ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 910/7141/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 11.06.2015 Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015у справі№ 910/7141/13 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"доНаціональної спілки письменників Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Головного управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради 2. Київська міська державна адміністрація 3. Державна архітектурно-будівельна інспекція України 4. Міністерство культури України 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал"провизнання права власностіза зустрічним позовомНаціональної спілки письменників Українидотовариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Головне управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради 2. Київська міська державна адміністрація 3. Державна архітектурно-будівельна інспекція України 4. Міністерство культури Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал"прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянкиза участю Прокуратури міста Києва
за участю представників сторін (за первісним позовом):
від прокуратури: Романов Р.О. - посв.;
від позивача: Варакіна О.В. - за довіреністю;
від відповідача: Палій О.Л. - за довіреністю;
від третьої особи-1: Черненко І.І. - за довіреністю;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився;
від третьої особи-4: не з'явився;
від третьої особи-5: Волковецький Д.С. - за довіреністю.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної спілки письменників України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Національної спілки письменників України, Головне управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради, про:
1. Припинення права власності Національної спілки письменників України на приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., що складається з: нежилих приміщення підвалу (в літ. А): частина приміщення № 1; приміщення 1, площею - 14,9 кв. м., приміщення 2, площею - 53,1 кв. м.; приміщення 3, площею - 4,6 кв. м.; приміщення 4, площею - 58,4 кв. м.; приміщення 7, площею - 33,5 кв. м.; приміщення 17, площею - 7,4 кв. м., приміщення 19, площею - 2,1 кв. м.; приміщення 20, площею - 8,3 кв. м. Всього по частині приміщення № 1, площею - 182,3 кв. м. приміщення № 2: приміщення 1, площею - 8,4 кв. м.; приміщення 2, площею - 6,5 кв. м.; приміщення 3 площею - 31,7 кв. м.; приміщення 4, площею - 16,9 кв. м.; приміщення 5, площею - 3,2 кв. м.; приміщення 6, площею - 10,8 кв. м.; приміщення 7, площею - 50,0 кв. м. Всього по приміщенню № 2, площею - 127,5 кв. м. частина МЗК: приміщення IV, площею - 27,4 кв. м., приміщення V, площею - 4,6 кв. м.; приміщення VI, площею - 4,2 кв. м.; приміщення VII, площею - 23,8 кв. м.; приміщення VIII, площею - 20,8 кв. м. Всього по частині МЗК, площею - 80,80 кв. м., яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2;
2. визнання спільної часткової власності Національної спілки письменників України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що складається з прибудови площею 182,4 кв.м. та приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., після його реконструкції, які знаходяться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2;
3. визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" права власності на 1/2 частину приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що включає прибудову площею 182,4 кв.м. та приміщення загальною площею 390,60 кв.м. після його реконструкції, яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2.
30.04.2013 року Національна спілка письменників України (Відповідач за первісним позовом) звернулась до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 130,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, передавши її Національній спілці письменників України та привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд, а саме: прибудови та влаштованого літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.12.2013р.у справі № 910/7141/13 у задоволенні первісного позову про визнання права власності відмовлено повністю.
Зустрічний позов Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" звільнити земельну ділянку площею 130,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, передавши її Національній спілці письменників України та привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд, а саме: прибудови та влаштованого літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2013р. у справі № 910/7141/13 скасовано. Прийнято нове рішення., яким первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" до Національної спілки письменників України задоволено повністю. Припинено право власності Національної спілки письменників України на приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., що складається з: нежилих приміщення підвалу (в літ. А): частина приміщення № 1; приміщення 1, площею - 14,9 кв. м., приміщення 2, площею - 53,1 кв. м.; приміщення 3, площею - 4,6 кв. м.; приміщення 4, площею - 58,4 кв. м.; приміщення 7, площею - 33,5 кв. м.; приміщення 17, площею - 7,4 кв. м., приміщення 19, площею - 2,1 кв. м.; приміщення 20, площею - 8.3 кв. м. Всього по частині приміщення № 1, площею - 182,3 кв. м. приміщення № 2: приміщення 1, площею - 8,4 кв. м.; приміщення 2, площею - 6,5 кв. м.; приміщення 3, площею - 31,7 кв. м.; приміщення 4, площею - 16,9 кв. м.; приміщення 5, площею - 3,2 кв. м.; приміщення 6, площею - 10.8 кв. м.; приміщення 7, площею - 50,0 кв. м. Всього по приміщенню № 2, площею - 127,5 кв. м. частина МЗК: приміщення IV, площею - 27,4 кв. м., приміщення V, площею - 4,6 кв. м.; приміщення VI, площею - 4,2 кв. м.; приміщення VII, площею - 23,8 кв. м.; приміщення VIII, площею - 20,8 кв. м. Всього по частині МЗК, площею - 80,80 кв. м., яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2.
