ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 905/1169/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Брежницька О.С. Хаджинова Т.І. не з'явилисярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасінформзв'язоксервіс"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 рокуу справі№ 905/1169/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія"до товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасінформзв'язоксервіс"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаНаціональне агенство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, державне підприємство "Фінансування інфраструктурних проектів", державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський"про стягнення 12 790 912,56 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 12 790 912, 56 грн, з яких 10 796 822,28 грн - основний борг, 938 014,47 грн - пеня, 403 470,05 грн - інфляційні втрати та 652 605,76 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.09.2015 (суддя - Овсяннікова О.В.) позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасінформзв'язоксервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" 10 796 822,28 грн боргу, 652 605,76 грн 3% річних, 938 014,47 грн інфляційних втрат та судовий збір.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 (головуючий - Бойченко К.І., судді - Ломцева Н.В., Татенко В.М.) рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2015 скасовано.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 9 456 810,66 грн основного боргу, 652 605,76 грн 3% річних, 403 470,05 грн інфляційних втрат та судовий збір.

В частині стягнення 1 340 011,62 грн основного боргу провадження у справі припинено.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" на користь ТОВ "Донбасінформзв'язоксервіс" судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, 17.12.2010 між ТОВ "Донбасінформзв'язоксервіс" (генпідрядник) та ТОВ "КЕБК" (підрядник) було укладено договір підряду № 36-09/2010, за умов якого підрядник зобов'язувався виконати усі роботи, визначенні у проектній документації, та здати генпідряднику роботи з розробки проектної документації стадії робоча документація (далі - "РД"), збудувати та здати у встановлений строк об'єкт та повний комплекс будівельно-монтажних робіт зі створення об'єкту шляхом: виконання робіт; постачання матеріалів, обладнання та устаткування, придбаних за кошти генпідрядника, здійснити пусконалагоджувальні роботи та прийомо-здаточні випробування, в цілому - Проектне - вишукувальні та будівельні роботи по об'єкту: "Будівництво електропідстанції "Олімпійська" з прокладанням кабельної лінії 110 кВ від електропідстанції "Московська" до електропідстанції "Олімпійська", а генпідрядник - надати будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняту від підрядника, як окремий вид робіт, прийняти роботи (об'єкт) та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.3 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 15.06.2011) склад та обсяг робіт визначається проектно-кошторисною документацією.

Пунктом 2.2 договору (згідно з додатковою угодою № 2 від 15.06.2011) визначено, що загальна вартість робіт (ціна договору) включає в себе вартість вишукувань, проектних робіт, погоджень, будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт, авторського нагляду та інших робіт, передбачених цим договором, а також вартість, обладнання та матеріалів.

Загальна вартість робіт (ціна договору) складає 134 626 343,85 грн, у тому числі ПВД - 22 437 723,98 грн.

За п. 2.3 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 15.06.2011) загальна вартість на момент укладання цього договору включає в себе: - вартість обладнання - 23 520 575,68 грн, у тому числі ПДВ - 3 920 095,95 грн; - вартість будівельно-монтажних робіт - 106 011 342,00 грн, у тому числі ПДВ -17 668 557,00 грн - вартість пусконалагоджувальних робіт - 2 555 337,42 грн, у тому числі ПДВ 425 889,57 грн; - вартість робіт з вишукувань, розробки та погодження проектної документації стадії "РД" - 2 297 546,00 грн, у тому числі ПДВ - 382 924,46 грн; - вартість робіт з авторського нагляду за будівництвом об'єкту "Будівництво електропідстанції "Олімпійська" з прокладанням кабельної лінії 110кВ від електропідстанції "Московська" до електропідстанції "Олімпійська" - 241 542,00 грн, у тому числі ПДВ - 40 257,00 грн.

Відповідно до п. 2.7. договору, якщо під час будівництва виникла потреба виконати додаткові роботи, не враховані проектною документацією та Кошторисним розрахунком, забезпечення якою покладено на підрядника, і у зв'язку з цим у відповідному підвищенні договірної ціни, підрядник зобов'язаний у 3 (три) денний строк повідомити генпідрядника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати генпідряднику пропозиції з відповідними розрахунками. Генпідрядник в 3 (три) денний строк розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.

