ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 918/468/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. у справі господарського суду№918/468/15 Рівненської області за позовомкомунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної радидоТОВ фірма "Рекорд"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення боргу в сумі 8400,19грн. Буткевич В.В. дов.№481 від 05.10.2015 Луцак І.О. дов. №3 від 29.09.2015

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року комунальне підприємство "Теплосервіс" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" про стягнення 8400,19грн. недоплаченої заборгованості за проданий товар -шлак.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 (суддя Пашкевич І.О.) в позові комунальному підприємству "Теплосервіс" Дубровицької районної ради до ТОВ фірма "Рекорд" про стягнення 8400,09грн. відмовлено, стягнуто з КП "Теплосервіс" Дубровицької районної ради на користь ТОВ фірма "Рекорд" 1500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Судове рішення вмотивоване тим, що надані позивачем докази не доводять передачу товару - шлаку відповідачу згідно із приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду України від 11.11.2015 ( головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Демянчук Ю.Г., Демидюк О.О.) за апеляційною скаргою КП "Теплосервіс" Дубровицької районної ради Рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 скасоване та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені: стягнуто з ТОВ фірма "Рекорд" на користь комунального підприємства "Теплосервіс" Дубровицької районної ради 8400,19 грн. заборгованості та судові витрати.

Постанова апеляційного суду вмотивована іншою оцінкою доказів, наданих суду першої інстанції, які апеляційний суд визнав належними згідно із приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та додатково податковою накладною на отриманий товар, яку відповідач включив у податковий кредит. Строк позовної давності визнано не пропущеним.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", просить Постанову Рівненського апеляційного господарського суду України від 11.11.2015 скасувати, а Рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.2015 залишити в силі.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 27.03.2012 між комунальним підприємством "Теплосервіс" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" (покупець) укладено Договір №14 купівлі-продажу шлаку (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у п.1.2 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Найменування товару, що підлягає поставці за цим Договором - шлак в кількості 176 тн. Ціна однієї тонни шлаку за даним договором становить 50,00грн. з ПДВ. Загальна вартість шлаку по договору становить 8800,70грн.

Згідно розділу 2 Договору, відвантаження товару здійснюється у термін, що дорівнює 2-м дням з моменту перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Форма отримання товару - самовивіз.

Розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

За умовами п.7.1, п.7.2 Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012р.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідач попередню оплату товару не здійснював.

28 березня 2012 року позивачем у відповідності до п.п.1.2, 3.1, 3.2 Договору передано і відвантажено відповідачу шлак у кількості 176,00 тонн загальною вартістю 8800,70грн. за видатковою накладною №3 від 28.03.2012р. та на підставі довіреності №187 від 27.03.2012р. через ОСОБА_3

25.04.2012р. відповідачем сплачено позивачу 2800,70грн. з призначенням платежу "опл. за шлак зг. рах. б/н від 15.03.12р.", що підтверджується банківською випискою від 25.04.2012р.

24 грудня 2013 року на підставі усної домовленості позивачем передано відповідачу шлак у кількості 48,0 т загальною вартістю 2400,19грн. за видатковою накладною №16 від 24.12.2013р. та на підставі довіреності №66 від 20.12.2013р. через ОСОБА_4 /а.с.154, 156/.

Термін оплати товару за видатковою накладною №16 від 24.12.2013р. на суму 2400,19грн. сторонами не обумовлено.

Комунальним підприємством "Теплосервіс" направлено 18.02.2015р. Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" претензію №121 про сплату 8400,19грн. заборгованості за отриманий шлак.

26.02.2015 ТОВ фірма "Рекорд" цю претензію від КП "Теплосервіс" отримано і залишено без розгляду, оскільки, на думку відповідача, будь-якої заборгованості підприємство перед позивачем не має, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача від 11.11.2015р.

Таким чином, несплата ТОВ фірма "Рекорд" 8400,19грн. заборгованості за отриманий шлак слугувала підставою для звернення КП "Теплосервіс" з позовом до суду про стягнення боргу.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій керувались приписами ст.655 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки Договір від 27.03.2012р. №14 не містить умов щодо строків оплати товару, а товар за видатковою накладною від 24.12.2013 №16 взагалі поставлено на підставі усної домовленості, то при визначенні взаємних прав та обов'язків сторін суди підставно керувалися ст.ст.655, 692 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що 27 березня 2012 року ТОВ фірма "Рекорд" видано ОСОБА_3 довіреність №187 на отримання від КП "Теплосервіс" шлаку у кількості 176т, довіреність підписано керівником підприємства без зазначення прізвища та ініціалів особи, скріплено печаткою. Довіреність дійсна до 05.04.2012р.

20 грудня 2013 року ТОВ фірма "Рекорд" видано директору з виробництва ОСОБА_4 довіреність №66 на отримання від КП "Теплосервіс" шлаку у кількості 48т, довіреність підписано керівником підприємства та головним бухгалтером без зазначення прізвища та ініціалів осіб, скріплено печаткою. Довіреність дійсна до 30.12.2013р.

Факт передачі у березні 2012 року та грудні 2013 року товару - шлаку на загальну суму 12000,89грн. позивач підтверджує видатковими накладними №3 від 28.03.2012р. на суму 8800,70грн. та №16 від 24.12.2013р. на суму 2400,19грн.

У видаткових накладних підстава здійснення господарських операцій сторонами не вказана.

В графі "Отримав" видаткової накладної №3 від 28.03.2012р. зазначено: отримав ОСОБА_3 за дов. №187 від 27.03.2012р.; в графі "відвантажив" наявні підписи особи, що відвантажила ОСОБА_5, директора ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_7, скріплено печаткою КП "Теплосервіс".