Визнано спільною частковою власністю Національної спілки письменників України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що складається з прибудови площею 182,4 кв.м. та приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., після його реконструкції, які знаходяться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" право власності на 1/2 частину приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що включає прибудову площею 182,4 кв.м. та приміщення загальною площею 390,60 кв.м. після його реконструкції, яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2.
У задоволенні зустрічного позову Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 р. у справі № 910/7141/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2014 р. було залучено до участі у справі Київську міську державну адміністрацію, Інспекцію архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та Міністерство культури України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2014 р. було замінено третю особу-3 - Інспекцію архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на його правонаступника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.06.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. у справі № 910/7141/13 у задоволені первісного позову та зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Банкова 2" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, та залишити без змін рішення судів в частині відмови в зустрічному позові.
03.12.2015 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Вок Орієнтал" до Вищого госпоадсрького суду України надійшло клопотання про скасвання заходів до забезпечення позову вжитих ухвалою Вищого господарського суду України від 05.06.2014.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.01.2010 року власник будинку і товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" уклали довгостроковий договір оренди нежилих приміщень загальною площею 390, 60 м2, що знаходяться в будинку Спілки письменників України за адресою: місто Київ, вул. Банкова, будинок № 2.
08 листопада 2010 року між Національною спілкою письменників України (Спілка за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" (Інвестор за умовами договору) укладено Договір № 17 про спільну діяльність в реконструкції нежитлової будівлі.
Пунктом 1.1. укладеного договору про спільну діяльність сторонами визначено, що за умовами договору сторони дійшли згоди діяти спільно без створення юридичної особи у провадження комплексу заходів пов'язаних з реконструкцією частини приміщень загальною площею 390,60 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2 (далі по тексту Об'єкт інвестування).
Відповідно до пункту 1.5. укладеного договору про спільну діяльність для реалізації умов договору Спілка передає Інвестору всі функції замовника забудовника, окрім права постійного користування земельною ділянкою.
Згідно пункту 1.6. Договору Інвестор приймає на себе виконання всіх функцій замовника та забудовника та організовує інвестування в реконструкцію об'єкту інвестування шляхом 100% фінансування проектних та будівельних робіт з реконструкції об'єкту інвестування.
Пунктом 2.1. Договору про спільну діяльність сторонами погоджено, що інвестиції здійснюються у формі капітальних вкладень в Об'єкт інвестування шляхом внесення коштів у його реконструкцію.
Згідно з умовами п. 4.12 Договору про спільну діяльність Інвестор виконує за свій рахунок одноособово всі функції замовника реконструкції з правом підписання будь-яких угод в якості забудовника; збирає вихідні дані для проектування, отримує технічні умови, архітектурно-планувальне завдання та інші необхідні матеріали для розробки проектно-кошторисної документації, а також в якості замовника сплачує рахунки необхідні для отримання документації; готує та затверджує завдання на проектування та передає його проектній організації; замовляє у відповідній проектній організації проектну та технічну документацію; забезпечує отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи проекту погодження проектно-кошторисної документації з відповідними організаціями та установами, в тому числі на містобудівній раді; забезпечує отримання дозволу в органах державного архітектурно-будівельного нагляду на виконання підготовчих робіт та будівельно-монтажних робіт, на вирішення питань, пов'язаних з реконструкцією Об'єкту інвестування; забезпечує проведення авторського і технічного нагляду в процесі виконання будівельних робіт; веде бухгалтерський облік, статистичний і інші обліки будівництва Об'єкта інвестування.
Відповідно до пунктів 4.1. - 4.9. укладеного Договору про спільну діяльність з реконструкції нежитлової будівлі Спілка зобов'язалась надати виключний фізичний доступ до земельної ділянки для реконструкції; передати Інвестору функції забудовника та замовника реконструкції об'єкта інвестування; надавати Інвестору всі необхідні дозволи на здійснення робіт з реконструкції об'єкту інвестування; після завершення реконструкції об'єкту інвестування підписати з інвестором відповідний акт виконаних робіт та акт розподілу.
12 листопада 2010 року Національною спілкою письменників України ("Спілка") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" ("Інвестор") укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 17 про спільну діяльність в реконструкції нежитлової будівлі від 08 листопада 2010 року, відповідно до якої сторони погодили внесення змін до Договору № 17 про спільну діяльність з реконструкції нежитлової будівлі від 08 листопада 2010 року, а саме: викладення пункту 6.1 в такій редакції: "За виконання обов'язків, визначених даним Договором та після завершення реконструкції Об'єкту інвестування Інвестор отримує у власність 50% площ Об'єкту інвестування. Інших 50% площ Об'єкту інвестування залишаються у власності Спілки. Розподіл Об'єкту інвестування здійснюється з дотриманням Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших законодавчих актів України та фіксується в Акті розподілу Об'єкта інвестування, який підписується Сторонами не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення реконструкції об'єкту інвестування. Сторони не мають права ухилятися від підписання акту розподілу об'єктів інвестування. Інвестор під час проведення робіт з реконструкції Об'єкта інвестування, а також після закінчення даних робіт до моменту державної реєстрації за Інвестором права власності 50% площ Об'єкту інвестування в органах БТІ, володіє виключним правом користування Об'єктом інвестування".
Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності ТОВ "Банкова 2" посилалось на те, що останнім було виконано усі зобов'язання передбачені умовами договору, проте Національна спілка письменників України в порушення умов зазначеного договору ухиляється від підписання акту виконаних робіт та акту розподілу Об'єкта інвестування, що є порушенням прав товариства.
ТОВ "Банкова 2" вказує на те, що на виконання умов договору ним було розроблено Проект реконструкції з пристосуванням частини нежитлових приміщень з прибудовою та влаштуванням літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць по вул. Банковій, 2 у Печерському районі м. Києва, а також підготовлено проект паспорт фасаді, який погоджено з Міністерством культури України, також товариством подана Декларація про початок будівельних робіт та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, які відповідно до вимог законодавства зареєстровані Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю.
Національна спілка письменників України, в свою чергу, зазначала, що ТОВ "Банкова 2" в порушення умов Договору про спільну діяльність не погоджувало з Національною спілкою письменників України план реконструкції з визначенням переліку здійснюваних заходів із реконструкції та не затверджував проект реконструкції Об'єкту з , як того вимагають пункти 1.3. та 1.4. Договору, а отже в односторонньому порядку, на власний розсуд приступило до здійснення робіт з реконструкції Об'єкту.
Також звертаючись з зустрічним позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Національна спілка письменників України посилається на те, що земельна ділянка площею 0,3696 по вул. Банкова, 2 у м. Києві перебуває у постійному користуванні НСПУ на підставі Державного акту на право постійного користування землею. Будь-які правочини щодо надання у власність чи користування земельної ділянки по вул. Банкова, 2 у місті Києві між сторонами не укладались, а тому ТОВ "Банкова 2" не може набути права власності на Об'єкт в частині існуючих прибудованих приміщень площею 130,5 кв.м., оскільки таки приміщення були збудовані самочинно на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
Приймаючи рішення у справі про відмову в задоволенні первісного позову про визнання права власності, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, ТОВ "Банкова 2" не виконало свої зобов'язання за договором, а саме пунктів 1.3 та 1.4, а отже не виконало умови пункту 6.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 12.11.2010 р., з якими договір пов'язує такі наслідки, як отримання інвестором у власність 50% площ об'єкту інвестування та підписання сторонами акту розподілу об'єкта інвестування, а отже позивач за первісним позовом не набув права власності на 50% площ об'єкту інвестування та права вимоги до Національної спілки письменників України підписати акт розподілу об'єкта інвестування.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій, встановивши, що у договорі оренди не визначено розмір земельної ділянки, дійшли висновку, що відповідач за зустрічним позовом отримав у користування всю земельну ділянку загальною площею 0,3696 га, що належить на праві постійного користування позивачу, згідно з Державним актом на право постійного користування землею, виданим Київською міською радою 07.05.2001 р.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не повно встановивши всі обставини справи та не надавши належної правової оцінки правовідносинам між сторонами, дійшли передчасних висновків, виходячи з наступного.
Вказуючи в своїх рішеннях про наявність Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Києві 16 січня 2012 року №КВ14312000311, як підтвердження закінчення реконструкції частини приміщень об'єкту інвестування, суди попередніх інстанцій разом з тим не надали їй належної оцінки, з огляду на наявність постанови Вищого адміністративного суду України від 24.06.2014 року №К/800/18943/14.
Також, досліджуючи питання надання уповноваженими органами охорони культурної спадщини дозволу на проведення робіт, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо не порушення позивачем за первісним позовом приписів законодавства, оскільки відсутність порядку надання відповідного дозволу не звільняє сторону від виконання вимог визначених законом щодо його отримання.
Крім того, суди попередніх інстанцій, встановивши, що 21.01.2010 р. між Національною спілкою письменників України і Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" було укладено договір оренди нежилих приміщень, дійшли помилкового висновку про те, що внаслідок укладення вказаного договору ТОВ "Банкова 2" набуло право користування прилеглою земельною ділянкою відповідно до ст. 796 ЦК України, з огляду на наступне.
Відповідно до вказаного договору приміщення передаються орендарю загальною площею 390,60 кв.м., що знаходяться в будинку Спілки письменників України за адресою: місто Київ, вул. Банкова, будинок № 2.
Однак, як зазначалось в постанові Вищого господарського суду України від 09.07.2014 у НСПУ у користуванні відповідно до акта на землю земельна ділянка площею 0,3696 га, в той час як умовами Договору оренди від 21.01.2010 укладеного між сторонами, в довгострокову оренду було передано лише нежилі приміщення загальною площею 390, 60 м2.
Відповідно до п. 1.5 договору оренди приміщення передаються орендарю для ведення ним господарської діяльності (в т.ч., але не виключно, для розміщення ресторанного комплексу).
Разом з тим, судами залишено поза увагою те, що договором оренди приміщень не передбачено права товариству здійснювати забудову прилеглої до орендованого приміщення земельної ділянки.
Судами також не надано оцінки тому факту, що згідно Державного акту на право постійного користування землею від 07.05.2001 НСПУ користується земельною ділянкою площею 0,3696 га для експлуатації та обслуговування адміністративних будинків і господарської спору на вуд. Банкова, 2 у м. Києві.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Отже, за змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності хоча б однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; при будівництві допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Частиною першою ст. 11112 ГПК України передбачено, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Проте, суди не виконали вказівки касаційної інстанції, викладені у постанові від 09.07.2014р. та всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України).
У відповідності зі ст. 82 ГПК України, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що, згідно зі ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Однак, зі змісту прийнятих у цій справі судових рішень вбачається, що господарські суди як першої, так і апеляційної інстанцій, зазначених вимог ГПК України не дотримались та не забезпечили сторонам у справі дотримання принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Про наведене свідчить, зокрема, відсутність дослідження у прийнятих місцевим та апеляційним господарськими судами рішеннях усіх поданих сторонами в матеріали справи доказів, наведених позивачами та прокурором в обґрунтування позову доводів, а також доводів відповідача, наведених ним у запереченнях на позов у їх сукупності, з урахуванням норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах.
Наведене свідчить, що, під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційного перегляду, господарськими судами попередніх інстанцій допущено порушення ст. ст. ст. ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України, що є підставою для скасування прийнятих у цій справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
В зв'язку з направленням справи на новий розгляд та враховуючи, що навіть у період дії вжитих ухвалою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 у даній справі заходів до забезпечення позову відбулось відчуження спірного майна, а також з огляду на відсутність доказів на підтвердження того, що потреба у забезпеченні позову відпала, колегія суддів відмовляє в задоволенні поданого ТОВ "Вок Орієнтал" клопотання про скасування заходів до забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі №910/7141/13 скасувати.
Справу №910/7141/13 направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Н.М. Нєсвєтова
І.В. Вовк