ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 908/5091/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В. Корсак В.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені М.О.Травкіна"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. у справі господарського суду№908/5091/15 Запорізької області за позовомприватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені М.О.Травкіна"докомунального підприємства "Управління капітального будівництва"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення заборгованості пр. Подколзін О.В. - дов. б/н від 17.09.15р. пр. Келембет М.В. - дов. б/н від 17.09.15р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року приватне акціонерне товариство "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені М.О. Травкіна звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до комунального підприємства "Управління капітального будівництва" про стягнення заборгованості за Договором №5278/2013 від 07.06.2013р.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору №5278/2013 від 07.06.2013р. позивачем виконано обумовлені Договором роботи на суму 196557,82грн. Сторонами підписано акти виконаних робіт від 21.06.2013р. на суму 98278,91грн. та від 03.07.2013р. на суму 98278,91грн. Роботи відповідачем прийняті без зауважень. Проте в порушення умов Договору відповідачем не виконано обов'язок по оплаті виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.10.2015р. (суддя Давиденко І.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №5278/2013 від 07.06.2013р. у розмірі 196557,82грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. (судді Стойка О.В., Бойченко К.І., Радіонова О.О.) за апеляційною скаргою комунального підприємства "Управління капітального будівництва" рішення господарського суду Запорізької області від 08.10.2015р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, приватне акціонерне товариство "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені М.О.Травкіна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від 08.10.2015р. залишити в силі.

У запереченнях на касаційну скаргу комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" проти доводів викладених у касаційній скарзі заперечує, вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою та просить касаційну скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 07.06.2013р. між сторонами був укладений Договір №5278/2013 на виконання інженерно-вишукувальних та проектних робіт (далі - Договір) за умовами якого, позивач взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами, за рахунок відповідача виконати проектні роботи - виготовити робочий проект та кошторисну документацію з об'єкту: "Капітальний ремонт вул. Перемоги (від вул. Сергія Тюленіна до пр. Маяковського) м. Запоріжжя" згідно завданню на проектування, а також пройти експертизу та отримати позитивний висновок, а відповідач зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити позивачу вартість виконаних робіт.

Згідно із п.3.4 Договору, оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, за умови надходження коштів на фінансування предмету Договору, а саме: на р/р 260000962490559 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, код ЄДРПОУ 02497816.

Відповідно до п.3.5 Договору, оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного відповідачем Акту виконаних робіт у термін 10 календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету договору за рахунок відповідача від Головного розпорядника коштів.

Умовами п.3.6 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи (в обсязі 30% від загальної вартості робіт) відповідач сплачує позивачу окремим Актом після отримання від Виконавця позитивного звіту.

Згідно із п.3.7 Договору оплата за виконану роботу здійснюється з рахунку Державного казначейства України.

За змістом п.8.1 Договору, строк дії договору до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторін. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.8.3 Договору, зміни до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору і які є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

На виконання умов Договору позивачем були виконані роботи, що підтверджується відповідними Актами виконаних робіт №05-17/2 від 21.06.2013р. на суму 98278,91грн. та №06-11/1 від 03.07.2013р. на суму 98278,91грн., які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких підстав та враховуючи невиконання відповідачем умов про оплату наданих позивачем послуг, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 196557,82грн., а тому задовольнив їх.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не погодися суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що надані ним для проведення видатків по спірному договору до Управління казначейської служби України у м. Запоріжжя платіжні доручення №7 та №8 від 06.10.2014р. на загальну суму 196557,82грн. були повернуті останнім відповідачу без виконання листом №05-08.1/1039/3397 від 22.10.2014р. з посиланням на п.п.1, 2 Постанови Правління НБУ від 06.08.2014р. "Про призупинення здійснення фінансових операцій", який наявний в матеріалах справи.

Пунктами 1, 2 Постанови Правління НБУ від 06.08.2014р. "Про призупинення здійснення фінансових операцій" встановлено, банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.

Оскільки поточні рахунки позивача відкрито в банківських установах м. Донецька, на виконання вимог вищезазначеної постанови Правління Національного банку України, з метою недопущення втрат бюджетних коштів платіжні доручення були повернуті управлінням без виконання.

Про вказані обставини позивач був повідомлений, проте жодних повідомлень про реєстрацію своєї нової юридичної адреси та/або нові банківські реквізити до відповідача не надходило, змін до п.3.4 Договору сторонами не вносилось.

Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторонами в п.3.5 Договору початок строку оплати пов'язаний з моментом надходження на рахунок відповідача коштів, а в поясненнях позивача не зазначено моменту, з якого він вважає право на отримання оплати порушеним.

Доказів порушення відповідачем строку на оплату позивачем не надано.

Згідно із ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до висновку про безпідставність доводів позивача щодо невиконання відповідачем умов Договору в частині оплати за надані позивачем послуги, а тому скасував рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 196557,82грн.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вирішував справу в межах позовних вимог та надавав оцінку правовідносинам, які склались між сторонам в межах виконання умов укладеного між сторонами Договору №5278/2013 від 07.06.2013р., а також, що у запереченнях на позовну заяву (а.с. 48) відповідач визнає виконання робіт позивачем за вказаним Договором та існування у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі заявленої суми.

При цьому, суд апеляційної інстанції не обґрунтував, на підставі чого останній надавав оцінку не наявності заборгованості, яка виникла у відповідача в межах виконання умов укладеного між сторонами Договору №5278/2013 від 07.06.2013р., а можливості чи не можливості перерахування вказаної заборгованості на рахунок позивача, в той час як предметом даної справи є стягнення заборгованості.

Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що сторонами в п.3.5 Договору початок строку оплати пов'язаний з моментом надходження на рахунок відповідача коштів, а в поясненнях позивача не зазначено моменту, з якого він вважає право на отримання оплати порушеним. При цьому, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що відповідно до наданих платіжних доручень №7 та №8 від 06.10.2014р. на загальну суму 196557,82грн. (а.с. 45) платником є комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" з зазначенням його реквізитів, тобто КП "Управління капітального будівництва" вказаними платіжними дорученнями перераховує кошти зі свого рахунку на рахунок позивача. В той час як, суд апеляційної інстанції не вказує на підставі яких доказів він відхилив доводи позивача про настання обов'язку відповідача сплатити позивачу борг за Договором.

Натомість апеляційний суд перейшов на дослідження можливості здійснення перерахунку коштів позивачу, юридична адреса якого знаходиться в зоні АТО, в той час як позов було заявлено про стягнення заборгованості по Договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не спростував висновки суду першої інстанції, покладені в основу рішення, та безпідставно скасував рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору мали керуватись приписами ст.3 Цивільного кодексу України щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Тому, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на комунальне підприємство "Управління капітального будівництва".

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені М.О.Травкіна", оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити його в силі, а натомість суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені М.О.Травкіна" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. у справі №908/5091/15 господарського суду Запорізької області скасувати.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.10.2015р. у справі №908/5091/15 залишити в силі.

Стягнути з комунального підприємства "Управління капітального будівництва" на користь приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені М.О.Травкіна" 3538,04грн. (три тисячі п'ятсот тридцять вісім грн. 04 коп.) судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак