ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 916/1683/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Карабань В.Я., Кондратова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азбука життя" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 916/1683/16 господарського суду Одеської областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Азбука життя"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморочка плюс"за участюпублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк"провжиття запобіжних заходів,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк": Кут М.В.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Азбука життя" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про вжиття запобіжних заходів, в якій просило суд вжити запобіжні заходи до подання позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморочка плюс" про стягнення 603 845, 86 грн., а саме - накласти арешт на належне відповідачу майно, зокрема, земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Базова, 12-Д, смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області, та складські приміщення, розташовані за адресою: вул. Базова, 12-Д, смт. Авангард Овідіопольського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2016 заяву про вжиття запобіжних заходів задоволено. Накладено арешт на належне відповідачу майно в межах заявленої до стягнення суми у розмірі 603 845, 86 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 ухвалу господарського суду Одеської області від 24.06.2016 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Крім цього, позивач просить витребувати з господарського суду Одеської області справу № 916/1771/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азбука життя" до товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморочка плюс" про стягнення 603 845, 86 грн.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в заяві про вжиття запобіжних заходів позивач посилався на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 04.08.2014 № 4/08/2014 в частині оплати 420 000 грн. отриманого за актом приймання-передачі від 08.08.2014 товару - генераторів гарячого повітря Д-12 у кількості 4 одиниці, у відповідача відсутні кошти для сплати суми боргу за договором, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на майно боржника.

Задовольняючи заяву про життя запобіжних заходів місцевий господарський суд виходив з доведеності наявності заборгованості відповідача перед позивачем, що свідчить про існування реальної загрози порушення прав позивача.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні заяви апеляційний господарський суд виходив з того, що факти поставки товару та невиконання відповідачем зобов'язання з його оплати можуть бути встановлені судом тільки при розгляді позовної заяви і вирішенні спору по суті. Крім цього місцевий господарський суд наклав арешт на все майно боржника без врахування заяви про вжиття запобіжних заходів, і в порушення статей 43, 431, 434 Господарського процесуального кодексу України не досліджував, яке майно належить боржнику та чи є відносно нього обтяження. Позивачем також не доведено фінансової неможливості відповідача виконати договірне грошове зобов'язання, та можливості з будь-яких причин зникнення майна або погіршення його стану. Окремо апеляційний господарський суд зазначив про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повідомлення сторін про розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 431 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 432 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Статтею 432 Господарського процесуального кодексу України визначено види запобіжних заходів, одним з яких є накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Вирішуючи питання про необхідність вжиття запобіжних заходів, господарський суд повинен встановити підстави вжиття запобіжних заходів, а саме: обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав та реальність такої загрози. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений ч. 3 ст. 433 Господарського процесуального кодексу України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 431 Господарського процесуального кодексу України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Звертаючись із відповідною заявою, заявник з урахуванням вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, повинен навести обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття таких заходів, і які повинні узгоджуватися з приписами ст. 431 Господарського процесуального кодексу, та подати відповідні докази на їх підтвердження, у тому числі докази наявності у нього відповідного права та терміновості вжиття запобіжних заходів. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем не доведено належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявності фактичних обставин, які б обґрунтовували необхідність вжиття в даному випадку запобіжних заходів, зокрема, можливості з будь-яких причин зникнення майна або погіршення його стану, а також фінансової неможливості відповідача виконати його договірне грошове зобов'язання. Крім цього, позивачем не доведено необхідності терміновості вжиття запобіжних заходів.

При цьому останнім не надано жодних доказів на підтвердження того, яке саме майно перебуває у власності відповідача, наявні чи відсутні обтяження щодо нього, чи є у боржника інше майно, ніж те, на яке позивач просить накласти арешт, а місцевий господарський суд взагалі не досліджував при винесенні ухвали яке майно належить боржнику та чи є відносно нього обтяження, і наклав арешт на майно боржника в межах заявленої суми без його конкретизації, що є недопустимим.

Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав для вжиття запобіжних заходів.

Наведені обставини є достатніми для висновку про правомірність скасування апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Одеської області від 24.06.2016 про вжиття запобіжних заходів, у зв'язку з чим відсутня необхідність для витребування справи № 916/1771/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азбука життя" до товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморочка плюс" про стягнення 603 845, 86 грн.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Карабань В.Я. Кондратова І.Д.