За умовами п. 4.2. договору генпідрядник забезпечує своєчасне фінансування робіт відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 4.3.3.2. договору оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць відбувається протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами Акта виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), Акта виконаних проектних робіт, Акта виконаних робіт по авторському нагляду та видаткових накладних на приймання-передавання поставленого підрядником обладнання, які подаються підрядником на 25 (двадцять п'яте) число розрахункового місяця, з пропорційним урахуванням авансу.

Підрядник сплачує генеральному підряднику послуги генерального підряду у розмірі 2,0% від вартості договірної ціни (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.8. договору визначено, що забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) забезпечується утриманням 5 (п'яти) відсотків від вартості фактично виконаних робіт звітного місяця та сплачується генпідрядником підряднику протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання сертифікату відповідності збудованого об'єкту проектно-кошторисній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил, що видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі підписання акту готовності об'єкту будівництва до експлуатації, підписаного та затвердженого відповідними особами в установленому чинним законодавством порядку.

Згідно з п. 15.9. договору при порушенні з вини генпідрядника термінів виконання оплати за договором, генпідрядник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості несвоєчасно оплачених або неоплачених робіт за кожен день прострочення термінів оплати. Загальна сума пені обмежується 5% від розміру вартості договірної ціни.

У п. 19.1. договору сторони погодили строк дії договору - з моменту його підписання до 31.12.2011.

Згідно з п. 4.8. договору 05.04.2012 було видано сертифікат.

Як встановлено апеляційним судом, виконання сторонами зобов'язань за договором мало місце і після 2011 року.

Позивач надав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 136 426 838,21 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних робіт.

Однак, відповідач виконані роботи оплатив частково, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 10 796 822,28 грн.

Місцевий господарський суд, керуючись ст. ст. 837 ЦК України, 838 ЦК України, 530 ЦК України, 526 ЦК України прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 10 796 822,28 грн основного боргу та згідно з ст. 625 ЦК України 652 605,76 грн 3% річних, 938 014,47 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, що свідчить про порушення ним умов договору, а також вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, то апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду, прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача 9 456 810,66 грн основного боргу (10 796 822,28 грн - 1 340 011,62 грн (зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ "КЕБК" до ТОВ "Донбасінформзв'язоксервіс")) та припинив провадження в частині стягнення 1 340 011,62 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині 3 % річних та інфляційних втрат, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 652 605,76 грн 3 % річних та 403 470,05 грн інфляційних втрат (місцевим судом було неправомірно стягнуто з відповідача інфляційні втрати в більшому розмірі, аніж заявлено позивачем).

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в порушення вимог процесуального законодавства місцевим господарським судом не були розглянуті, а тому апеляційний суд на підставі ст. ст. 99, 101 ГПК України розглянув вказані вимоги та відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України правомірно відмовив у їх задоволенні.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем позовної давності, то вони були предметом розгляду апеляційного господарського суду, який обґрунтовано зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат в межах строку позовної давності. Разом з тим, оскільки позивачем не було доведено наявності підстав для стягнення з відповідача пені у вказаний ним (позивачем) період, то апеляційний суд правомірно відмовив у їх стягненні за необґрунтованостю цих позовних вимог, а не у зв'язку із пропуском строку позовної давності щодо цих вимог.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на наявність підстав для залишення позову без розгляду є безпідставним та спростовується висновком апеляційного суду.

Доводи відповідача про відсутність бюджетних коштів (недофінансування його) є також безпідставними, адже відсутність таких коштів не може бути підставою для звільнення його від виконання зобов'язання за договором.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують і підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасінформзв'язоксервіс" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року у справі за № 905/1169/15 - без змін.

Поновити виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року у справі за № 905/1169/15.

Головуючий, суддя Л.СтратієнкоСуддя П.ГончарукСуддя І.Кондратова