ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 910/5277/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Грека Б.М., за участі представників сторін О. Павліка (дов. від 15.09.2015), Д. Загородньої (дов. від 23.03.2015), Ю. Лазоренка (дов. від 22.01.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" на рішення Господарського суду міста Києва від 29 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2016 року у справі № 910/5277/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА" про стягнення 808 439 грн 37 коп.,

УСТАНОВИВ: У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Основа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА" про стягнення 354 241 грн 96 коп. боргу, 7 796 грн 99 коп. річних, 167 910 грн 69 коп. інфляційних втрат, 69 014 грн 95 коп. пені та 216 374 грн 37 коп. штрафу з підстав неналежного виконання умов договору від 16 серпня 2013 року № 56/03.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на належне виконання зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 липня 2015 року (судді Ю. Підченко, Ю. Цюкало, А. Яковенко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 629 837 8451 848 875 Цивільного кодексу України, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНА" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 16 серпня 2013 року сторони уклади договір № 56/03 на виконання загальнобудівельних робіт (далі - договір), на умовах якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати комплекс робіт на об'єкті: "Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою вул. Академіка Заболотного, 37 в Голосіївському районі міста Києва", а відповідач (генпідрядник) - прийняти виконані роботи та сплатити їхню вартість.

Умовами договору сторони погодили, що склад і обсяг робіт за цим договором визначається відповідно до кошторисів та/або договірних цін, підписаних сторонами, що є додатками до договору та/або додаткових угод до договору, укладених/підписаних сторонами; факт належного виконання підрядником робіт за цим договором підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2в, та довідками КБ-3 (далі - акти) підписаними сторонами щодо всього об'єму робіт, передбаченого цим договором та/або додатковими угодами, а також здійсненням погодження робіт (їх результату) у випадку передбаченому пунктом 1.5 договору; загальна ціна договору визначається як сума всіх кошторисів, підписаних сторонами протягом дії договору; ціна/вартість щодо конкретного обсягу/виду робіт визначається на підставі кошторисів, підписаних сторонами в межах договору та/або додаткових угод; авансування робіт визначається умовами додаткових угод до договору; оплата виконаних робіт відбувається не пізніше 15 робочих днів з дати підписання сторонам акту, якщо інше не передбачено додатковою угодою; генпідрядник оплачує виконані роботи в розмірі 95% від вартості робіт (без урахування матеріальних ресурсів генпідрядника), указаної в підписаному сторонами акті та з обов'язковим урахуванням раніше сплаченого генпідрядником авансу пропорційно виконаним роботам (пункти 1.2, 1.6,2.1, 2.2, 3.1.1, 3.1.2 договору).

Додатковими угодами від 22 серпня 2013 року № 1, від 11 вересня 2013 року № 2, від 31 жовтня 2013 року № 3 та від 8 листопада 2013 року № 4 сторони погоджували види і обсяги робіт за договором.

Позивач виконав роботи на загальну суму 12 361 637 грн 93 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками форми КБ-3: за жовтень 2013 року на суму 6 517 453 грн 14 коп., за листопад 2013 року - 390 297 грн 71 коп., за листопад 2013 року - 628 771 грн 39 коп., за грудень - 251 102 грн 98 коп., за грудень 2013 року - 116 835 грн 98 коп., за грудень 2013 року - 328 878 грн 35 коп., за грудень - 168 031 грн 67 коп., за січень 2014 року - 273 634 грн 26 коп., за січень 2014 року - 157 722 грн 44 коп., за січень 2014 року - 12 987 грн 45 коп., за лютий 2014 року - 192 906 грн 56 коп., а також актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за жовтень 2013 року на суму 6 860 476 грн 99 коп., № 2 за листопад 2013 року - 52 810 грн 18 коп., № 3 за листопад 2013 року - 1 816 470 грн 19 коп., № 4 за листопад 2013 року - 661 864 грн 62 коп., № 5 за листопад 2013 року - 506 609 грн 90 коп., № 6 за грудень 2013 року - 315 347 грн 74 коп., № 7 за грудень 2013 року - 1 082 824 грн 32 коп., № 8 за грудень 2013 року - 240 033 грн 34 коп., № 9 за січень 2014 року - 594 236 грн 64 коп., № 10 за січень 2014 року - 166 023 грн 62 коп., № 11 за січень 2014 року - 13 671 грн, № 12 за лютий 2014 року - 51 269 грн 39 коп.

Відповідач сплатив вартість робіт на загальну суму 12 007 395 грн 97 коп., що й спричинило спір.

Відмовляючи в задоволення позову, господарські суди виходили з того, що відповідно до умов пунктів 3.3.1. і 1.7. договору грошові кошти у розмірі 354 241 грн 96 коп. можуть бути сплачені виключно після завершення підрядником усього об'єму робіт і підписання сторонами актів виконаних підрядних та акта про виконання підрядником зобов'язань за договором і за відсутності доказів того вимоги позивача є безпідставними.

Таких висновків господарські суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

Господарські суди дійшли правомірного висновку щодо правової природи договору та законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

За правилом частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з пунктом 3.3.1 договору генпідрядник вправі утримати 5 відсотків від вартості робіт без урахування матеріалів генпідрядника та не сплачувати їх підряднику в порядку, передбаченому пунктом 3.1. договору. Указаний відсоток/сума утримується генпідрядником та буде сплачений підряднику протягом 20 робочих днів з дати завершення всього об'єму робіт за договором та/або додатковими угодами, прийняття їх генпідрядником та підписання щодо них актів, акта про виконання зобов'язань та з обов'язковим урахуванням пункту 3.3.2. цього договору. За рахунок цих грошових коштів генпідрядник вправі відшкодувати/задовольнити свої вимоги, витрати, збитки, санкції, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням підрядником зобов'язань за договором, обов'язок сплатити яких покладено на підрядника.

Генпідрядник сплачував вартість виконаних підрядних робіт відповідно до пункту 3.3.1 договору.

Вирішуючи спір, господарські суди не дали правової оцінки доводам позивача про неможливість виконання обов'язків за договором через відсутність завдань генпідрядника (додаткові угоди, якими сторони погодили види та обсяги підрядних робіт були укладені в серпні-листопаді 2013 року, а останній акт виконаних підрядних робіт був підписаний в березні 2014 року); відсутності підстав використання грошових коштів, які акумулювалися відповідно до пункту 3.3.2. договору; розірвання договору підрядником і неможливість дотримати ним вимог пункту 12.4. договору через дії контрагента; часткове погашення боргу зарахуванням та цесії.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини мотивованим є рішення, якщо, зокрема, підстави на яких воно базується, зазначені належним чином (рішення у справі "Кузнєцов та інші проти Росії") і судом висловлена позиція стосовно усіх доречних і важливих аргументів сторони (рішення у справі "Пронін проти України").

За змістом частини другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Усупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності і колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим рішення та постанова в даній справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2016 року у справі № 910/5277/15-г скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя Б. М. Грек