ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/6968/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод"

на ухвалугосподарського суду міста Києва від 15.06.2016 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у справі № 910/6968/16 господарського суду міста Києваза заявоюПублічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доДержавного підприємства "Укрветсанзавод"проБанкрутствоза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - Ракітін П.С., від Державного підприємства "Укрветсанзавод" - Перехристюк А.І., Москаленко А.С.

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2016 року до господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ПАТ НАК "Нафтогаз України", заявник, ініціюючий кредитор) про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (далі - ДП "Укрветсанзавод", боржник) у зв'язку з неможливістю останнього в порядку встановленому чинним законодавством погасити існуючу заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2016 у справі № 910/6968/16 заяву ПАТ НАК "Нафтогаз України" прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.05.2016, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Талана Л.Г. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/6968/16 (суддя Яковенко А.В.) за заявою ПАТ НАК "Нафтогаз України" порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", на підставі ст.ст. 1, 10, 16, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; визнано грошові вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" до ДП "Укрветсанзавод" в розмірі 4 478 872,95 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ДП "Укрветсанзавод"; розпорядником майна ДП "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) призначено арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у справі № 910/6968/16 (головуючий суддя: Верховець А.А., суддя Разіна Т.І., суддя Остапенко О.М.) апеляційну скаргу ДП "Укрветсанзавод" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/6968/16 залишено без змін.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП "Укрветсанзавод" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/6968/16 про порушення провадження у справі про банкрутство, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції; припинити провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 23.08.2016, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з частиною 2 статті 11 вказаного Закону, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Частиною 7 вказаної статті визначено, що до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: - порушення провадження у справі про банкрутство; - відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 7 вказаної статті, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що питання про наявність чи відсутність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.

Розглядаючи заяву ПАТ НАК "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод" та додані до неї документи, суд першої інстанції встановив, що ДП "Укрветсанзавод" зареєстровано за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, з присвоєнням ідентифікаційного коду 38519326.

За твердженнями заявника у ДП "Укрветсанзавод" наявна заборгованість у розмірі 5 208 068,80 грн.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", ініціюючим кредитором надано рішення господарського суду міста Києва №910/5050/15-г від 13.05.2015, наказ господарського суду міста Києва №910/5050/15-г від 29.05.2015 та постанову про відкриття виконавчого провадження №48768809 від 22.09.2015.

За наслідками дослідження вказаних документів, судами попередніх інстанцій в ухвалі від 15.06.2016 та постанові від 23.08.2016 встановлено, що у зв'язку з наявністю у ДП "Укрветсанзавод" заборгованості, заявник звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2015 у справі №910/5050/15-г з ДП "Укрветсанзавод" на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" стягнуто основного боргу у розмірі 3 834 356,88 грн, 454 842,70 грн - пені, 274 353,15 грн - штрафу, 68 051,88 грн - 3% річних, 503 384,19 грн - інфляційних втрат та 73 080,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано наказ від 29.05.2015.

У подальшому заявник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві з примусового виконання наказу №910/5050/15-г від 29.05.2015, за наслідками чого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48768809 від 22.09.2015.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума безспірних вимог ініціюючого кредитора - ПАТ НАК "Нафтогаз України", без врахування неустойки, становить 4 478 872,95 грн.

Вищевказане, на думку господарського суду, підтверджує обґрунтованість тверджень ПАТ НАК "Нафтогаз України" про невиконання ДП "Укрветсанзавод" грошових зобов'язань в сумі 4 478 872,95 грн у понад тримісячний строк від встановленого законодавством моменту їх погашення, безспірність грошових вимог до боржника в розмірі 4 478 872,95 грн та вжиття заходів примусового стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку з наступним пред'явленням виконавчого документу до виконання.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 23.08.2016 також зазначив, що заявником, як додаток до заяви про порушення провадження у даній справі про банкрутство, додано витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, яким підтверджується, що самостійно рішення суду боржником не виконано. Сума стягнення за виконавчим документом з урахування стягнення виконавчого збору в розмірі 520 806,88 грн, згідно постанови № 48768809 від 29.10.2015 ВПВР УДВС ГСТУЮ у м. Києві на час винесення постанови складає 5 728 875,68 грн. Згідно довідки ДПС України боржником відкриті рахунки в банківських установах. 29.10.2015 у виконавчому провадженні № 48768809 винесено постанову про арешт коштів боржника, а також постанову про розшук майна боржника (а.с. 20-21).

Також, судом першої інстанції в підготовчому засіданні не встановлено підстав для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод" перелічених у ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ПАТ НАК "Нафтогаз України" про визнання боржника - ДП "Укрветсанзавод" банкрутом, господарський суд дійшов висновку про її задоволення у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод".

Не погодившись із винесеною судом першої інстанції ухвалою від 15.06.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство, боржник - ДП "Укрветсанзавод" звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на суму безспірних вимог до боржника, яка становить 4 478 872,95 грн, невиконання ДП "Укрветсанзавод" даних грошових зобов'язань у понад тримісячний строк від встановленого законодавством моменту їх погашення та вжиття заходів примусового стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку з наступним пред'явленням виконавчого документу до виконання, а також враховуючи дані з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, відповідно до яких 29.10.2015 у виконавчому провадженні № 48768809 винесено постанову про арешт коштів боржника, погодився в оскаржуваній постанові від 23.08.2016 з висновками місцевого господарського суду про доведення ініціюючим кредитором - ПАТ НАК "Нафтогаз України" невиконання боржником - ДП "Укрветсанзавод" грошового зобов'язання упродовж більш як трьох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, що свідчить про безспірність вимог ініціюючого кредитора для порушення справи про банкрутство боржника відповідно до частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 23.08.2016 прийнята при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 вказаного Закону, залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що стаття 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків", передбачає спеціальні норми, які мають пріоритет в застосуванні перед загальними нормами Закону, провадження у справі про банкрутство таких підприємств здійснюється за спеціальним порядком, згідно якого загальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються у частині, що не врегульована ст.ст.84,96 Закону, чому суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки в ухвалі про порушення справи про банкрутство а також в постанові суду апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, ПАТ НАК "Нафтогаз України" звернулось до суду першої інстанції із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство - Державного підприємства "Укрветсанзавод", проте, суд першої інстанції, порушуючи провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", в порушення вимог ст. 43 ГПК України, з посиланням на норми чинного законодавства, правового статусу даного підприємства належним чином не з'ясував, не надав в ухвалі правової оцінки правовстановлюючим документам боржника, зокрема статуту підприємства, не встановив розмір частки державної власності у статутному капіталі боржника, та аналізу обставинам справи, з врахуванням особливостей, визначених ст.ст.84, 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не надав, на що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 23.08.2016, в порушення вимог ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України, уваги не звернув та при повторному розгляді справи недоліків розгляду справи господарським судом не усунув.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що згідно вимог ч. 2 ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

Порушуючи провадження у справі про банкрутство ДП "Укрветсанзавод", господарським судом, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не встановлено в оскаржуваній ухвалі від 15.06.2016, чи вживались Кабінетом Міністрів України в порядку ч. 2 ст. 96 Закону про банкрутство, необхідні заходи для запобігання банкрутству ДП "Укрветсанзавод".

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 23.08.2016, в порушення вимог ст.ст. 99, 101 ГПК України, також на вищезазначене уваги не звернув та неповноту розгляду справи судом першої інстанції не усунув.

Згідно вимог ч. 1 ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 23.08.2016 у справі № 910/6968/16 підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у справі № 910/6968/16 скасувати. Справу № 910/6968/16 передати на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді Л.В. Жукова

В.Я. Погребняк