ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 916/3355/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників сторін: позивача - Сидоренко Д. О. дов. № 7389 від 18.12.2015 року, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" Фараонової В. О. дов. від 04.01.2016 року № 3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року у справі Господарського суду Одеської області за позовом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Приватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач) звернулось до Приватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" (далі - відповідач-1) та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - відповідач-2) з позовом про стягнення солідарно 21739 гривень 57 коп. пені, 18355 гривень 06 коп. втрат коштів від інфляції та 1086 гривень 98 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем-1 строків оплати послуг, наданих за договором на надання послуг щодо підключення до електричних мереж № 265-П-ІЛФ-14 від 26 грудня 2014 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року позов задоволено.

З Приватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" та з державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" стягнуто солідарно на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 21739 гривень 57 коп. пені, 1086 гривень 98 коп. 3 % річних та 18355 гривень 06 коп. втрат коштів від інфляції.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року змінено, з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції постанови апеляційної інстанції, в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДП "Іллічівський морський торговельний порт" просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 614, 623, 627 Цивільного кодексу України, ст. 226 Господарського кодексу України.

Вказує на відсутність сукупності елементів складу господарського правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно кваліфіковано відносини, що виникли між позивачем та відповідачами, як спільні зобов'язання з огляду на те, що відповідач-1 сам набуває цивільні права і несе цивільні обов'язки, оскільки є уповноваженою стороною на ведення спільної діяльності.

Вважає, що всі розрахунки, передбачені п. п. 6.1, 6.2 договору, вже здійснені у зв'язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду Одеської області від 4 березня 2015 року у справі № 916/4545/14 про розірвання договору.

Стверджує, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки п. 8.3 договору про спільну діяльність.

Представник приватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 червня 2005 року між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (порт) та Приватним підприємством "Укртрансконтейнер" (підприємство) укладено договір про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства) № 435-0, за умовами якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади і без створення юридичної особи спільно діяти з метою отримання прибутку.

Мовою оригіналу: "Настоящий договор вступает в силу с даты подписания его Сторонами и действует с 22 июня 2005 года по 31 декабря 2035 года. В связи с производственной необходимостью выполнения ряда подготовительных мероприятий и урегулирования формальностей для начала Сторонами работы в рамках настоящего договора, Стороны определили, что деятельность сторон по оказанию услуг третьим лицам в рамках и в соответствии с настоящим Договором начинается с 01 августа 2005 года. Истечение срока договора не освобождает Стороны от выполнения своих обязательств по взаиморасчетам, а также от ответственности за нарушение договора, имевшее место во время строка его действия" (п. 11.1 договору).

26 грудня 2014 року між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (виконавець) та Приватним піприємством "Контейнерний термінал Іллічівськ" (замовник), яке діяло на підставі та в рамках договору № 435-0 від 22 червня 2005 року про спільну діяльність в Іллічівському МТП, укладено договір на надання послуг щодо підключення електричних мереж № 265-П-ІЛФ-14, за умовами якого виконавець зобов'язується забезпечити технічну можливість на підключення об'єктів замовника до електричних мереж ІФ ДП АМПУ (Адміністрація Іллічівського МП) та контролює послуги з підключення до електричних мереж, а замовник зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг відповідно до умов розділу 6 договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору оплата за послуги з підключення до електричних мереж здійснюється за фактом їх надання згідно наданого замовником та узгодженого виконавцем акту щодо підключення до електричних мереж виконавця не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків виконавця з додатком до акту прийому-передачі наданих послуг. У разі порушення строків оплати більше ніж на 10 діб виконавець має право на відключення об'єктів замовника від електричних мереж.

Згідно п. п. 11.1 - 11.3 договір набуває чинності від дня його підписання сторонами та скріплення печатками, при цьому сторони домовилися, що договір регламентує взаємовідносини між сторонами з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року. По завершенню терміну дії договору він може бути продовжений сторонами на тих же або інших умовах, шляхом підписання додаткової угоди. Даний договір може бути розірваний достроково однією зі сторін договору з ініціативи кожної з його сторін, за умови письмового повідомлення про це іншу сторону не пізніше чим за 1 місяць до розірвання договору та підписання додаткової угоди. Припинення дії договору не звільняє сторони від виконання всіх існуючих на день його припинення зобов'язань.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Судами встановлено, що на час розгляду справи договір на надання послуг № 265-П-ІЛФ-14 від 26 грудня 2014 року чинний.

