ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 916/4057/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. Черкащенка М.М.розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення та постанову Господарського суду Одеської області від 11.11.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015у справі№ 916/4057/15за позовомдержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна фінансова інспекція в Одеській області простягнення 17 496, 36 грн за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.11.2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морський портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морський портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Одеській області про стягнення збитків в сумі 17 496, 36 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.10.2014 року між ДП „АМПУ" в особі Іллічівської філії (замовник), та ТОВ „Монтаж - 23" (підрядник) укладено договір підряду № 201-В-ІЛФ-14 на виконання поточного ремонту огорож по периметру підприємства Іллічівського терміналу ДП „АМПУ", відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати поточний ремонт огорож по периметру підприємства Іллічівського терміналу ДП „АМПУ" від СОК „Чайка" до тилу 4 терміналу (район колишньої Вінбази), розташованого за адресою: вул.. Транспортна, 2-Г, та здати у встановлений строк відповідно до технічного завдання (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи з поточного ремонту згідно ДСТУ БД.1.1-1-2013 та оплатити на умовах, викладених в договорі.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1. Договору загальна вартість робіт складає 357 402 грн., у тому числі ПДВ - 59 567грн., та включає плату за виконану роботу та відшкодування всіх видатків Підрядника. Загальна вартість робіт за цим договором визначена згідно договірної ціни (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору. Замовник після підписання Договору на протязі 5 банківських днів здійснює авансування Підрядника в сумі 20% загальної вартості робіт, що складає 71 480,40грн., у тому числі ПДВ - 11 913,40 грн.

В пунктах 3.2., 3.3., 3.4. Договору сторони погодили, що здача Підрядником результатів виконаних робіт та приймання їх замовником оформлюється Актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), який надається Підрядником Замовнику протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення виконання робіт за договором. У випадку виявлення недоліків під час приймання результатів робіт, Замовник має право відмовитись від підписання Акту приймання виконаних робіт та скласти акт із зазначенням недоліків та строків їх усунення. Після підписання Акту приймання виконаних робіт Підрядник надає Замовнику податкову накладну та рахунок. Розрахунок з Підрядником здійснюється Замовником на протязі 20 банківських днів після підписання Акту приймання-передачі робіт та виставлення рахунку Підрядником.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 31.12.2014 року.

Так, судами встановлено, що відповідно Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та Актів виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 01.12.2014 року та від 26.12.2014 року роботи за Договором були виконані Підрядником та прийняті Замовником без зауважень.

Згідно платіжного доручення № 126 від 29.10.2014 року ДП „АМПУ" в особі Іллічівської філії сплатило ТОВ „Монтаж-23" аванс за поточний ремонт огорож за договором підряду № 201-В-ІЛФ-14 від 22.10.2014 року. Згідно платіжних доручень від 17.12.2014 року на суму 126 047,60 грн. та від 29.12.2014 року на суму 158 730 грн. ДП „АМПУ" в особі Іллічівської філії сплатила за виконані ТОВ „Монтаж-23" роботи згідно Договору підряду № 201-В-ІЛФ-14 від 22.10.2014 року.

В період з 14.05.2015 року по 24.07.2015 року ДФІ в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії за період з 01.05.2012 року по 30.04.2015 року.

Згідно Акту № 05-11/48 від 31.07.2015 року ДФІ в Одеській області було перевірено роботи, виконані ТОВ „Монтаж-23" за Договором підряду на загальну суму 356 258 грн. відповідно до актів ф. № КБ-2.

В ході ревізії, з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ДП "АМПУ" та його структурних підрозділів, в ТОВ „Монтаж-23" проведено зустрічну звірку, за результатами якої співставленням кількості та вартості матеріально-технічних ресурсів, що враховані в актах КБ-2в, з даними бухгалтерського обліку підприємства, встановлено окремі завищення на загальну суму 17 496,36грн. (з урахуванням ПДВ).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 17496,36 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору підряду, укладеного між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає його правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Так, позовні вимоги в даному випадку обґрунтовуються Актом ревізії № 05-11/48 від 31.07.2015 року ДФІ в Одеській області, при цьому, розмір завищеної вартості робіт позивач та третя особа вважають заподіяними державному підприємству збитками.

За приписами частини першої та другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та визначено, що особа, якій їх завдано, має право на їх відшкодування.

Згідно частини другої статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів статей 837, 843, 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Так, із встановлених судами обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, в якому сторони вільно на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість, оскільки відповідно до наведених вимог законодавства ці умови є обов'язковими для сторін, тому вони були ними виконані.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що виявлені ревізією порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договорами та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відтак, оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з товариства отримано останнім як оплату належно виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору і вони не можуть вважатися збитками, у зв'язку з чим судами правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2015 року у справі №916/4057/15 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді І.В. Вовк

М.М. Черкащенко