ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 922/3510/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Бондар С.В., Васищака І.М.,за участю представників сторін позивача - Бойко С.О., Шелудько А.Д.; відповідача - Косолапов А.Г.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ульяновське"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від10.11.2015та на рішенняГосподарського суду Харківської областівід12.08.2015у справі № 922/3510/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Ульяновське"доХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Ульяновське" (далі - ПАТ "Ульяновське") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.03.2015 у справі № 2/12-20-25 адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо ПАТ "Ульяновське" повністю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2015 порушено провадження у справі № 922/3510/15 за позовом ПАТ "Ульяновське" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Суслова В.В.) від 12.08.2015 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Гончар Т.В., Плужник О.В.) від 10.11.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 та рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2015, ПАТ "Ульяновське" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким визнати недійсним рішення від 19.03.2015 у справі № 2/12-20-25 адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо ПАТ "Ульяновське" повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги доводи позивача щодо того, що питання вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації стосувалися його діяльності на ринку послуг щодо набуття в оренду земельних часток (паїв) на території Ульяновської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що суперечить вимогам закону, оскільки такого виду діяльності як послуга з набуття в оренду земельних часток, не існує.

Також скаржник посилається на те, що питання вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України фактично були спрямовані на дублювання контролюючих органів.

Окрім того, ПАТ "Ульяновське" зазначає, що рішення адміністративної колегії по справі № 2/02-201-14, в межах якої здійснювались відповідні запити про надання інформації, визнано недійсним рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі № 922/3407/15.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2016 касаційну скаргу ПАТ "Ульяновське" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.02.2016.

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на касаційну скаргу ПАТ "Ульяновське", в якому просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2016 розгляд скарги відкладено на 24.02.2016.

ПАТ "Ульяновське" в засіданні суду, призначеному на 24.02.2016, подало клопотання про долучення до матеріалів справи документів Антимонопольного комітету України щодо розгляду в порядку ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заяви про скасування рішення від 19.03.2015 у справі № 2/12-20-15 адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо ПАТ "Ульяновське" повністю.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами, у зв'язку з розглядом справи № 2/02-201-14 про порушення ПАТ "Ульяновське" законодавства про захист економічної конкуренції, товариству рекомендованим листом направлено вимогу від 16.01.2015 № 02-26/2-178 надати до Відділення інформацію, необхідну для розгляду справи № 2/02-201-14.

У Вимозі ПАТ "Ульяновське" попереджалося, що неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою територіального відділення строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню тягне за собою відповідальність згідно зі статтями 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Листом від 26.01.2015 № 19 ПАТ "Ульяновське" повідомило Відділення про таке. По-перше, відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), яка є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, оренда земельних часток (паїв) не відноситься до сфери надання послуг в сільському господарстві. По-друге, всі документи і інформацію, яку Відділення вимагає від у ПАТ "Ульяновське", останнє постійно надає до органів статистики, Богодухівської районної державної адміністрації, реєстраційної служби, органів Держкомзему та Державної податкової служби, які здійснюють контроль в даних питаннях у межах їх владних повноважень, тому вимоги щодо надання аналогічних документів та інформації ще і на вимогу Відділення не відповідає вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Станом на 19.03.2015, як встановлено господарськими судами, інформація від ПАТ "Ульяновське", передбачена вимогою від 16.01.2015, не отримана.

Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 19.03.2015 прийнято рішення №53-р/к у справі № 2/12-20-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким визнано, що суб'єкт господарювання ПАТ "Ульяновське", не надавши інформацію, передбачену вимогою голови відділення від 16.01.2015 № 02-26/2-178, у встановлений головою строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки. Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ПАТ "Ульяновське" штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Ульяновське" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.03.2015 у справі № 2/12-20-25 адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 2 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункти 5, 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, зокрема, п. 3 ч. 1, між іншим передбачає, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інш. документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 зі справи № 08/03/26/64/2011.

Відповідно до п.п. 13, 15 постанови Пленуму Вищого гсоподарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законордавства" в межах справи про надання інформації до кола обставин, які підлягають встановленню, входять: чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно. При цьому, в межах справи про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, з'ясуванню підлягають інші обставини, зокрема встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання, яке включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Ожте, виходячи із положень вищезазначених норм чинного законодавства, а також встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребовувати у ПАТ "Ульяновське" відповідну інформацію, а позивач, у свою чергу, зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, в силу вимог чинного законодавства тягне за собою передбачену законом відповідальність, а ПАТ "Ульяновське", зазначені вимоги не виконало, тим самим, вчинивши порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції", товариство було правомірно притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а отже й відсутні були підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Ульяновське", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2015 у справі № 922/3510/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Васищак І.М.