ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 916/2574/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Грека Б.М.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від08.10.2015та на рішенняГосподарського суду Одеської областівід14.08.2015у справі № 916/2574/15за позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"доДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"простягнення 111 856, 59 грн

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - ДП "Іллічівський морський торговельний порт") про стягнення інфляційних втрат в сумі 97 134, 11 грн та 14 722, 48 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2015 порушено провадження у справі № 916/2574/15 за позовом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" до ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 111 856, 59 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Волков Р.В.) від 14.08.2015 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" інфляційні витрати в сумі 97 134, 11 грн, 3% річних в сумі 14 722, 48 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Петров М.С.) від 08.10.2015 рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 та рішенням Господарського суду Одеської області від 14.08.2015, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 27 ГПК України, оскільки не вирішено питання про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, органу державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, а саме Міністерство інфраструктури України.

Окрім того, як зазначає скаржник, судами не надано належної правової оцінки наявності рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та як наслідок не застосовано п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2015.

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" подало відзив на касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт", в якому просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ДП "Адміністрація морських портів України" (власником) та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" 30.09.2013 укладено договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 651-О/112-П-ІЛФ-13, за умовами якого власник, на визначених договором умовах оплати, надає користувачеві сервітуту право обмеженого користування належними власнику гідротехнічними спорудами (нерухомим майном), розташованими в акваторії Іллічівського морського порту, а саме причал № 19, довжиною 220 м.п., архівний номер паспорту 85312 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п.2.2., 2.3. договору розрахована за формулою, визначеною п.2.1. цього договору, плата за сервітут на причал № 19 за період дії договору складає 588 116, 38 грн (з ПДВ). Оплата сервітуту здійснюється користувачем сервіиуиу щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку власника. Сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці.

Всі права та обов`язки власника, які передбачені цим договором, виконуються Іллічівською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України (п.7.7).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі та виставив відповідачу рахунки до оплати (використання причалу) на загальну суму 588 116, 39 грн.

У зв`язку з невиконанням ДП "Іллічівський морський торговельний порт" зобов'язань щодо сплати виставлених рахунків на загальну суму 588 116, 39 грн, ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами, в яких просило стягнути з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" заборгованість за договором майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 651-О/112-П-ІЛФ-13 від 30.09.2013 в розмірі 588 116, 39 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.06.2014 у справі № 916/945/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2014 позов задоволено: стягнуто з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" 588 116, 39 грн.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" до ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення інфляційних втрат в сумі 97 134, 11 грн та 14 722, 48 грн 3% річних, оскільки на виконання наказу суду грошові кошти від відповідача на рахунок позивача надійшли лише 13.10.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 у справі N 3-57гс10; від 4 липня 2011 у справі N 3-65гс11; від 12 вересня 2011 у справі N 3-73гс11; від 24 жовтня 2011 у справі N 3-89гс11; від 14 листопада 2011 у справі N 3-116гс11).

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч. 1 ст. 11128 ГПК України).

З огляду на те, що, як встановлено господарськими судами, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" свій обов'язок щодо оплати рахунків за користування належними ДП "Адміністрація морських портів України" гідротехнічними спорудами, виконав з порушенням умов договору, отже має місце прострочення виконання грошового зобов'язання, то суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок 3% річних та в втрат від інфляції позивача, обґрунтовано дійшли висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Доводи ДП "Іллічівський морський торговельний порт" щодо незастосування судами попередніх інстанцій норми ст. 27 ГПК України, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 10.10.2013 № 642-VII статтю 27 ГПК України доповнено новим реченням наступного змісту: "У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору". Таким чином, згідно з цією нормою на господарський суд покладено обов'язок залучити до участі у справі відповідний орган державної справи у даній категорії справ, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, незалежно від подання учасниками справи відповідного клопотання чи заяви. В цьому випадку немає значення і не розглядається питання про те, чи може рішення у справі вплинути на права і обов'язки такої третьої особи щодо сторони у справі.

Разом з тим, передбачений зазначеною нормою процесуальний обов'язок стосується лише справ у спорах, що виникають з речових прав, і не стосується справ, що виникають у зв'язку з порушеннями у зобов'язальних правовідносинах.

У даній справі спір виник у зв'язку з порушенням ДП "Іллічівський морський торговельний порт" зобов'язань за договором та не стосується майна цього державного підприємства.

Щодо доводів скаржника про наявність правових підстав для застосування господарськими судами п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, то колегія суддів вважає, що їх обґрунтовано було відхилено судами попередніх інстанцій, з огляду на те, що предмет та підстави спору у даній справі та справі № 916/945/14 не є тотожними.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші оводи ДП "Іллічівський морський торговельний порт", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів також вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2015 у справі № 916/2574/15 - без змін.

Головуючий - суддя Грек Б.М.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.