 13 листопада 2015 року на загальну суму 754 201 632, 94 грн. Вказані мирові угоди протягом 22-23 вересня 2015 року затвердженні відповідними ухвалами Господарського суду Черкаської області.

Вже 24.09.2015 на виконання рішення Кабінету Міністрів України та мирових угод, ПАТ "Азот" сплатило ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 264 881 895, 74 грн. Після чого ПАТ "Азот" отримало змогу 25.09.2015 відновити виробництво.

Станом на дату подання клопотання про зменшення суми пені відповідач в повному обсязі розрахувався з ДК "Газ України" за мировим угодами на загальну суму 754 201 632, 94 грн. Зазначена обставина сторонами не заперечувалась.

Одразу після запуску виробництва товарної продуції на рахунок позивача перераховано 32 203 419, 63 грн в якості погашення заборгованості за договором на транспортування природного газу № 1312000372/12-4938/14з від 09.12.2013.

Тобто, на момент розгляду справи судом першої інстанції сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 16 099 128, 21 грн.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій вважали, що накладення арешту на рахунки відповідача безпосередньо вплинуло на можливість останнього своєчасно та в повному обсязі розрахуватися з позивачем за надані згідно договору послуги.

Крім того, судом апеляційної інстанції прийнято до уваги, що із доданих відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу платіжних доручень вбачається, що станом на дату прийняття постанови суду апеляційної інстанції, відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором, сплативши позивачу залишок суми боргу у розмірі 16 099 128, 21 грн.

Пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (стаття 611 Цивільного кодексу України), неустойка має компенсаційний характер та її розмір, як і розмір пені, повинні бути відповідними розміру понесених позивачем збитків.

Частково задовольняючи клопотання ПАТ "Азот" про зменшення розміру пені, суди попередніх інстанцій врахували заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 3 % річних на загальну суму 475 194, 49 грн та інфляційних втрат в сумі 253 976, 14 грн, які задоволені судом; ненавмисний характер порушення відповідачем зобов'язання; нетривалий період прострочення виконання зобов'язання та його часткове виконання (а станом на дату прийняття постанови суду апеляційної інстанції - повне виконання); неспіврозмірність розміру стягуваної неустойки наслідкам прострочення зобов'язання; вжиття відповідачем заходів до виконання зобов'язання.

Виходячи з наведеного, з врахуванням фаткичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх висновком щодо наявності правових підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 та рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2015 у справі № 925/1342/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.