ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/13409/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідача Тушницький О.О. - за дов. від 18.01.2017 третьої особи розглянувши матеріали касаційної скарги Пивовар С.Г. - за дов. від 20.01.2017, Козинець Т.В. - за дов. від 20.01.2017, Глазунов М.Ю. - за дов. від 20.01.2017 Військової частини А4558 на постановувід 10.11.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/13409/16 господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Укроборонлізинг"

до третя особаМіністерства оборони України Військова частина А4558 провизнання незаконним та скасування пункту додатку до наказуВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. ДП "Укроборонлізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування пункту 1 додатку до наказу Міністра оборони України від 16.02.2005 р. №121 "Про заходи щодо унеможливлення нанесення збитків державі неправомірними діями" (в редакції наказу Міністра оборони України від 01.11.2006 р. №632).

В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що наказом Міністра оборони України від 08.11.2004 р. №522 було передано до статутного фонду позивача майно та будівлі військової частини А4558 та вказаний наказ було виконано і на спірні об'єкти 29.03.2005 р. видано свідоцтво про право власності. Оскільки оскаржуваним наказом було зупинено дію наказу Міністра оборони України від 08.11.2004 р. №522 "Про додаткове наділення ДП "Укроборонлізинг" основними фондами", то, як вважав позивач, оспорюваний наказ є незаконним та порушує право власності позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2016 р. (суддя Чебикіна С.О.) порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. (суддя Чебикіна С.О.), окрім іншого, залучено до участі у справі в якості третьої особи - Військової частини А4558.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р. (суддя Чебикіна С.О.) провадження у справі припинено на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Мотивуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду у липні 2016 року оспорюваний наказ Міністра оборони України від 16.02.2005 р. №121 був чинний, проте згідно з наказом Міністра оборони України №474 від 12.09.2016 р. "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністра оборони України" оспорюваний наказ було визнано таким, що втратив чинність, що, як визнав суд, свідчить про припинення існування предмету спору в процесі розгляду справи та є підставою для припинення провадження у справі на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

У відзиві на позов Міністерство оборони України заперечувало проти позовних вимог та вказувало на те, що даний спір не підвідомчий господарським судам та повинен розглядатися Окружним адміністративним судом м. Києва.

У пояснення у справі позивач наголошував на обґрунтованості позову та просив його задовольнити.

Військова частина А4558 подала до господарського суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності.

За апеляційною скаргою ДП "Укроборонлізинг" Київський апеляційний господарський суд (судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Калатай Н.Ф.), переглянувши ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.11.2016 р. скасував її, матеріали справи направив до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі та виходив з того, що між сторонами у справі існують неврегульовані питання.

Військова частина А4558 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у прийнятті позовної заяви, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 16, 215-236, 393 Цивільного кодексу України, статей 12, 16, 62 Господарського процесуального кодексу України, статей 17, 18, 24, 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні представник скаржника уточнив вимоги касаційної скарги та просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 р., як незаконну, та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р. про припинення провадження у справі.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, предметом позову у даній справі є вимога ДП "Укроборонлізинг" до Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування пункту 1 додатку до наказу Міністра оборони України від 16.02.2005 р. №121 "Про заходи щодо унеможливлення нанесення збитків державі неправомірними діями" (в редакції наказу Міністра оборони України від 01.11.2006 р. №632).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р. провадження у справі було припинено на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Скасовуючи цю ухвалу та скеровуючи справу на розгляд по суті до господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі, пославшись на те, що між сторонами у справі залишилися неврегульовані питання.

Втім, такі висновки суду апеляційної інстанції визнаються помилковими з огляду на таке.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами і які повністю відкидають можливість судового захисту особи у господарському суді. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли не можливий судовий захист особи у господарському суді.

Випадки, коли суд може припинити провадження у справі унормовані статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. Наведена стаття встановлює вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі, а саме, коли спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (пункт 1); відсутній предмет спору (пункт 11); є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (пункт 2); позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом (пункт 4); сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду (пункт 5); настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 6); сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом (пункт 7).

Припинення провадження у справі на підставі пункту 11 вказаної статті Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вже зазначалося, предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання незаконним та скасування пункту 1 додатку до наказу Міністра оборони України від 16.02.2005 р. №121 "Про заходи щодо унеможливлення нанесення збитків державі неправомірними діями" (в редакції наказу Міністра оборони України від 01.11.2006 р. №632).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, оспорюваним пунктом наказу Міністра оборони України від 16.02.2005 р. №121 було призупинено з 16.02.2005 р. виконання наказу Міністра оборони України від 08.11.2004 р. №522 "Про додаткове наділення державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонлізинг" основними фондами".

Іншим наказом Міністра оборони України від 01.11.2006 р. №632 "Про відновлення дії наказу Міністра оборони України від 08.11.2004 р. №522 було відновлено дію наказу Міністра оборони України від 08.11.2004 р. №522 "Про додаткове наділення державного підприємства Міністерства оборони України "Укроборонлізинг" основними фондами" за винятком рядків 82-128 додатка 3 та рядків 1,2,3, 8, 10, 15 додатка 4 до наказу.

Також господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом Міністра оборони України №474 від 12.09.2016 р. "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністра оборони України" було визнано таким, що втратив чинність наказ Міністра оборони України від 16.02.2005 р. №121 "Про заходи щодо унеможливлення нанесення збитків державі неправомірними діями". Тобто, як було встановлено судами, оспорюваний у даній справі наказ втратив чинність у зв'язку з підписанням наказу від 12.09.2016 р. №474.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з позовом про визнання незаконним та скасування спірного пункту 1 додатку до наказу Міністра оборони України від 16.02.2005 р. №121 (в редакції наказу Міністра оборони України від 01.11.2006 р. №632) звернувся до господарського суду у липні 2016 року, тобто на момент звернення позивача з позовом оспорюваний ним наказ був чинний. Вказаний наказ, який був предметом спору, був визнаний нечинним після порушення провадження у справі.

Як вже зазначалося, припинення провадження у справі на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, що, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим господарським судом, та цього не спростовано судом апеляційної інстанції, і мало місце у даному випадку.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд послався на те, що між сторонами у справі залишилися неврегульовані питання, проте судом апеляційної інстанції, при цьому, не було встановлено які саме неврегульовані питання існують між сторонами та є невирішеними у межах саме предмету заявленого предмету позову, з огляду на те, що оспорюваним наказом було зупинено дію іншого наказу.

Враховуючи викладене та наведені приписи процесуального законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про передчасність припинення місцевим господарським судом провадження у справі є неправомірним.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Відтак, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали господарського суду першої інстанції, а касаційна скарга задовольняється.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 р. у справі №910/13409/16 господарського суду м. Києва скасувати, ухвалу господарського суду міста Києва від 19.10.2016 залишити в силі.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І.Алєєва

Л. Рогач