На умовах, визначених договором № 265-П-ІЛФ-14 від 26 грудня 2014 року, Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адмінічтрація морських портів України" протягом лютого та березня 2015 року надано учасникам договору № 453-0 відповідні послуги, що не заперечується відповідачами, за які позивачем виставлено рахунки № Пр/4 246 від 28 лютого 2015 року на суму 554281 гривень 34 коп. та № Пр/6 400 від 31 березня 2015 року на суму 131107 гривень 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір є підставою виникнення у його сторін цивільних прав і обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Судами встановлено, що умови договору № 265-П-ІЛФ-14 учасники спільної діяльності виконали неналежним чином, розрахувавшись за послуги з порушенням термінів 26 березня 2015 року (кінцевий строк оплати за договором 8 березня 2015 року) та 8 травня 2015 року (кінцевий строк оплати за договором 8 квітня 2015 року), що вбачається з копій банківських виписок.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами встановлено, що п. 7.2 договору № 265-П-ІЛФ-14 сторони передбачили, що у разі порушення замовником терміну оплати наданих послуг, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши заявлені до стягнення суми втрат коштів від інфляції за період з 9 квітня 2015 року по 7 травня 2015 року, 3 % річних та пені за період з 9 березня 2015 року по 25 березня 2015 року, з 9 квітня 2015 року по 7 травня 2015 року, визнавши їх арифметично вірними та такими, що нараховані у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та умов договору, суди попередніх інстанцій дійшли юридично обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Контейнерний Термінал Іллічівськ" та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" 21739 гривень 57 коп. пені, 1086 гривень 98 коп. 3 % річних та 18355 гривень 06 коп. втрат коштів від інфляції.

Суд касаційної інстанції відхиляє посилання заявника касаційної скарги на порушення судами норм ст. ст. 614, 623 Цивільного кодексу України, оскільки п. 8.3 договору про спільну діяльність передбачено, що пред'явлені третіми особами документально підтверджені штрафні санкції та збитки від комерційної діяльності, пов'язані з здійсненням спільної діяльності сторін за договором, покриваються за рахунок частки від спільної діяльності тієї сторони, з вини якої вони виникли, а при відсутності чи недостатності такого прибутку - суму, яка не вистачає, сплачує винна сторона за рахунок власних коштів. А також, відповідно до п. 5.11 договору, фінансування виробничих та інших витрат, що виникають у процесі здійснення спільної діяльності, здійснюються Приватним підприємством "Контейнерний Термінал Іллічівськ" самостійно за рахунок коштів спільної діяльності з огляду на наступне.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 27 січня 2015 року у справі № 916/4545/14 (вступило в силу 4 березня 2015 року) розірвано договір про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту № 435-0 від 22 червня 2005 року, а відповідно до ч. 3 ст.1141 Цивільного кодексу України з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб, а відтак, суди попередніх інстанцій дійшли юридично обгрунтованого висновку про те, що суми 3 % річних, пені та втрат коштів від інфляції підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, повно встановивши усі істотні обставини справи, надавши їм належну правову оцінку у сукупності та вірно застосувавши норми ст.ст. 239, 525, 526, 530, 541, 549, 551 ч.3, 610, 611 п.4, 625, 1135, 1141 ЦК України, ст.ст. 230, 233 ГК України, що регулюють спірні правовідносини, дійшли юридично правильного висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів 21739 гривень 57 коп. пені, втрат коштів від інфляції у сумі 18355 гривень 06 коп. та 1086 гривень 98 коп. - 3 % річних.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування до спірних правовідносин ст.ст. 614, 623, 627 ЦК України та ст. 226 ГК України свого підтвердження в суді касаційної інстанції не знайшли.

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5 111-7- 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова