ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 916/2397/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача (прокуратури) Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)відповідачів, третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Укр-Петроль"на постановуОдеського апеляційного господарського від 09.09.2015 р.у справі № 916/2397/14 господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської областідо1. Біляївської районної державної адміністрації; 2. Приватного підприємства "Укр-Петроль"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівБіляївської районної радипрозобов'язання повернути земельну ділянкуВ С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації та Приватного підприємства „Укр-Петроль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Біляївська районна рада Одеської області про визнання недійсним укладеного 29.07.2008 р. між відповідачами договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,250 га, розташованої на території Хлібодарської селищної ради за межами населеного пункту; повернення до земель запасу Хлібодарської селищної ради зазначеної земельної ділянки нормативною вартістю 76613,11 грн.

Після нового розгляду справи, рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2015 р. у даній справі (суддя Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. (головуючий суддя Аленіна О.Ю., судді Жекова В.І., Мишкіна М.А.), позов задоволено: визнано недійсним договір оренди від 29.07.2008 р. (реєстраційний номер 04.07.516.00003), укладений між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП „Укр-Петроль", на земельну ділянку загальною площею 0,250 га, яка розташована на території Хлібодарської селищної ради (12 км + 200 м автошляху М 16 Одеса-Кучурган (ліва сторона), зобов'язано ПП „Укр-Петроль" повернути до земель запасу Хлібодарської селищної ради Біляївського районну Одеської області земельну ділянку площею 0,250 га, яка розташована на території Хлібодарської селищної ради (12 км + 200 м автошляху М 16 Одеса-Кучурган (ліва сторона), стягнуто з Біляївської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України 1522,50 грн. судового збору, стягнуто з ПП „Укр-Петроль" на користь Державного бюджету України 1522,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Приватне підприємство "Укр-Петроль" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Приватне підприємство "Укр-Петроль" надало до Вищого господарського суду України додаткові пояснення, які просить врахувати при вирішенні спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 23.12.2015 р. представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 25.07.2008 р. №1062/2008 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Укр-Петроль" в довгострокову оренду строком на 25 років для розміщення автозаправної станції на 250 заправок на добу на території Хлібодарської селищної ради (12 км.+200 м. автошляху М16 Одеса-Кучурган (ліва сторона), розроблений ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (пункт 1); передано ПП "Укр-Петроль" в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,250 га, в тому числі: 0,250 га - відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом (інші) із земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування і перебувають в запасі на території Хлібодарської селищної ради (за межами населеного пункту) (пункт 2); зобов'язано ПП "Укр-Петроль" укласти договір оренди землі з Біляївською районною державною адміністрацією та зареєструвати згідно чинного законодавства (пункт 3.1.); виконувати обов'язки землекористувача земельної ділянки згідно ст. 141 Земельного кодексу України (пункт 3.2).

На підставі даного рішення, 29.07.2008 р. між Біляївською райдержадміністрацією (орендодавець) та ПП "Укр-Петроль" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого в оренду строком на 25 років передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення - землі запасу Хлібодарської селищної ради загальною площею 0,250, в тому числі: 0,250 га - відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом (інші), яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївській район, на території Хлібодарської селищної ради, 12 км.+200м. автошляху М 16 Одеса-Кучурган (ліва сторона) для розміщення автозаправочної станції на 250 заправок на добу.

Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 76613,11 грн. на період будівництва, 383065,57 грн. після вводу об'єкта в експлуатацію, згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,25 га, виготовленої ПП "УКРЛЕНД" 04.07.2008р.

Згідно з п.п. 8, 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно витягу з протоколу №12 засідання комісії з питань регулювання земельних відносин від 11.07.2008р., в т.ч.: 7661,31 грн. в рік на період будівництва; 38306,56 грн. в рік після вводу об'єкта в експлуатацію. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно п. 19 договору після припинення дії даного договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У відповідності до п. 34 договору, дія останнього припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

За умовами п. 38 договору, останній набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований в Біляївському районному відділі Одеської регіональної філії ДП "ЦДЗК" 27.10.2008 р. за №04.08.516.0003.

29.07.2008 р. за актом приймання-передачі ПП "Укр-Петроль" прийняло зазначену земельну ділянку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилається на те, що в порушення чинних на момент виникнення спірних правовідносин редакцій ч.ч.1,4 ст.21 Закону України „Про оренду землі" та ст.23 Закону України „Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки отриманої ПП „Укр-Петроль" в оренду земельної ділянки на розгляд до Біляївської районної ради Одеської області не передавалась та нею не затверджувалась, що підтверджується листами Райради від 18.04.2014 р. № 26-21-142/01-117 та архівного відділу Райради від 18.09.2014 р. № 18-43/10, у зв'язку з чим оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України із застосуванням передбачених ст.216 Цивільного Кодексу України наслідків його недійсності у вигляді повернення об'єкту оренди.

Після нового розгляду, вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Так, суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях зауважили, що за відсутності позитивного висновку державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки землі від 16.07.2008 р. №1409, остання не може вважатись належним чином проведеною, що свідчить про те, що договір оренди від 29.07.2008 р. укладено сторонами з порушенням Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", що є підставою для визнання його недійсним.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується та звертає увагу на те, що під час первісного розгляду даної справи неналежне дослідження обставин справи судами попередніх інстанцій стало підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, проте, як вбачається з вищевикладеного, суди під час нового розгляду даної справи, всупереч вимогам частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, не виконали вказівки, які містились в постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2015 р., що наразі призвело до необхідності для повторного направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи, що, приймаючи оскаржувані судові рішення, суди, насамперед, не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що має своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Так, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили.

У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом) визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Згідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

В своїй позовній заяві прокурор вказував, що оскільки Біляївською районною державною адміністрацією були порушені вимоги діючого законодавства при укладенні спірного договору оренди землі, прокурор вимушений звернутись до суду з позовом самостійно.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що прокурором не було належним чином обґрунтовано та не було зазначено в чому саме полягає порушення інтересів держави, які підлягають захисту у суді та спричинення шкоди державі.

Суди попередніх інстанцій не врахували і наступні обставини.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено випадки обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку землі" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється. У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи. Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Наказом Держкомзему від 03.12.2004 р. №391 затверджено Методику проведення державної експертизи землевпорядної документації, якою визначаються організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері.

Пунктом 3.5.3 цієї Методики передбачено, що підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів: землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок); землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання; землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

З огляду на матеріали справи, Головним управлінням земельних ресурсів в Одеській області Державного агентства земельних ресурсів України за результатами проведення державної експертизи землевпорядної документації складено висновок від 16.07.2008 р. № 1409, згідно з яким, подана ПП „Укр-Петроль" на державну експертизу технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам, тому повертається на доопрацювання, контроль за усуненням зауважень покладається на відділ земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області, про усунення зауважень повідомляється Головне управління земельних ресурсів в Одеській області.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій посилались на те, що на час розгляду справи виправлена документація, в якій враховано пропозиції та зауваження, про які йдеться в п.10 висновку експертизи від 16.07.2008 р. №1409, на розгляд компетентного органу не подавалась, а тому, оскільки відступній позитивний висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки землі - остання не може вважатись належним чином проведеною.

Натомість, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, адже, суди попередніх інстанцій насамперед повинні були з'ясувати чи отримано позитивний висновок державної експертизи за такою технічною документацією, тобто чи відповідає вона вимогам земельного законодавства та нормативно-технічних документів, чи була доопрацьована ця технічна документація та чи усунуті її недоліки.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що надаючи оцінку висновку з державної експертизи землевпорядної документації від 16.07.2008 р. № 1409, суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували висновок з державної експертизи землевпорядної документації від 15.08.2008 р. № К 228.

З огляду на матеріали справи Приватним підприємством "Укр-Петроль" було заявлено вимогу про застосування строків позовної давності.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки положенню Цивільного кодексу України про застосування строку позовної давності.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суди попередніх інстанцій щодо пропуску строку позовної давності вказали, що такий пропуск строку прокурором належними доказами не підтверджено.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками не погоджується та звертає увагу, що в порушення вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій належним чином не встановили початок перебігу строку позовної давності, а також не дослідили наявність чи відсутність поважних причин такого пропуску.

Таким чином, з наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Приватного підприємства "Укр-Петроль", дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укр-Петроль" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського від 09.09.2015 р. у справі №916/2397/14 та рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 р скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова