ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 910/7578/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кочерової Н.О. суддівПопікової О.В. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідаціюна постанову відКиївського апеляційного господарського суду 12.10.2015у справі господарського суду№ 910/7578/15-г міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укргідроенерго"доПублічного акціонерного товариства "Енергобанк"простягнення 146 497,24 грн. та розірвання договоруза участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача - Середюк Б.Л.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/7578/15-г (суддя Нечай О.В.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укргідроенерго" (позивач) у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (відповідач) про стягнення 146 497,24 грн. та розірвання договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 (головуючий суддя Лобань О.І., судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) у даній справі частково задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго", скасовано рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/7578/15-г. Прийнято нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго", стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргідроенерго" 146 497,24 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. На відповідача покладено судові витрати.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 910/7578/15-г та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2015.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 36, 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

23.12.2015 від ПАТ "Укргідроенерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просив залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 без змін.

Сторонами не оскаржуються рішення та постанова судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2008 між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" (банк) та філією "Дніпровська ГЕС" ПАТ "Укргідроенерго" (клієнт) укладено договір банківського рахунку б/н, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту рахунок та зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок № 26006337101 в національній валюті України/іноземній валюті, а також на інші поточні рахунки, відкриті згідно з заявою клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Сторонами укладено додаткову угоду про сплату процентів на залишок коштів до договору банківського рахунку від 05.05.2008 б/н від 29.12.2014, відповідно до умов якої банк сплачуватиме клієнту проценти за користування залишками грошових коштів на поточному рахунку клієнта № 2600437057601/980, у розмірі, що розраховується у процентах від суми залишку на рахунку та на умовах, визначених цією додатковою угодою.

23.01.2015 позивачем подано відповідачеві для виконання платіжне доручення № 3 від 23.01.2015 на суму 146 497,42 грн., яке відповідачем не виконано.

ПАТ "Укргідроенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Енергобанк" про стягнення 146 497,24 грн. та розірвання договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у задоволенні позову ПАТ "Укргідроенерго" відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач є кредитором банку за договором банківського рахунку, зокрема щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування, на якого поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Апеляційний господарський суд, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким частково задовольнив позовні вимоги позивача, стягнув з відповідача на користь позивача 146 497,24 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що невиконанням відповідачем умов договору про обов'язкове перерахування грошових коштів, порушено майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.

Як встановлено судом, платіжне доручення, яке було подано позивачем відповідає Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті з усіма належними реквізитами. Повертаючи 20.02.2015 розрахунковий документ без виконання банк вказав на запровадження з 13.02.2015 у банку тимчасової адміністрації, тоді як платіжне доручення було подано до банку 23.01.2015.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Постановою правління Національного банку України від 12.02.2015 № 96 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.02.2015 прийнято рішення № 29 про запровадження з 13.02.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Тобто станом на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація.

Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до пункту 1 частини 5 якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність", умовами договору банківського рахунка між сторонами у справі склалися зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, а отже позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Врахувавши викладене, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач у справі є кредитором банку, на якого розповсюджується обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та у зв'язку з цим дійшов обґрунтованого висновку про неможливість задоволення позовних вимог у даній справі про зобов'язання відповідача здійснити перерахування грошових кошти в сумі 146 497,24 грн. за договором банківського рахунка під час запровадження в банку тимчасової адміністрації.

При цьому, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження та положення щодо порядку задоволення вимог кредиторів банку при тимчасовій адміністрації є імперативними і застосовуються навіть за умови подання платіжного документа до введення тимчасової адміністрації, у зв'язку з чим колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач повинен виконати свої зобов'язання за укладеним договором банківського рахунка, оскільки платіжне доручення було подано до запровадження в ПАТ "Енергобанк" тимчасової адміністрації.

Пунктом 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені виключення з обмежень, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 36 вказаного Закону.

До вказаних виключень не відносяться дані правовідносини.

При цьому, слід зазначити, що позивач не позбавлений можливості захистити свої права на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банку відповідача, в порядку, передбаченому розділом VIIІ Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Матеріали справи свідчать про те, що приймаючи рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи, тому відсутні підстави для його скасування.

Оскільки, переглядаючи справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду, постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у даній справі підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 910/7578/15-г скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 910/7578/15-г залишити в силі.

Головуючий суддя Н. Кочерова

Судді О. Попікова

В. Саранюк