В графі "Отримав" видаткової накладної №16 від 24.12.2013р. зазначено: отримав ОСОБА_4 за дов. №66 від 20.12.2013р., в графі "відвантажив" наявні підписи особи, що відвантажила ОСОБА_5, директора ОСОБА_6 та головного бухгалтера, скріплено печаткою КП "Теплосервіс".

На підставі оцінки наданих позивачем зазначених вище документів суд першої інстанції дійшов висновку, що ці документи не відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відмовив в задоволенні позовних вимог.

З таким висновком не погодився апеляційний суд, який у відповідності із приписами ст.101 ГПК України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглянув справу.

Суд апеляційної інстанції виходив з приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зазначена норма не визначає в якості обов`язкового реквізиту посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а лише вказує на обов`язковість, зокрема, зазначення змісту та обсягу господарської операції, якою згідно ст.1 Закону, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (у даному випадку зазначені накладні підтверджують здійснення господарської операції дії /передачі товару, що викликає певні зміни у структурі зобов`язань).

З видаткових накладних апеляційним судом встановлено, що вони містять підпис осіб, посвідчених печаткою КП "Теплосервіс", крім того, неправильно зазначене у документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності посадове положення осіб відповідача або не зазначення їх взагалі не тягне за собою припинення господарських зобов`язань.

Спір у даній справі виник не у зв`язку з регулюванням, організацією або веденням бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності, а недотримання працівниками підприємства відповідача вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не може впливати на належне виконання обов`язків ТОВ фірма "Рекорд" за договором, розрахунки за виконання якого є предметом даного спору.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що 17.09.2012р. продавцем КП "Теплосервіс" видано покупцю ТОВ фірма "Рекорд" податкову накладну №16 на суму 8800,70грн. на товар - шлак у кількості 176,0 т, підстава видачі - договір, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012р.

Податкову накладну №16 від 17.09.2012р. на суму 8800,70грн., в т.ч. 7333,92грн. обсягу постачання, 1466,78грн. ПДВ, включено КП "Теплосервіс" податкових зобов'язань до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року згідно з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації).

На вимогу ухвали апеляційного суду від 23.09.2015р., відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, згідно додатку 5 до якої ТОВ фірма "Рекорд" до податкового кредиту включено податкову накладну, видану постачальником КП "Теплосервіс", ІПН 331669017056 у вересні 2012 року за обсягом постачання 7333,92грн., 1466,78грн. ПДВ.

24.12.2013р. продавцем КП "Теплосервіс" видано покупцю ТОВ фірма "Рекорд" податкову накладну №18 на суму 2400,19грн. на товар - шлак у кількості 48,0 т, підстава видачі - договір, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року.

Податкову накладну №18 від 24.12.2013р. на суму 2400,19грн. включено КП "Теплосервіс" до податкових зобов'язань до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. згідно з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації). Згідно з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. відповідачем не включено до податкового кредиту операції за видатковою накладною від 24.12.2013р. №16.

Щодо перебігу строку позовної давності, то апеляційний суд виходив з того, що згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Оскільки строк оплати товару сторонами ні у Договорі №14 від 27.03.2012р., ні у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем одразу після отримання товару згідно до ч.1 ст.692 ЦК України.

За видатковою накладною від 24.12.2013р. №16 трирічний строк позовної давності закінчується 24.12.2016р.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем податкова накладна №16 від 17.09.2012р. видана по операції - постачання шлаку ТОВ-фірма "Рекорд" у кількості 176 т за ціною постачання без ПДВ 41,67грн., обсягом постачання 7333,92грн. без ПДВ, ПДВ - 1466,78грн., разом - 8800,70грн., що відповідає умовам поставки шлаку за Договором №14 від 27.03.2012р. та видатковій накладній від 28.03.2012р. №3 на суму 8800,70грн.

В свою чергу, відповідач ТОВ фірма "Рекорд" до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, згідно додатку 5 якої до податкового кредиту включено податкову накладну, видану постачальником КП "Теплосервіс", ІПН 331669017056 у вересні 2012 року за обсягом постачання 7333,92грн., 1466,78грн. ПДВ. Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року подано до податкового органу - 22 жовтня 2012 року.

Тобто у жовтні 2012 року ТОВ фірма "Рекорд" вчинено дії - включення операції до податкового кредиту за вересень 2012 року, які фактично свідчать про визнання відповідачем операції по купівлі шлаку у позивача у кількості 176 т за ціною постачання без ПДВ 41,67грн., обсягом постачання 7333,92грн. без ПДВ, ПДВ 1466,78грн., разом 8800,70грн.

А тому на підставі ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності за видатковою накладною від 28.03.2012р. №3 на суму 8800,70грн. є таким, що перервався та почався заново з 22.10.2012р. - дати подачі ТОВ фірма "Рекорд" податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року до податкового органу. Відповідно, трирічний строк позовної давності закінчується 22.10.2015р.

Водночас, матеріали справи не містять іншої податкової накладної, виданої на підставі поставки шлаку у кількості 176т у березні 2012 року за видатковою накладною від 28.03.2012р. №3 на суму 8800,70грн.

Позивач з позовом до суду звернувся 01.05.2015р. згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на день звернення позивача до суду з позовом у даній справі строки позовної давності за накладними від 28.03.2012р. №3 на суму 8800,70грн. та від 24.12.2013р. №16 на суму 2400,19грн. були перервані і не сплинули.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 8400,19 грн. заборгованості за поставлений шлак визнані апеляційним судом такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. у справі №918/468/15 господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова