Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі №910/12171/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/12171/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівКролевець О.А., Самусенко С.С. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі№ 910/12171/16 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" про внесення змін до договору в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Кравцов В.В., дов. № 01/01/17-3 від 01.01.2017

- відповідача: Гладіліна О.В., дов. № 09-32/326 від 01.07.2016

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Звездапарк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про внесення змін до кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 (суддя Босий В.П.) заяву ТОВ "Звездапарк" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено повністю.

Заборонено ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, продаж/набуття у власність) на нерухоме майно, що належить ТОВ ВКФ "Велта" та забезпечує виконання зобов'язань ТОВ "Звездапарк" перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями:

- комплекс, що знаходиться за адресою: м. Новомиргород Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Залізнична, буд. 2-В, реєстраційний номер - 37067938, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 2, реєстраційний номер - 34607608, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3, реєстраційний номер - 34607837, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн, буд. 3-А, реєстраційний номер - 35067660, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 20-0640/3-1 від 14.03.2013.

Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках позивача, відкритих у відповідача, та/або забезпечують виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб на рухоме майно, що належить третій особі та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення у будь-який спосіб (у тому числі, придбання, набуття або відчуження, відступлення) на частку в розмірі 100% статутного капіталу третьої особи, що належить Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Велта Груп Глобал Лімітед" (Velta Group Global Limited) та забезпечує виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями.

Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати реєстраційні дії щодо внесення змін до статуту третьої особи, пов'язані зі зміною учасників третьої особи.

Заборонено відповідачу здійснювати дії щодо звернення стягнення на майно, у тому числі майнові і корпоративні права та грошові кошти поручителів позивача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями:

- ОСОБА_7 (паспорт серія НОМЕР_4, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 07.12.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором поруки № 20-0648/3-3 від 14.03.2013;

- ОСОБА_8 (паспорт серія НОМЕР_5, виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22.06.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за договором поруки № 20-0646/3-3 від 14.03.2013;

- ОСОБА_9 (паспорт серія НОМЕР_6, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 23.10.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за договором поруки № 20-0647/3-3 від 14.03.2013;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Велта-Трейдінг" за договором поруки № 20-1353-3-3 від 24.04.2013.

Заборонено відповідачу відступати третій особі право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, щодо повернення суми кредиту, процентів, комісії, неустойки, а також відступати третій особі право вимоги за договором застави частки в статутному капіталі № 20-0643-3-1 від 14.03.2013, з наступними змінами та доповненнями, предметом якого є частка в статутному капіталі третьої особи в розмірі 100%, що належить Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Велта Груп Глобал Лімітед" (Velta Group Global Limited).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 910/12171/16 (у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16 скасовано, в задоволенні заяви ТОВ "3вездапарк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "3вездапарк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12171/16.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в paзi стягнення банком грошових коштів з позивача, активів та заставного майна ТОВ ВКФ "Велта" та поручителів як солідарних боржників в рахунок боргу після невиконання позивачем до 30.06.2016 грошових зобов'язань за кредитним договором, - майну, правам та інтересам ТОВ ВКФ "Велта", поручителів та позивача буде завдана шкода у вигляді невідворотних наслідків, що зробить неможливим виконання рішення по даній справі.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін.

Третя особа не скористалася правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

24.01.2017 від ТОВ "Звездапарк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку вирішення спору, а також від ТОВ ВКФ "Велта" - клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані клопотання, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для їх задоволення у зв'язку з необґрунтованістю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, що кореспондує зі способами захисту порушених прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом позову у цій справі є вимоги позивача про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2014, укладеного між відповідачем як банком (позикодавцем) та третьою особою як позичальником (на підставі договору № 20-1087/2-1 від 04.04.2014 про переведення боргу позивач прийняв на себе всі зобов'язання третьої особи за вказаним договором), в частині строків повернення кредиту у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні вказаних договорів.

Разом з позовною заявою, позивачем до суду подано клопотання про забезпечення позову, в якому в обґрунтування необхідності невідкладно вжити заявлених у клопотанні заходів до забезпечення позову позивач послався на те, що у зв'язку з істотною зміною обставин за кредитним договором № 20-0639/2-1 від 14.03.2013, він не може виконати зобов'язання перед відповідачем щодо повернення не пізніше 30.06.2016 кредиту в розмірі 1 185 920 106,06 грн та зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 48 214 243,96 грн, що призведе до стягнення відповідачем у безспірному порядку в рахунок боргу всіх грошових коштів позивача та всіх активів третьої особи як майнового поручителя, які знаходяться в заставі/іпотеці, у тому числі частки в розмірі 100% статутного капіталу третьої особи, що належать Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Велта Груп Глобал Лімітед" (Velta Group Global Limited), і є рівнозначним повному знищенню вказаних підприємств та припиненню бізнесу.

Позивач зазначив, що договорами застави (іпотеки) майна третьої особи як поручителя та договорами поруки передбачено, що у разі порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач здійснює стягнення (відчуження) належного позивачу та поручителям майна, в тому числі у позасудовому порядку, а також, що за умовами спірного кредитного договору відповідач має право здійснити списання грошових коштів з рахунків позивача, відкритих у відповідача, а також відступити права третій особі, внаслідок чого буде завдано істотної шкоди правам та законним інтересам позивача, правам, законним інтересам та майну поручителів, в тому числі поручителів-фізичних осіб та призведе до припинення господарської діяльності позивача та третьої особи, в той час як рішенням по цій справі можуть бути внесені зміни до спірного кредитного договору в частині продовження строків повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. Але, у разі стягнення відповідачем грошових коштів з позивача, активів та іншого заставного майна третьої особи та поручителів в рахунок боргу після невиконання позивачем у термін до 30.06.2016 грошових зобов'язань за кредитним договором, - майну, правам та інтересам вказаних осіб буде завдана шкода у вигляді невідворотних наслідків, що зробить виконання рішення суду по цій справі неможливим.

Задовольняючи заяву ТОВ "Звездапарк" про вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд, з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову може фактично унеможливити захист порушених прав i обов'язків в обраний позивачем при зверненні з позовом до суду спосіб.

Натомість, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, та відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом позову у цій справі є вимоги про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 20-0639/2-1 від 14.03.2014 в частині строків повернення кредиту, проте позивачем не зазначено а судом першої інстанції не встановлено, яким чином відсутність вжитих судом спірних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про внесення змін до договору у випадку задоволення позовних вимог, з огляду на що не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що заходи до забезпечення позову, які застосовуються судом, узгоджуються з позовними вимогами, на забезпечення яких вони вживаються.

Окрім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборона банку вчиняти дії щодо стягнення з боржника за кредитним договором коштів у спосіб, встановлений законом, кредитним договором та договорами про забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, перешкоджає його господарській діяльності і порушує права як банку, так і необмеженого кола осіб, які є вкладниками банку за договорами депозиту або розмістили свої грошові кошти на поточному рахунку відповідача.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем як позикодавцем за спірним кредитним договором дій щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом за рахунок грошових коштів або заставного та іпотечного майна позивача, третьої особи та поручителів або будь-яких інших дій, що дало б підстави вважати, що невжиття заявлених заходів до забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість звернення стягнення на майно, яке є предметом забезпечення виконання зобов'язань позивача за кредитним договором, в разі невиконання позивачем у строк до 30.06.2016 грошових зобов'язань, за кредитним договором, що призведе до ліквідації позивача як юридичної особи та, відповідно, в подальшому, у випадку задоволення позовних вимог про внесення змін до кредитного договору в частині зміни (збільшення) строків повернення кредиту, унеможливить виконання вказаного рішення, не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивачем, документально не підтверджені та не доведені обставини що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 11113 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 910/12171/16.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України