ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 918/973/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Рівненської області 05.10.2015 Рівненського апеляційного господарського суду 16.12.2015у справі Господарського суду№ 918/973/15 Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава ВолодимировичадоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Мартян О.В.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Рівненської області із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.10.2015 у справі № 918/973/15 (суддя Качур А.М.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 (колегія суддів у складі: Маціщук А.В. - головуючий суддя, судді Гулова А.Г., Павлюк І.Ю.), повернуто зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 918/973/15.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 918/973/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Частиною 2 ст. 60 ГПК України встановлено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції чинній на момент подання зустрічної позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були порушені вимоги вищезазначених норм, до зустрічної позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

В свою чергу, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просив суд першої інстанції відстрочити сплату судового збору. Клопотання мотивоване тяжким майновим станом.

Розглянувши доводи клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо відстрочення сплати судового збору, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно відхилив заяву про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, оскільки Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, будь-яких доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі не надано.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій ст. 129 Конституції України щодо позбавлення права на звернення до суду не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки заявником не дотримано вимог, визначених для форми і змісту зустрічної позовної заяви, встановлених спеціальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, норми якого є обов'язковими для дотримання сторонами господарського процесу.

Таким чином, застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових актів.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 918/973/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